02 листопада 2016 року Справа № 907/1215/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Вовка І.В. (головуючого, доповідача),
Кондратової І.Д.,
Стратієнко Л.В.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 18.07.2016 року у справі № 907/1215/15 за позовом приватного комерційного підприємства "Ресурс-Захід" до Виконавчого комітету Ужгородської міської ради, комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації міста Ужгорода", Ужгородського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області, третя особа: ОСОБА_4, про визнання незаконним (недійсним) та скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно та визнання незаконним (недійсним) і скасування запису про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно,
Ухвалою Вищого господарського суду України від 19.09.2016 року первісну касаційну скаргу ОСОБА_4 було повернуто на підставі п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
03.10.2016 року (згідно з поштовою відміткою на конверті) ОСОБА_4 повторно звернулася до суду з касаційною скаргою разом з клопотанням про відновлення пропущеного строку, встановленого для її подання.
Проте, повторно подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 ГПК України з наступних підстав.
Згідно з ч. 4 ст. 111 ГПК України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, до скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.
Порядок та розмір справляння судового збору визначається Законом України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з пп. 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на час подання касаційної скарги) при поданні до господарського суду касаційної скарги на рішення суду судовий збір справляється у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону із позовної заяви немайнового характеру судовий збір сплачується у розмірі 1 мінімальної заробітної плати.
Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" з 1 січня установлено мінімальну заробітну плату у розмірі 1218 грн.
Правовий аналіз положень Закону України "Про судовий збір" свідчить про те, що розрахунок судового збору повинен здійснюватися виходячи зі ставок, встановлених цим Законом на момент подачі касаційної скарги, який обчислюється з урахуванням ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Оскільки у цій справі позов подано про визнання незаконним (недійсним) та скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно та визнання незаконним (недійсним) і скасування запису у Державному реєстрі прав про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, то за подання касаційної скарги мало бути сплачено судовий збір в сумі 2923,20 грн. (виходячи з двох вимог немайнового характеру), тоді як згідно з квитанцією від 30.08.2016 року № ПН93156 сплачено лише 1607,76 грн.
Отже, до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому розмірі.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
За таких обставин, касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню.
Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 18.07.2016 року повернути без розгляду.
Головуючий суддя І.Вовк
Судді І.Кондратова
Л.Стратієнко