"02" листопада 2016 р. Справа № 918/915/15
Господарський суд Рівненської області у складі судді Гудзенко Я.О., розглянувши матеріали скарги Кузнецовського міського комунального підприємства на дії Відділу державної виконавчої служби Кузнецовського міського управління юстиції у справі за позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" до Кузнецовського міського комунального підприємства про стягнення в сумі 3 002 171 грн. 51 коп.
За участі: Від позивача: не з'явився; Від відповідача: не з'явився; Від ВДВС: не з'явився
Рішенням Господарського суду Рівненської області у справі № 918/915/15 від 27.08.2015р. позов задоволено частково, стягнуто з Кузнецовського міського комунального підприємства на користь Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" 2 774 729 грн. 06 коп. з них: 2 509 711,42 грн. - основного боргу за березень 2015 року, 202156 грн. 94 коп. - пені, 20215 грн. 68 коп. - 3% річних, 42645 грн. 02 коп. - інфляційних втрат, 59539 грн. 07 коп. судового збору.
14.09.2015 р. на виконання рішення видано наказ.
21.06.2016 року на адресу суду від Кузнецовського міського комунального підприємства надійшла скарга про визнання дій відділу державної виконавчої служби Кузнецовського міського управління юстиції незаконними, з вимогами: 1. Визнати дії відділу державної виконавчої служби Кузнецовського міського управління юстиції щодо накладення арешту постановою від 09.06.2016р. на кошти боржника в частині виконання наказу господарського суду Рівненської області по справі № 918/915/15 по зведеному виконавчому провадженню №44201994, на рахунку відкритому в ПАТ КБ «ПриватБанк» №26002054713090. в межах грошових коштів, необхідних для виплати заробітної плати, сплати єдиного соціального внеску та податку з доходів фізичних осіб незаконними. 2. Визнати недійсною та скасувати постанову відділу державної виконавчої служби Кузнецовського міського управління юстиції від 09.06.2016р. по зведеному виконавчому провадженню №44201994, в частині виконання постанови, якою накладено арешт на рахунок №26002054713090 в ПАТ КБ «ПриватБанк» в частині судового наказу № 918/915/15 від 14.09.2015р. (ВП №48876623) на суму 1 963 235 грн. 49 коп. в межах грошових коштів, необхідних для виплати заробітної плати, сплати єдиного соціального внеску та податку з доходів фізичних осіб.
Ухвалою суду у складі судді Марача В.В. від 22.06.2016р. скаргу КМКП на дії відділу ДВС прийнято до розгляду та призначено на 02.08.2016р. В судовому засіданні 02.08.16 р. було оголошено перерву до 17.08.16 р.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 17.08.16 р. задоволено самовідвід судді Марача В.В. від розгляду скарги Кузнецовського міського комунального підприємства на дії відділу державної виконавчої служби Кузнецовського міського управління юстиції у справі № 918/915/15.
Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України та п. 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, пункту 9.4. Засад використання автоматизованої системи документообігу господарського суду Рівненської області призначено повторний автоматизований розподіл справи № 918/915/15, за результатами якого справу разом зі скаргою Кузнецовського міського комунального підприємства на дії відділу державної виконавчої служби Кузнецовського міського управління юстиції передано для розгляду судді Гудзенко Я.О.
Ухвалою суду від 18.08.2016 року суддею Гудзенко Я.О. справу прийнято до провадження, призначено розгляд скарги на 07.09.2016 року.
6 вересня 2016 року відповідачем подано суду клопотання про відкладення розгляду справи з підстав подання касаційної скарги на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 29.04.2016 року у даній справі. Ухвалою суду від 06.09.16 р. розгляд справи було відкладено.
21.09.16 р. від Відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" надійшла заява про припинення провадження у справі із копією постанови державного виконавця від 29.08.2016 р. у зведеному виконавчому провадженні № 44201994. Однак, суд не знайшов підстав для припинення провадження у справі, оскільки із постанови державного виконавця від 29.08.2016 року ЗВП № 44201944 вбачається, що виконавець не скасовує, а просить повернути оскаржувану в цій справі постанову про арешт коштів боржника від 09.06.2016 року та накладає арешт на кошти, що містяться на всіх рахунках боржника, крім коштів, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання.
Ухвалою суду від 22.09.16 р. розгляд справи відкладено на 18.10.16 р.
В судовому засіданні 18.10.16 р. оголошено перерву до 02.11.16 р.
В судове засідання 02.11.16 р. представники сторін не з'явились.
Розглянувши подану відповідачем у справі скаргу № 1507 від 16.06.2016 року суд зазначає наступне.
На виконанні в органі ДВС знаходиться зведене виконавче провадження № 44201994 до якого входить, зокрема, постанова про стягнення з боржника виконавчого збору ВП № 35644232 від 18.12.2012 року в сумі 185 792,35 грн.
У межах зведеного виконавчого провадження органом ДВС винесено постанову про арешт коштів боржника від 09.06.2016 року, якою накладено арешт на кошти в межах суми 16 038 543,82 грн, що містяться на рахунках № 26005054721250, № 26002054713090 в ПАТ КБ "ПриватБанк".
Судом з матеріалів справи встановлено, що 24.06.2014 року між боржником (клієнт) та ПАТ КБ "ПриватБанк" (банк) укладено договір № 81-1 банківського рахунку, згідно із п. 1.1. якого банк відкриває клієнту поточний (поточні) рахунок (рахунки) у національній та іноземній валюті (у тому числі картковий (карткові) та інші рахунки зі спеціальним режимом використання та здійснює його (їх) розрахункове касове обслуговування відповідно до чинного законодавства України, нормативних актів Національного банку України) та умов цього договору.
Як вбачається з матеріалів справи, у ПАТ КБ "ПриватБанк" відкрито, зокрема, рахунок № 26002054713090.
Зазначений рахунок використовується боржником, у тому числі для виплати заробітної плати, сплати єдиного внеску та податку з доходів фізичних осіб, що стверджується звітами про дебетові і кредитові операції по вказаному вище рахунку, долученими відповідачем до скарги.
З довідки від 28.10.2016 року № 375 поданої відповідачем вбачається, що фонд оплати праці складає 2 632 172, 43 грн., вказаний рахунок викорпистовується для виплати заробітної плати 703 працівникам, сума грошових коштів, розміщених рахунку є меншою від арештованої державним виконавцем, що свідчить про неможливість виплачувати відповідачем заробітну плату своїм працівникам.
Судом встановлено, що вказаний поточний рахунок не є рахунком зі спеціальним режимом використання. Рахунок використовується не тільки для виплати заробітної плати, а і для здійснення інших платежів.
Статтями 8, 9, 68 ОСОБА_1 України встановлено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. ОСОБА_1 України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі ОСОБА_1 України і повинні відповідати їй. ОСОБА_1 України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі ОСОБА_1 України гарантується. Чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Кожен зобов'язаний неухильно додержуватися ОСОБА_1 України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Згідно із ст. 43 ОСОБА_1 України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 2, ч. 2 ст. 10 Конвенції про захист заробітної плати від 01.07.1949 року № 95, ратифікованої Україною 04.08.1961 року, Конвенція застосовується до всіх осіб, яким виплачується або повинна виплачуватись заробітна плата. Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім'ї.
Частиною 1 ст. 1 Закону України “Про оплату праці” передбачено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Згідно із ч. 1 ст. 115 Кодексу законів про працю заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Приписами ч. 6 ст. 24 Закону України “Про оплату праці” передбачено, що своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.
Пунктом 7 Оглядового листа Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням господарськими судами Закону України “Про виконавче провадження” (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку)” від 28.01.2016 № 01-06/131/16 визначено, що накладення арешту на рахунок боржника, призначений для виплати заробітної плати працівникам підприємства, призводить до порушення їх конституційних прав.
Отже, держава гарантує та захищає законом право фізичної особи на своєчасне одержання винагороди за працю. Своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості, оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку.
В обгрунтування поданої скарги на дії ДВС боржником подано копії наступних документів: довідки № 375 від 28.10.16 р. та відомості перерахування заробітньої плати працівникам підприємства, з яких вбачається загальна чисельність працівників Кузнецовського міського комунального підприємства, розмір фонду оплати праці та відрахування единого соціального внеску, податку на доходи фізичних осіб і військовий збір виходячи із загальної чисельності працівників підприємства.
В судових засіданнях представник підприємства неодноразово наголошувала, що виключно із рахунку № 26002054713090, на який накладено арешт постановою, яку відповідач просить частково визнати недійсною саме в частині арешту коштів необхідних для виплати заробітної плати, здійснюється виплата заробітної плати працівниками. Інших рахунків, з яких здійснюється виплата заробітної плати, підприємство не має.
Відповідно до статті 57 Закону України "Про державну виконавчу службу" у разі прийняття державним виконавцем постанови про арешт майна боржника арешт поширюється на усі поточні рахунки боржника, у тому числі ті, що будуть відкриті боржником після винесення державним виконавцем постанови про арешт майна.
У п. 2 Наказу Міністерства доходів і зборів України № 453 від 09.09.2013 року "Про затвердження Порядку прийняття банками на виконання розрахункових документів на виплату заробітної плати" передбачено, що банки приймають від платників єдиного внеску грошові чеки, платіжні доручення та інші розрахункові документи на видачу (перерахування) коштів для виплати заробітної плати, на які відповідно до Закону нараховується єдиний внесок, та здійснюють видачу (перерахування) зазначених коштів лише за умови одночасного подання платником єдиного внеску розрахункових документів (документів на переказ готівки) про перерахування коштів для сплати сум єдиного внеску. Суми, сплачені за цими документами, повинні складати не менше 1/3 суми коштів для виплати заробітної плати, зазначеної в грошових чеках, платіжних дорученнях та інших розрахункових документах.
Державний виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки і вклади державний виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших органах державної влади, підприємствах, установах та організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача (ч. 3 ст. 65 Закону України "Про виконавче провадження").
Враховуючи викладене вище, накладення арешту на кошти, які передбачені для виплати заробітної плати є неправомірним.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про виконавче провадження” виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Однак, суд враховує, що відповідно до ч. 5 ст. 97 Кодексу законів про працю оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов'язань щодо оплати праці.
Згідно із положеннями ч. 2 ст. 19 ОСОБА_1 України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені ОСОБА_1 та Законами України.
За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 11 Закону України “Про виконавче провадження” державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.
Враховуючи встановлення судом порушень вимог чинного законодавства в діях органу ДВС при винесенні постанови про арешт коштів боржника від 09.06.2016 року в частині виконання наказу Господарського суду Рівненської області у справі № 918/915/15 по зведеному виконавчому провадженню № 44201994 в межах коштів, необхідних для виплати заробітної плати, суд визнає доводи боржника правомірними, а скаргу такою, яку належить задовольнити.
Керуючись ст. ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Скаргу Кузнецовського міського комунального підприємства на дії відділу державної виконавчої служби Кузнецовського міського управління юстиції про визнання недійсною постанови про арешт коштів боржника № 1507 від 09.06.2016 року в частині виконання наказу Господарського суду Рівненської області у справі № 918/915/15 по зведеному виконавчому провадженню № 44201994 в межах коштів, необхідних для виплати заробітної плати задовольнити.
2. Визнати дії відділу державної виконавчої служби Кузнецовського міського управління юстиції в частині винесення постанови про арешт коштів боржника від 09.06.2016 року в межах коштів, необхідних для виплати заробітної плати незаконними.
3. Визнати недійсною постанову відділу державної виконавчої служби Кузнецовського міського управління юстиції про арешт коштів боржника від 09.06.2016 р., що містяться на рахунку № 26002054713090, який зареєстрований в ПАТ КБ "Приватбанк", в частині виконання наказу Господарського суду Рівненської області у справі № 918/915/15 по зведеному виконавчому провадженню № 44201994 на суму 1 963 235, 49 грн. в межах коштів, необхідних для виплати заробітної плати.
Суддя Гудзенко Я.О.