11 жовтня 2016 р.м.ОдесаСправа № 815/2094/16
Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15 липня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ НАДРА" в особі Стрюкової І.О., про зобов'язання виплатити грошові кошти.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15 липня 2016 року скасовано, провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ФГВФО, третя особа уповноважена особа ФГВФО на ліквідацію ПАТ "КБ НАДРА" в особі Стрюкової І.О. про зобов'язання виплатити грошові кошти, - закрито.
Закриваючи провадження у справі, судова колегія дійшла висновку про те, що спір про зобов'язання виплатити грошових коштів за рахунок ФГВФО банку, що знаходиться на стадії ліквідації (банкрутства) не є справою адміністративної юрисдикції, а повинен розглядатися за правилами господарського судочинства.
Не погоджуюся з мотивами, які стали підставою для скасування Одеського окружного адміністративного суду від 15 липня 2016 року та відповідно закриття провадження у даній справі, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом. А згідно із ч.1 ст. 4 цього ж Закону основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Функціями Фонду, визначеними ч.2 ст. 4 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є здійснення заходів щодо організації виплат відшкодувань за вкладами у строки, визначені цим Законом; здійснення процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організація відчуження всіх або частини активів і зобов'язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку і навіть застосування до банків та їх керівників відповідно фінансових санкцій і накладення адміністративні штрафів. Це свідчить про виконання Фондом функцій, пов'язаних із здійсненням владних управлінських повноважень, що є основною ознакою суб'єкта владних повноважень.
Таким чином, характер спірних правовідносин у цій справі є публічно-правовим.
Відповідно до п.1 ч.2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єктів владних повноважень.
Крім того, необхідно зазначити, що положення ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" вказують про не поширення дії Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника і визнання його банкрутом" на банки.
Аналізуючи положення ст. 12 ГПК України, необхідно зазначити, що відповідною нормою, господарським судам підвідомчі, зокрема, справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником.
Таким чином, обов'язковою кваліфікуючою ознакою господарського спору є те, що позовні вимоги пред'являються саме до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство.
У матеріалах справи не вбачається відомостей про порушення у господарському суді справи про банкрутство щодо ПАТ "КБ НАДРА".
В даній справі, спір виник між вкладником та Фондом, а не банком боржником, щодо якого порушено справу про банкрутство.
Таким чином, до цих спорів немає підстав застосовувати приписи ст. 12 ГПК України та поширювати на такі спори юрисдикцію господарських судів.
Крім того, згідно зі ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Зазначені особи мають право бути позивачами і відповідачами в суді.
Отже, справи, де позивачем і/або відповідачем є не юридична особа не підвідомчі господарським судам за правилами ГПК України.
В даному ж випадку, стороною у справі є фізична особа, а саме: ОСОБА_1, що виключає можливість розгляду даної справи в порядку господарського судочинства.
Також вважаю за необхідне акцентувати увагу на постанові Верховного Суду України від 16 лютого 2016 року (справа №21-4846а15).
В вищезазначеній справі за позовом ТОВ "Фінансова компанія "Іпотека Кредит" до уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ "Омега банк" Лемеша М.В., третя особа - Фонд, про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення, було заявлено клопотання по закриття провадження у справі з тих підстав, що справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Ухвалою Верховного Суду України від 16 лютого 2016 року, у задоволенні заяви уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ "Омега банк" Караченцева А.Ю., про закриття провадження відмовлено.
З огляду на вищевикладене, вважаю, що у суду апеляційної інстанції не було підстав для закриття провадження у даній справі.
Суддя: Бітов А.І.
Суддя