31 жовтня 2016 року м. Київ
Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Кафідова О.В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 09 вересня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 05 жовтня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи: Третя кременчуцька державна нотаріальна контора, приватний нотаріус Світловодського міського нотаріального округу Соломоненко Віталій Васильович, Світловодська державна нотаріальна контора, про визнання правочину недійсним,
У вересні 2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду із зазначеним позовом, обґрунтовуючи його тим, що з жовтня 2004 року вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
Вказувала на те, що після смерті її чоловіка ОСОБА_5 відкрилась спадщина у вигляді житлового будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1, яку прийняли вона та останнього - ОСОБА_6 шляхом подання до нотаріальних контор заяв про прийняття спадщини.
Зазначала, що ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року, спадщину після її смерті прийняла її дочка ОСОБА_3
Посилаючись на те, що у серпні 2015 року їй стало відомо, що ОСОБА_6, подаючи заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5, не могла усвідомлювати значення своїх дій, оскільки страждала психічним розладом, просила визнати недійсним правочин, а саме заяву ОСОБА_6 від 19 травня 2009 року про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5
Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 09 вересня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 05 жовтня 2016 року, у задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову, мотивуючи свою вимогу неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.
Відповідно до п. 6 розд. XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
У зв'язку з цим касаційна скарга підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.
У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.
Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Згідно з ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, правильно виходив з того, що ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року, мала право на спадкування за законом після смерті сина ОСОБА_5, оскільки відповідно до ст. 1261 ЦК України є спадкоємцем першою черги.
Крім того, здійснюючи односторонній правочин, ОСОБА_6 була дієздатною, за життя у встановленому законом порядку не була визнана недієздатною, а прав чи інтересів інших спадкоємців її діями порушено не було.
При цьому, апеляційним судом правильно зазначено, що за життя ОСОБА_6 позивач не оскаржувала її дій, спрямованих на прийняття спадщини після смерті сина.
З огляду на наведені обставини суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про безпідставність позову.
Доводи касаційної скарги та зміст оскаржуваних судових рішень не дають підстав для висновку про те, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи було неправильно застосовано норми матеріального права чи допущені порушення норм процесуального права, які відповідно до ст. ст. 338-341 ЦПК України є підставами для скасування судового рішення.
Керуючись п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України,
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргоюОСОБА_2 на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 09 вересня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 05 жовтня 2016 року, у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи: Третя кременчуцька державна нотаріальна контора, приватний нотаріус Світловодського міського нотаріального округу Соломоненко ВіталійВасильович, Світловодська державна нотаріальна контора, про визнання правочину недійсним,відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали повернути заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого спеціалізованого
суду України з розгляду
цивільних і кримінальних справ О.В. Кафідова