02 листопада 2016 року Справа № 915/119/16
м. Миколаїв
Суддя Васильєва Л.І., розглянувши матеріали заяви Корабельного відділу Державної виконавчої служби м. Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області у справі № 915/119/16
За позовом: Публічного акціонерного товариства “Миколаївобленерго”
54017, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40
до відповідача: Комунальне підприємство “Дирекція єдиного замовника “Корабел” 54050, Миколаївська область, м.Миколаїв, вул. Подвойського, 6
про: розстрочку виконання рішення суду.
Суддя Васильєва Л.І.
від стягувача: ОСОБА_1, довіреність №01/53-643 від 28.12.15 року
від боржника: представник не з'явився
від ДВС (заявника): ОСОБА_2, посвідчення №215 від 28.10.2016 року
24.10.2016 року Корабельний ВДВС звернувся до суду із заявою про розстрочення виконання рішення господарського суду Миколаївської області від 31.03.2016 року у справі № 915/119/16 на 10 місяців.
Ухвалою суду від 27.10.2016 року заяву прийнято до розгляду.
В обґрунтування заяви орган ДВС посилається на те, що на адресу відділу надійшли заяви від стягувача та боржника, в яких вони повідомили про те що між ними досягнуто домовленість про розстрочку сплати заборгованості.
Стягувач в письмових поясненнях не заперечує проти надання розстрочки боржникові.
Представник боржника у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду заяви повідомлений належним чином.
Вислухавши представників сторін, вивчивши матеріали заяви суд,-
встановив:
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 31.03.2016 року у справі № 915/119/16 з Комунального підприємства “Дирекція єдиного замовника “Корабел” на користь Публічного акціонерного товариства “Миколаївобленерго” стягнуто 25 752,66 грн. вартості спожитої електроенергії, 915,34 грн. 3% річних, 10 000,00 грн. пені, судові витрати в сумі 1 378,00 грн.
18.04.2016 року господарський суд Миколаївської області на виконання вказаного рішення видав відповідний наказ.
Дослідивши матеріали заяви про розстрочку виконання рішення господарського суду у справі № 915/119/16, заслухавши пояснення представника стягувача, господарський суд дійшов висновку про задоволення заяви, виходячи з нижченаведеного.
Відповідно до ч.1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події, тощо.
Така ж правова позиція викладена і у п.п. 7.1, 7.1.2, 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. №9 “Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України”.
Враховуючи складний фінансовий стан боржника, значний розмір стягуваної суми, зважаючи на те, що одночасне стягнення всієї заборгованості може призвести до банкрутства боржника, разом з тим на умовах надання розстрочки останній зможе провести розрахунки зі стягувачем в повному обсязі, враховуючи що боржником борг частково погашений, стягувач проти розстрочення виконання рішення суду не заперечує, господарський суд вважає за доцільне задовольнити заяву щодо розстрочки виконання рішення.
Зважаючи на подані докази та пояснення представника стягувача, господарський суд вважає, що останній зможе на умовах надання йому розстрочки для виконання судового рішення строком на 10 місяців провести розрахунки з останнім в повному обсязі.
Отже, керуючись ст.ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
1. Заяву Корабельного відділу Державної виконавчої служби про розстрочення виконання рішення господарського суду Миколаївської області від 31.03.2016 року у справі № 915/119/16 задовольнити.
2. Розстрочити виконання судового рішення господарського суду Миколаївської області від 31.03.2016 року у справі № 915/119/16 строком на 10 місяців відповідно до графіка:
Грудень 2016 року - 38046,00 грн.;
Січень 2017 року - 38046,00 грн.;
Лютий 2017 року - 38046,00 грн.;
Березень 2017 року - 38046,00 грн.;
Квітень 2017 року - 38046,00 грн.;
Травень 2017 року - 38046,00 грн.;
Червень 2017 року - 38046,00 грн.;
Липень 2017 року - 38046,00 грн.;
Серпень 2017 року - 38046,00 грн.;
Вересень 2017 року - 38046,00 грн.;
Ухвала є виконавчим документом.
Строк для пред'явлення ухвали до виконання три роки.
Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення.
Вона може бути оскаржена до апеляційного суду в порядку та строки, встановлені ст..93-95 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Л.І. Васильєва