27 жовтня 2016 року м. Київ
Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Гулько Б.І., розглянувши касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на рішення Харківського районного суду Харківської області від 23 грудня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 21 березня 2016 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У вересні 2015 року публічне акціонерне товариство комерційного банку «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з указаним вище позовом, який у подальшому було уточнено, посилаючись на те, що 6 липня 2006 року між закритим акціонерним товариством «ПриватБанк», правонаступником якого є ПАТ КБ «ПриватБанк», та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір, за умовами якого останній отримав кредит у вигляді встановленого ліміту на платіжну картку у розмірі 10 тис. грн зі сплатою 36,00 % річних на суму залишку заборгованості за ним та кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Свої зобов'язання за вказаним договором банк виконав у повному обсязі, однак відповідач порушив його умови у зв'язку із чим за період з 22 вересня 2012 року по 22 вересня 2015 року у нього виникла заборгованість по процентам у розмір 17 136 грн 72 коп., яку банк просив стягнути на свою користь.
Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 23 грудня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 21 березня 2016 року, у задоволенні позову ПАТ КБ «ПриватБанк» відмовлено.
У касаційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк», посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати й ухвалити нове рішення, яким позов банку задовольнити.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Статтею 335 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Із оскаржуваних судових рішень, доданих до скарги матеріалів убачається, що вона є необґрунтованою, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо їх незаконності.
Відмовляючи у задоволенні позову ПАТ КБ «ПриватБанк», суди на підставі доказів, поданих сторонами, що належним чином оцінені (ст. 212 ЦПК України), дійшли до правильного висновку про те, що банк пропустив строк позовної давності для звернення до суду за захистом порушеного права, про застосування якого заявив відповідач, оскільки звернувся із позовом у вересні 2015 року про стягнення кредиту, наданого відповідачу 6 липня 2006 року на платіжну картку, строк дії якого сплив, а автоматичне неодноразове продовження дії картки не змінює терміну виконання кредитного зобов'язання (постанова Верховного Суду України № 6-127цс14 від 22 жовтня 2014 року) і до пред'явлення позову переривання перебігу позовної давності не було. При цьому суди вірно виходили з того, що останній щомісячний платіж відповідач здійснив у серпні 2009 року, а позов пред'явлено у вересні 2015 року, тобто з пропуском строку позовної давності.
Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 30 вересня 2015 року у справі № 6-154цс15, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для судів.
Згідно із положеннями п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Керуючись п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України
У відкритті касаційного провадження у справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на рішення Харківського районного суду Харківської області від 23 грудня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 21 березня 2016 року відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого спеціалізованого суду України
з розгляду цивільних і кримінальних справ Б.І. Гулько