26 жовтня 2016 року Справа № 876/5967/16
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Коваля Р.Й.,
суддів Гуляка В.В.,
ОСОБА_1,
з участю секретаря судового засідання Федчук М.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Сихівського районного суду м.Львова від 24 червня 2016 року в адміністративній справі № 464/2380/16-а за позовом ОСОБА_2 до управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м.Львова, про визнання протиправною та скасування постанови,
У березні 2016 року ОСОБА_2 звернулася до Сихівського районного суду м.Львова із вказаним позовом та просила визнати протиправною і скасувати постанову начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області (надалі - відділ ПВР УДВС) ОСОБА_3 від 30.11.2015 р. про скасування постанови державного виконавця Романа Н.О. від 13.11.2015 р. у виконавчому провадженні № 46179416 про накладення штрафу на боржника - управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м.Львова (надалі - УПФУ в Галицькому районі м.Львова) за невиконання судового рішення.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що постановою державного виконавця Романа Н.О. від 13.11.2015 р. правомірно накладено штраф на боржника в розмірі 1020 грн, оскільки останній не виконує рішення суду без поважних причин.
Постановою Сихівського районного суду м.Львова від 24 червня 2016 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із прийнятою постановою, її оскаржила ОСОБА_2, яка вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте за невідповідності висновків суду обставинам справи та з порушенням норм матеріального права. Тому просила скасувати постанову суду першої інстанції і прийняти нове рішення, яким її позовні вимоги задовольнити.
Вимоги апеляційної скарги обгрунтовано тими ж аргументами, що й вимоги позовної заяви.
Відповідно до частини першої статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційна скарга не належить задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2014 р. задоволено позов ОСОБА_2 до УПФУ в Галицькому районі м.Львова і зобов'язано УПФУ в Галицькому районі м.Львова нарахувати та виплатити на її користь пенсію за віком починаючи з 29.10.2010 р.
Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Статтею 14 КАС України визначено, що постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно зі статтею 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Загальні умови та порядок виконання рішень встановлені Законом України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV (надалі - Закон № 606-XIV), а відповідно до статті 11 цього Закону державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Також, цим Законом передбачено і заходи реагування які можуть застосовуватися державним виконавцем у випадку невиконання рішення суду, зокрема згідно із пунктом 13 частини 3 статті 11 Закону № 606-XIV державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Відповідно до приписів статтей 18, 19 цього Закону 23.01.2015 р. державним виконавцем відділу ПВР УДВС прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 46179416 та направлено боржнику для добровільного виконання.
30.01.2015 р. УПФУ в Галицькому районі м.Львова надіслало до відділу ПВР УДВС листа про неможливість виконання судового рішення, оскільки пенсійна справа ОСОБА_2 знищена Галицьким відділом соціального захисту за наслідками проведеної експертизи цінності документів архіву в 2009 році. У листі вказано, що для належного виконання судового рішення стягувач має подати відповідну заяву та всі необхідні документи; також повідомлено про описку, допущену в судовому рішенні, щодо виду пенсії.
Також, УПФУ в Галицькому районі м.Львова звернулося до Львівського апеляційного адміністративного суду із заявами про виправлення описки в рішенні суду та про роз'яснення судового рішення.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.07.2015 р. за заявою УПФУ в Галицькому районі м.Львова роз'яснено постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2015 р. і зазначено, що поновлення виплати пенсії ОСОБА_2 необхідно здійснювати на підставі заяви про поновлення виплати раніше призначеної пенсії, яка подається пенсіонером або представником, який діє на підставі виданої довіреності, посвідченої нотаріально безпосередньо до органу, що призначає пенсію та на підставі оригіналів усіх необхідних для поновлення виплати пенсії документів, в тому числі документів, які посвідчують особу пенсіонера та представника.
Вважаючи, що УПФУ в Галицькому районі м.Львова не виконує судове рішення без поважних причин, 13.11.2015 р. державний виконавець відділу ПВР УДВС наклав у зв'язку з цим на боржника штраф у розмірі 1020 грн.
Відповідно до частини другої статті 83 Закону № 606-XIV начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, визнати недійсним складений державним виконавцем акт, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.
30.11.2015 р. за результатами розгляду скарги УПФУ в Галицькому районі м.Львова вищезазначену постанову скасовано постановою начальника відділу ПВР УДВС ОСОБА_3 Постанова обгрунтована тим, що згідно повідомлення боржника ні стягувач, ні її представник з відповідними документами, необхідними для поновлення виплати пенсії (з урахуванням ухвали про роз'яснення судового рішення) до УПФУ в Галицькому районі м.Львова не звертались. Вказана обставина не може трактуватись як невиконання без поважних причин судового рішення.
Вважаючи цю постанову незаконною, позивач звернулася до суду із цим позовом.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскаржувана постанова начальника відділу ПВР УДВС є обгрутнованою, прийнята відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження», у межах наданих повноважень, а тому позов є безпідставним та не підлягає задоволенню.
Такі висновки суду першої інстанції, на переконання колегії суддів, відповідають нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильними.
Відповідно до частини першої статті 89 Закону № 606-XIV у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Судом встановлено, що ні позивач, ні її представник безпосередньо до УПФУ в Галицькому районі м.Львова не звертались, а скерували заяву поштою, долучивши не оригінали, а копії документів, що й зумовило невиконання постанови суду.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що боржник не виконує рішення суду з незалежних від нього причин, а тому державним виконавцем безпідставно винесено постанову про накладення штрафу за невиконання постанови без поважних причин.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевою самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскаржувана постанова начальника відділу ПВР УДВС є обгрунтованою, прийнята відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження» та в межах наданих повноважень.
За таких обставин колегія суддів приходить до переконання про безпідставність позовних вимог ОСОБА_2 та правомірність відмови в задоволенні таких вимог судом першої інстанції.
Колегія суддів апеляційного суду вважає безпідставними доводи апелянта щодо того, що боржник повинен був виконувати судове рішення на підставі копій документів, необхідних для відновлення пенсійної справи, оскільки вказане суперечить ухвалі Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.07.2015 р. про роз'яснення судового рішення. А щодо бездіяльності боржника у березні 2016 року колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що таке жодним чином не пов'язане із предметом судового розгляду в цій справі.
У відповідності до статті 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Статтею 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Із урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст.ст.160 ч.3, 195, 196, 198 п.1 ч.1, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Сихівського районного суду м.Львова від 24 червня 2016 року в адміністративній справі № 464/2380/16-а - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя Р.Й.Коваль
Судді В.В.Гуляк
ОСОБА_4
Ухвала в повному обсязі складена 31 жовтня 2016 року.