Справа №338/683/16-ц
03 листопада 2016 року Богородчанський районний суд Івано-Франківської області
в складі: головуючої - судді Круль І.В.
з участю: секретаря Матлюк Л.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Богородчани справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Київпастранс» (АТП-8) щодо перерахунку доплат по підвищеним ставкам за роботу в зоні відчуження по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС ,
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Комунального підприємства «Київпастранс» (АТП-8) щодо визнання їх дій незаконними щодо нарахування доплат по підвищеним ставкам за роботу в зоні відчуження з 06 червня1987 року по 12 червня 1987 року без урахування діючих на той час нормативно-правових актів та зобов'язання проведення перерахунку доплат по підвищеним ставкам за роботу в зоні відчуження з 06 червня 1987 року по 12 червня 1987 року в розмірі: за 7 робочих днів червня 852,17 крб. та видати довідку встановленого зразка, оскільки перебуваючи на обліку в управлінні пенсійного фонду України Богородчанського району отримує пенсію відповідно постанови КМУ № 1210 від 23.11.2011 року. Пенсія нараховується виходячи з розміру заробітної плати за роботу в зоні відчуження. З 12 травня 1987 року по 12 червня 1987 року був відрядженим водієм для обслуговування ЧАЕС з Івано-Франківська-АТП-08021. За результатами проведеного дослідження нарахування заробітної плати ТзОВ АФ «Юрек-Аудит» сума доплати повинна становити 852,17 крб., за період з 06 червня 1987 року по 12 червня 1987 року. 01 червня 2016 року йому відмовлено відповідачем у проведенні перерахунку доплат по підвищеним ставкам за роботу в зоні відчуження з 06 червня1987 року по 12 червня 1987 року в розмірі 852,17 крб. та видати довідку встановленого зразка.
В поданій заяві позивач просить справу слухати в його відсутності, позовні вимоги підтримав, просить їх задоволити.
Представник відповідача у поданому запереченні просить розглянути справу в їх відсутності, у задоволенні позову відмовити, оскільки вони свої зобов'язання виконали, крім того, зазначили, що позивач не був їхнім працівником.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.
Відповідно до вимог ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України та повинні їй відповідати.
Судом встановлено, що позивач з 12 травня 1987 року по 12 червня 1987 року був відряджений водієм для обслуговування ЧАС з Івано-Франківська-АТП-08021 і являється учасником ліквідації аварії на ЧАЕС першої категорії на підставі посвідчення серії А №047515 виданої Івано - Франківською обласною держадміністрацією 09 квітня 1996 року та інвалідом 1- ої групи (а.с.38-40).
ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України Богородчанського району отримує пенсію відповідно постанови КМУ № 1210 від 23.11.2011 року. Пенсія нараховується виходячи з розміру заробітної плати за роботу в зоні відчуження. З 12 травня 1987 року по 12 червня 1987 року позивач був відрядженим водієм для обслуговування ЧАЕС з Івано-Франківська-АТП-08021. (а.с.27-33)
За результатами проведення дослідження нарахування заробітної плати ТзОВ АФ «Юрек-Аудит» сума доплати повинна становити 852,17 крб., за період з 06 червня 1987 року по 12 червня 1987 року (а.с.13-26).
01 червня 2016 року йому відмовлено відповідачем у проведенні перерахунку доплат по підвищеним ставкам за роботу в зоні відчуження та видати довідку встановленого зразка (а.с.12).
Конституція України у статті 46 встановлює, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначені Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Відповідно до статті 70 цього Закону громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, мають право захищати у відповідних державних, судових органах, зокрема, свої законні інтереси.
Суд вважає, що відповідачем не доведено правомірності своїх дій щодо відмови у перерахунку доплат по підвищеним ставкам за роботу в зоні відчуження з 06 червня1987 року по 12 червня 1987 року, за 7 робочих днів в розмірі 852,17 крб. та видати довідку встановленого зразка з огляду на наступне.
Так, у листі Міністерства праці та соціальної політики України від 13.04.2001 року №03-3/1652 -018-2 “Про оплату праці у зоні відчуження ЧАЕС у 1986-1990 років осіб, які виконували роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС і запобіганням забрудненню навколишнього середовища” зазначено, що листом Держкомпраці УРСР від 13 червня 1989 року № 10-769 повідомлено, що Рада Міністрів СРСР зняла гриф «секретно» з постанов ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 07 травня 1986 року № 524-156, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 05 червня 1986 року № 665-195, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 29 грудня 1987 року № 1497-378, розпоряджень від 3 вересня 1986 року № 1767-рс і від 11 грудня 1986 р. № 2488-рс. Повідомлялось також, що розсекречуються прийняті до виконання постанови Ради Міністів УРСР від 08 травня 1986 року №168-5, від 10 червня 1986 р. №207-7, розпорядження Ради Міністрів УРСР від 10 вересня 1986 року №530-рс, від 16 грудня 1986 року №694-рс, від 6 січня 1988 р. №12-рс та листи Держкомпраці УРСР, якими доводились зазначені рішення Ради Міністрів УРСР: №4с від 9 травня 1986 року, №58с від 11 червня 1986 року, №132с від 16 вересня 1986 року, №179с від 25 грудня 1986 року, №8с від 22 січня 1988 року. Знято гриф секретності з низки інших нормативних актів, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС.
Постанова Кабінету Міністрів СРСР та ВЦРПС «Про умови оплати праці та матеріального забезпечення, працівників підприємств, організацій і установ, зайнятих на роботах, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і запобігання забрудненню навколишнього середовища» від 05 жовтня 1986 року № 665-195 передбачає встановлення за працівниками, направленими для виконання робіт, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і запобігання забрудненню навколишнього середовища, збереження середньої заробітної плати.
Оплата праці робітників і службовців (відряджених у зону ЧАЕС та призваних на військові збори), за якими відповідно до чинного законодавства зберігалась за основним місцем роботи середньомісячна заробітна плата, відповідно до абзацу четвертого підпункту 1 пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 року № 207-7 (абзац четвертий пункту 1 постанови Ради Міністів СРСР і ВЦРПС від 05 червня 1986 року №665 -195 провадилась у III, II, I зонах небезпеки у 4-кратному, 3-кратному та 2-кратному розмірі (із врахуванням 100 % тарифної ставки), виходячи з тарифної ставки, встановленої за основним місцем роботи.
Відповідно до постанови Ради Міністів СРСР і ВЦРПС від 05 червня 1986 року №665 -195 «Про оплату праці і матеріальне забезпечення працівників підприємств, організацій і установ, які виконували роботи, пов»язані з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і запобіганням забрудненню навколишнього середовища» (постанова Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 р. № 207-7) оплата праці працівників підприємств, організацій і установ (надалі - підприємств), розташованих у зоні ЧАЕС, які виконували роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, повинна провадитись з дня аварії в розмірах, передбачених розпорядженням Ради Міністрів СРСР від 17 травня 1986 р. № 964 - у III, II, I зонах небезпеки у 5-, 4-, 3-кратному розмірах в порівнянні з нормами, встановленими діючим законодавством.
Пунктом 1 Постанови ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 07 травня 1986 року № 524-156 «Про умови оплати праці й матеріального забезпечення працівників підприємств і організацій зони Чорнобильської АЕС» передбачено підвищення тарифних ставок (посадових окладів) працівників підприємств і організацій, безпосередньо зайнятим на роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, до 100%.
Відповідно до постанови Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 07 травня 1986 року № 153/10-43 премія за роботу в зоні ЧАЕС виплачувалась у відповідності з діючими на підприємстві системами преміювання. Встановлені граничні розміри премій було дозволено підвищувати до 60 % тарифної ставки (окладу) на місяць (підпункт 4 пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 року № 207-7).
Виходячи з пункту 1 постанови ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР, ВЦРПС № 524-156 від 07 травня 1986 року, пунктів 1,4 постанови Ради Міністрів СРСР та ВЦРПС № 665-195 від 05 червня 1986 року, пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР і Української республіканської Ради професійних Спілок № 207-7 від 10 червня 1986 року, оплата за роботу у зонах небезпеки провадитися з урахуванням кратності зони небезпеки по тарифній ставці.
Крім того, постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 07 жовтня 1986 року № 153/10-43 встановлено, що працівникам, безпосередньо зайнятим на роботах по усуненню наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, премії, заохочення й винагороди нараховувати відповідно до діючих положень на збільшені, згідно п. 1 постанови ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 07 травня 1986 року № 524-156 тарифні ставки (відрядні розцінки) і посадові оклади.
Також, оскільки статтею 3 ЗУ “Про правонаступництво України” передбачено, що закони та інші нормативні акти відповідних установ СРСР діють на території України, оскільки вони не суперечать законам України, прийнятим після проголошення незалежності України. Порядок та умови оплати праці осіб, що приймали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, крім перерахованих вище, іншими нормативними актами не передбачені, отже, вони є діючими на цей час.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 25.10.2000 р. N 12-рп/2000 ( v012p710-00 ) зоною відчуження є територія, що з 26.04.86 р. охоплює ту частину радіаційно небезпечних земель, рівень забруднення яких зумовив необхідність евакуації населення у 1986 році на підставі відповідних актів органів державної влади, незалежно від часу прийняття цих актів та проведення евакуації.
Місто Чорнобиль відносилось до II зони небезпеки до 14 липня 1986 р. включно, з 15 липня 1986 р. до 1 березня 1987 р. до I зони небезпеки, після цієї дати оплата праці працівників підприємств, які виконували роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС у м. Чорнобиль, провадилась у подвійному розмірі тарифних ставок, посадових окладів, відрядних розцінок.
З урахуванням зазначеного позивачу повинно бути зроблено перерахунок заробітної плати, оскільки його робота за період ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС повинна бути оплачена з обліком всіх зазначених вище постанов, що регламентують порядок оплати праці робітників та службовців у подвійному розмірі тарифних ставок, посадових окладів, відрядних розцінок.
Постановою пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846.
У відповідності до пункту 7 Порядку, до заяви про призначення пенсії за віком додається, у тому числі, посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, форма якої затверджена постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 № 122; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (при призначенні пенсії із використанням норм статті 55 “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи).
Статтею 15 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачено, шо видача довідок про роботу (службу) по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, а також на територіях радіактивного забруднення, про заробітну плату в цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями. АТП 33027, правоприємником, якого є відповідач, вів облік робочого часу і проводив нарахування доплат по підвищеним ставкам за роботу в зоні відчуження, а також видав довідку про нарахування заробітної плати 12.06.1987 року.
Згідно ст.233 та ст. 238 Кодексу Законів про працю, передбачено, що при розгляді трудових спорів у питаннях про грошові вимоги, орган, який розглядає спір, має право винести рішення про виплату працівникові належних сум без обмеження будь-яким терміном. Відтак трудове законодавство не обмежує строки звернення працівника в суд, якщо його трудове право на відповідну оплату праці порушено.
Таким чином, відповідач у даних правовідносинах не діяв у межах повноважень, і не у спосіб, що передбачений діючим законодавством, у зв'язку із чим, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.
З огляду на вищевикладене, доводи позивача є суттєвими і складають підстави для висновку, що позов є підставний та підлягає задоволенню у повному обсязі.
На підставі наведеного, Конституції України, Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, керуючись ст. ст. 60,213-215 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Київпастранс» (АТП-8) щодо перерахунку доплат по підвищеним ставкам за роботу в зоні відчуження по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС,- задоволити.
Визнати дії Комунального підприємства «Київпастранс» (АТП-8) щодо нарахування ОСОБА_1 доплат по підвищеним ставкам за роботу в зоні відчуження з 06.06.1987 року по 12.06.1987 року без урахування постанов Держкомпраці СРСР і Серетаріату ВЦРПС від 07.05.1986 р. № 153/10-43, Ради Міністрів УРСР № 207-7 від 10.06.1986 року, Ради Міністрів СРСР № 665-195 від 05.06.1986 року, ЦК КПРС, п.1 постанови Президії Верховної Ради СРСР та ВЦРПС № 524-156 від 07.05.1986 р., Ради Міністрів УРСР від 08.05.1986 р. № 168-5, Держкомпраці СРСР і Серетаріату ВЦРПС від 17.12.1972 р.№ 322/34, статті 107 КЗпП Української РСР (322-08), роз'яснення Держкомпраці і Секретаріату ВЦСП від 16.01.1969 р.№ 1/2 та постанови ЦК КПРС, ВЦРПС та Ради Міністрів СРСР № 12/35 від 27.12.1972 року, - протиправними.
Зобов'язати Комунальне підприємства «Київпастранс» (АТП-8) провести ОСОБА_1 перерахунок доплат по підвищеним ставкам за роботу в зоні відчуження з 06.06.1987 року по 12.06.1987 року з урахування постанов Держкомпраці СРСР і Серетаріату ВЦРПС від 07.05.1986 р. № 153/10-43, Ради Міністрів УРСР № 207-7 від 10.06.1986 року, Ради Міністрів СРСР № 665-195 від 05.06.1986 року, ЦК КПРС, п.1 постанови Президії Верховної Ради СРСР та ВЦРПС № 524-156 від 07.05.1986 р., Ради Міністрів УРСР від 08.05.1986 р. № 168-5, Держкомпраці СРСР і Серетаріату ВЦРПС від 17.12.1972 р.№ 322/34, статті 107 КЗпП Української РСР (322-08), роз'яснення Держкомпраці і Секретаріату ВЦСП від 16.01.1969 р.№ 1/2 та постанови ЦК КПРС, ВЦРПС та Ради Міністрів СРСР № 12/35 від 27.12.1972 року в розмірі: за червень 1987 року, за 7 робочих днів - 852,17 крб. та видати довідку встановленого зразка.
Стягнути з Комунального підприємства «Київпастранс» (АТП-8) 551,20 грн. судового збору.
Рішення може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду через Богородчанський районний суд Івано-Франківської області протягом 10 днів з часу отримання копії.
Головуюча Круль І.В.