Ухвала
03 листопада 2016 року м. Київ
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних
і кримінальних справ у складі колегії суддів:
головуючого: ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши в судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на ухвалу Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 травня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 липня 2016 року,
У касаційній скарзі порушується питання про перевірку вищевказаних судових рішень судом касаційної інстанції.
Проте касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду, оскільки не відповідає вимогам ст. 427 КПК України.
Так, усупереч ч. 4 ст. 427 КПК України до касаційної скарги не додано оформлених належним чином документів, що підтверджують повноваження представника потерпілого відповідно до вимог ч. 3 ст. 58 КПК України. Одночасно із доданої до скарги довіреності не вбачається, що ОСОБА_6 є працівником юридичної особи, яка є потерпілою, або особою, яка має право бути захисником та представляти інтереси ОСОБА_4 у суді касаційної інстанції.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК України у касаційній скарзі зазначається обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу із вказівкою на те, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
При цьому, за змістом скарги особи, що її подали, посилаються на незаконність та необґрунтованість ухвали слідчого судді Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 лютого 2016 року, що з урахуванням вимог ч. 4 ст. 424 КПК України, не може бути оскаржена в касаційному порядку.
Окрім того, згідно з ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни рішень у касаційному суді може бути лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі засудженого.
Разом з тим, у скарзі хоча і вказується про незаконність ухвали Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 травня 2016 року та ухвали Апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 липня 2016 року, а також порушується питання про їх скасування, проте не наводяться належні доводи та чіткі аргументи на обґрунтування зазначених вимог з підстав, передбачених ч. 1 ст. 438 КПК України.
Одночасно, на порушення ч. 3 ст. 427 КПК України у касаційній скарзі не вказано чи бажають особи, що її подали, брати участь у касаційному розгляді.
З огляду на викладене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху із наданням строку на усунення вищевказаних недоліків.
Враховуючи наведене та керуючись ч. 1 ст. 429 КПК України,
Касаційну скаргу ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на ухвалу Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 травня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 липня 2016 року залишити без руху та надати для усунення вказаних недоліків п'ятнадцятиденний строк із дня отримання ухвали.
У разі невиконання вимог касаційна скарга буде повернута особам, що подали скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3