03.11.16р. Справа № 904/8566/16
За позовом публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ", м.Київ
до комунального підприємства "ФРУНЗЕНСЬКЕ ЖКП", смт.Широке, Широківський район, Дніпропетровська область
про стягнення трьох відсотків річних та інфляційних втрат за порушення умов договору №13/2351-БО-3 від 28.12.2012р. купівлі-продажу природного газу
Суддя Петренко І.В.
Секретар судового засідання Пономарьов Є.О.
Представники:
від позивача: представник ОСОБА_1 - довіреність № 14-127 від 13.05.14р.;
від відповідача: представник ОСОБА_2 - довіреність № 7 від 18.10.16р.
Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м.Київ (далі по тексту - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою до комунального підприємства "Фрунзенське ЖКП", смт.Широке, Дніпропетровська область (далі по тексту - відповідач) про стягнення 1337,74грн. трьох відсотків річних; 17807,09грн. інфляційних втрат.
Судові витрати по справі позивач просив суд стягнути з відповідача.
За результатами розгляду позовної заяви від 22.09.2016р. за вих.№14/2-1354 ухвалою суду від 30.09.2016р. порушено провадження по справі та призначено слухання на 20.10.2016р.
Суд розгляд справи відкладав з 20.10.2016р. до 03.11.2016р.
Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.
У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 811 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.
За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.
Позивач про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується відомостями про явку представника відображеними в протоколі судового засідання від 20.10.2016р.
Відповідач про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується відомостями про явку представника відображеними в протоколі судового засідання від 20.10.2016р.
03.11.2016р. сторонам, які беруть участь у розгляді справи, роз'яснено їх процесуальні права та обов'язки, в тому числі заявляти відводи. Відводи не заявлені.
Представник відповідача подав відзив на позовну заяву.
Інших усних та письмових заяв і клопотань не заявлено.
Господарський суд продовжив розгляд справи по суті.
Повноважний представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримує та наполягає на їх задоволенні в повному обсязі.
Повноважний представник відповідача в судовому засіданні проти позову частково заперечує, посилаючись на обставини, викладені у відзиві.
Суд заслухав пояснення представників сторін щодо предмету позову.
В судовому засіданні дослідженні надані сторонами та наявні в матеріалах справи докази.
В судовому засіданні оглянуто всі оригінали первинних документів на підставі яких виник спір.
Суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Судом, враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Враховуючи вимоги статті 69 Господарського процесуального кодексу України щодо строків розгляду справи у судовому засіданні, яке відбулося 03.11.2016р. в порядку ст.85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Клопотання про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявлялось.
Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, -
28.12.2012р. між публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі по тексту - позивач, продавець) та комунальним підприємством "Фрунзенське ЖКП" (далі по тексту - відповідач, покупець) укладено договір №13/2351-БО-3 купівлі-продажу природного газу (далі по тексту - договір), за умовами п. 1.1 якого позивач зобов'язується передати у власність відповідачу у 2013 році природний газ, ввезений на митну територію України Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" за кодом УКТ ЗЕД НОМЕР_1, або/та природний газ, видобутий на території України підприємствами, які не підпадають під дію статті 10 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу", а відповідач зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ (далі по тексту - газ) на умовах даного договору.
Відповідно до п. 1.2 Договору газ, що продається за цим договором, використовується відповідачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами (далі по тексту - споживачами покупця).
Пунктом 2.1 Договору передбачено, що позивач передає відповідачеві з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року газ обсягом до 400,6 тис. куб. м., в тому числі по місяцях кварталів (тис. куб. м.).
Як зазначено у п. 3.3. Договору, приймання-передача газу, переданого позивачем відповідачеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу.
В п. 3.4. Договору зазначено про те, що не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, відповідач зобов'язується надати позивачеві підписані та скріплені печаткою відповідача та газотранспортного підприємства три примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Позивач не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути відповідачеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.
За приписами п. 5.1 Договору ціна (граничний рівень ціни) на газ для теплопостачальних підприємств та послуги з його транспортування встановлюється НКРЕ.
Згідно з п. 5.2 Договору ціна за 1000 куб. м газу становить 3509,00грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того:
- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%;
- податок на додану вартість за ставкою - 20%.
Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільчими трубопроводами - 305,60грн., крім того ПДВ - 20% - 61,12грн., всього з ПДВ - 366,72грн.
До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 3884,78грн., крім того ПДВ - 20 % - 776,96грн., всього з ПДВ - 4661,74грн.
Відповідно до пункту 6.1 Договору оплата за газ здійснюється відповідачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу.
Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.
За невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених чинним законодавством України, а також цим Договором (п. 7.1. Договору).
Пунктом 7.2. Договору передбачено, що у разі невиконання відповідачем пункту 6.1. умов цього Договору продавець має право не здійснювати поставку газу покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічних можливостей. У разі невиконання покупцем пункту 6.1 умов цього договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити позивачу, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.
Як зазначено у п. 9.3. Договору строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим Договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань, встановлюється тривалістю 5 років.
Цей Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, і діє в частині поставки газу до 31.12.2013р., а в частині розрахунків до їх повного здійснення (п. 11.1 Договору).
16.07.2013р. між сторонами укладено додаткову угоду №1 до Договору, якою сторони внесли зміни до пункту 5.2 договору та виклали його в наступній редакції:
"5.2. Ціна за 1000 куб. м газу становить 3459,00грн. з урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того:
- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%;
- податок на додану вартість за ставкою - 20%.
Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільчими трубопроводами - 295,60грн., крім того ПДВ - 20% - 59,12грн., всього з ПДВ - 354,72грн.
До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 3823,78грн., крім того ПДВ - 20 % - 764,76грн., всього з ПДВ - 4588,54грн."
Між сторонами укладено додаткову угоду №1 від 16.07.2013р., додаткову угоду №2 від 14.10.2013р., додаткову угоду №3 від 14.10.2014р.
Як зазначає позивач, на виконання умов вищезазначеного Договору, позивач передав у власність відповідача передбачений Договором газ в період з січня 2013 року по грудень 2013 року на загальну суму 1448744,81грн., що підтверджують Акти приймання-передачі природного газу.
Позивач звертає увагу суду на те, що відповідач перерахував на рахунок позивача грошові кошти в якості оплати поставленого природного газу в сумі 1448744,81грн., що підтверджується довідкою про сальдо.
Стягнення заборгованості та штрафних санкцій за природний газ, поставлений у період з січня 2013 року по грудень 2013 року, а також три відсотки річних та інфляційних втрат, нарахованих до 07.08.2014р. вже було предметом розгляду господарського суду Дніпропетровської області по справі №904/7049/14.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/7049/14 в частині стягнення основного боргу за природний газ, поставлений в грудні 2014 року виконано лише 06.11.2014р.
Отже, позивач заявляє до стягнення три відсотки річних та інфляційні втрати нараховані на суму заборгованості за природний газ, поставлений в грудні 2013 року за період з 08.08.2014р. по 06.11.2014р.
Відповідач скористався правом на судовий захист, надав відзив на позов.
Відповідач стверджує, що позивач невірно розрахував інфляційні втрати, здійснивши власний контррозрахунок відповідач стверджує, що дійсний розмір інфляційних втрат складає 11725,88грн.
Згідно з частиною другою статті 43 та статтею 33 Господарського кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Якщо подані сторонами та іншими учасниками судового процесу докази є недостатніми, господарський суд може за їх клопотанням чи за власною ініціативою витребувати в порядку підготовки справи до розгляду необхідні для цього письмові і речові докази, інші матеріали.
Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово (стаття 32 цього Кодексу).
Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За приписами процесуального законодавства, рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.
Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.
Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні положення містяться і в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, яка також передбачає, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідач в порушення умов укладеного між сторонами Договору погасив заборгованість за природній газ з порушенням встановленого договором строку.
За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами та договором (ч. 2 ст.193, ч. 1 ст.216 та ч. 1 ст.218 Господарського кодексу України).
Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі вищезазначеної норми чинного законодавства України позивачем нараховані 1337,74грн. трьох відсотків річних; 17807,09грн. інфляційних втрат.
Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників позивача та відповідача, оцінивши надані докази в їх сукупності, перевіривши правильність розрахунків як позивача, так і відповідача, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме підлягає задоволенню 1337,74грн. трьох відсотків річних та 12527,76грн. інфляційних втрат.
При здійсненні розрахунку господарський суд врахував встановлені рішенням господарського суду Дніпропетровської області по справі №904/7049/14 обставини та строки розрахунку інфляційних втрат та трьох відсотків річних.
В порядку ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 997,95грн., з урахуванням того, що 72,42% позовних вимог позивача судом задоволено.
Керуючись ст.ст. 11, 202, 509, 525, 526, 530, 536, 610, 612, 625, 629, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 199, 265, 266 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 12, 21, 32, 33, 34, 36, 44, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з комунального підприємства "Фрунзенське ЖКП" (53700, Дніпропетровська область, Широківський район, смт.Широке, вул.Карла Маркса, 6; ідентифікаційний код 33075778) на користь публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м.Київ, вул.Б.Хмельницького, буд. 6, ідентифікаційний код 20077720) 1337,74грн. (одна тисяча триста тридцять сім грн. 74 коп.) трьох відсотків річних; 12527,76грн. (дванадцять тисяч п'ятсот двадцять сім грн. 76 коп.) інфляційних втрат; 997,95грн. (дев'ятсот дев'яносто сім грн. 95 коп.) судового збору.
В решті позовних вимог відмовити.
Видати наказ.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Дніпропетровським апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено
04.11.2016 року
Суддя ОСОБА_3