28 вересня 2016 р.м.ОдесаСправа № 821/928/16
Категорія: 12.3 Головуючий в 1 інстанції: Кисильова О.Й.
Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Федусика А.Г.,
суддів - Шевчук О.А. та Зуєвої Л.Є.,
при секретарі - Пальоній І.М.,
за участю: позивача - ОСОБА_1, представників позивача - ОСОБА_2 та ОСОБА_3, представників Головного управління Національної поліції в Херсонській області - Якуби Світлани Володимирівни та Сімеоніді Ірини Анатоліївни,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційні скарги Головного управління Національної поліції в Херсонській області та Атестаційної комісії №3 Головного управління Національної поліції в Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2016 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Херсонській області, Атестаційної комісії №3 Головного управління Національної поліції в Херсонській області про визнання протиправними та скасування рішення та наказу, поновлення на роботі, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,-
В липні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Херсонській області (далі ГУНП), Атестаційної комісії №3 Головного управління Національної поліції в Херсонській області (далі Комісія), в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Комісії від 16 червня 2016 року в частині висновку про його невідповідність займаній посаді та звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність; визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП від 29 червня 2016 року №103о/с в частині звільнення його з 30 червня 2016 року зі служби в поліції за п.5 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" (через службову невідповідність); поновити його на службі в поліції на посаді начальника чергової частини Каланчацького відділення поліції Новокаховського відділу поліції ГУНП в Херсонській області; стягнути з ГУНП на його користь грошове забезпечення за час вимушеного прогулу та моральну шкоду в розмірі 1000000,00 грн..
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2016 року позовні вимоги було задоволено частково. Суд визнав протиправним та скасував рішення Комісії, оформлене протоколом ОП №15.00006252.0032077 від 16 червня 2016 року в частині висновку про невідповідність позивача займаній посаді та звільненню зі служби через службову невідповідність; визнав протиправним та скасував наказ ГУНП від 29 червня 2016 року №103о/с в частині звільнення позивача зі служби в поліції через службову невідповідність; поновив позивача на службі в поліції на посаді начальника чергової частини Каланчацького відділення поліції Новокаховського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Херсонській області з 03 липня 2016 року; стягнув з ГУНП на користь позивача грошове забезпечення за час вимушеного прогулу в розмірі 6465, 75, грн.. У задоволенні решти позовних вимог було відмовлено.
Не погоджуючись з постановою суду, ГУНП та Комісія подали апеляційні скарги, в яких зазначається, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог повністю.
Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що у період з 13 вересня 2004 року по 06 листопада 2015 року позивач проходив службу в органах внутрішніх справ України, на різних посадах, що підтверджується копією послужного списку.
07 листопада 2015 року наказом начальника ГУНП №5о/с відповідно до положень пунктів 9, 12 розділу ХІ Закону України "Про Національну поліцію" в порядку переатестування з 07 листопада 2015 року позивача, який мав спеціальне звання "лейтенант міліції", призначено начальником чергової частини Каланчацького відділення поліції Новокаховського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Херсонській області та присвоєно спеціальне звання "лейтенант поліції".
16 червня 2016 року Комісією проведено атестацію позивача, за результатами якої прийнято рішення, викладене у протоколі ОП № 15.00006252.0032077 від 16 червня 2016 року та в розділі VI "Результати атестування (висновок атестаційної комісії)" атестаційного листа, а саме: "4 - займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність".
21 червня 2016 року позивач ознайомився зі змістом атестаційного листа та висновком Комісії від 16 червня 20165 року, відображеним в атестаційному листі (глава IV).
Наказом т.в.о. начальника ГУНП від 29 червня 2016 року №103о/с лейтенанта поліції ОСОБА_1 - начальника чергової частини Каланчацького відділення поліції Новокаховського відділу поліції ГУНП в Херсонській області звільнено зі служби в поліції з 30 червня 2016 року за п.5 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" (через службову невідповідність).
Наказом т.в.о. начальника ГУНП від 27 липня 2016 року №125 о/с внесено зміни в наказ від 29 червня 2016 року №103о/с, відповідно до яких лейтенант поліції ОСОБА_1 вважається звільненим з 02 липня 2016 року.
Винесення Комісією рішення, за якому зазначено, що позивач займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність, відповідного наказу ГУНП та звільнення позивача і стало підставою для звернення з даним позовом до суду.
Вирішуючи справу та задовольняючи вимоги в частині, суд першої інстанції виходив з того, що відповідними нормативно правовими актами не передбачено проведення атестації усіх без виключень працівників поліції, які призначені до поліції за переводом з органів внутрішніх справ, як передумову їх прийняття на службу в Національну поліцію чи зайняття ними конкретних посад. Суд першої інстанції вважав, що підстави для атестування прийнятого на службу позивача відсутні, а відтак, включення позивача до списку поліцейських, які підлягають атестуванню є протиправним. Крім того, судом першої інстанції зазначено, що матеріали атестації не дають підстав для висновку, що позивач неналежним чином виконує свої посадові обов'язки, має низькі результати службової діяльності, недостатній рівень теоретичних знань та професійних якостей, незадовільну фізичну підготовку. Таким чином суд вважав, що Комісія при прийнятті спірного рішення діяла упереджено, без повної та об'єктивної оцінки професійних якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки позивача, попередніх характеристик по службі, показників роботи, оскільки матеріалами справи підтверджено, що в період проходження служби в ОВС та в органах поліції позивач характеризується виключно з позитивного боку, показуючи високі показники службової діяльності, належний рівень теоретичних знань, професійних якостей і фізичної підготовки.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх помилковими з огляду на наступне.
Відповідно до ст.57 Закону України "Про Національну поліцію" (далі Закон) атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.
Атестування поліцейських проводиться:
1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу;
2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність;
3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.
Атестування проводиться атестаційними комісіями органів (закладів, установ) поліції, що створюються їх керівниками.
Порядок проведення атестування поліцейських затверджується Міністром внутрішніх справ України.
Пунктом 1 Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських (далі Інструкція) наказ МВС від 17 листопада 2015 року за №1465 передбачено, що ця Інструкція, розроблена відповідно до Закону України «Про Національну поліцію», визначає порядок атестування поліцейських, яке проводиться в апараті Національної поліції України, територіальних (міжрегіональних) органах (закладах, установах) Національної поліції України (далі - органи поліції) з метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей поліцейських, їх освітнього та кваліфікаційного рівнів, на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.
Атестування поліцейських проводиться: при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність (п.3 Інструкції).
Отже, враховуючи, що проведення атестації прямо передбачено як положеннями Закону (ст.57), так і Інструкцією, колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції щодо незаконності проведення атестації відносно позивача, який прийнятий на службу до Національної поліції на постійній основі, необґрунтованими.
Висновки суду першої інстанції з приводу того, що ні п.9-12 Розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону, ні статтею 57 Закону, ні Інструкцією не передбачено проведення атестації усіх без виключень працівників поліції, які призначені до поліції за переводом з органів внутрішніх справ, колегія суддів вважає безпідставними та такими, що не узгоджуються зі змістом ст.57 Закону, зокрема, з її ч.2, в якій визначено мету проведення атестування поліцейських.
При цьому суд першої інстанції безпідставно не врахував, що ОСОБА_1 добровільно пройшов атестацію, що він не заперечував в судовому засіданні, її призначення та проведення до отримання висновків Комісії не оскаржував, та і взагалі у позові не посилався на незаконність призначення та проведення відносно нього атестації, а обґрунтовував свої позовні вимоги фактично безпідставністю і упередженістю висновків Комісії та несвоєчасністю видання наказу про звільнення.
Також колегія суддів вважає помилковим посилання суду першої інстанції на рішення Верховного Суду України від 11 березня 2014 року у справі № 21-13а14, оскільки спірні правовідносини по вказаній справі, яка розглядалась Верховним Судом України, склались на підставі іншої нормативно-правової бази, на відміну від даного спору, що виник в межах та на підставі Закону (від 02 липня 2015 року) та Інструкції (від 17 листопада 2015 року), що є спеціальними нормами, які регулюють проходження служби у новоствореному державному органі - Національній поліції України.
Стосовно самого рішення (висновку) атестаційної комісії ГУНП, колегія суддів зазначає, що Законом встановлено, що Національна поліція України - центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Згідно п.9 розділу ХІ «Прикінцевих та перехідних положень» Закону позивача прийнято на службу до поліції.
Відповідно до ч.4 ст.57 Закону рішення про проведення атестування приймає керівник поліції, керівники органів (закладів, установ) поліції стосовно осіб, які згідно із законом та іншими нормативно-правовими актами призначаються на посади їхніми наказами.
Інструкцією визначено порядок створення атестаційних комісій, організацію та порядок проведення атестування поліцейських.
Згідно розділу ІІ Інструкції створення атестаційних комісій, їх компетенція та повноваження визначаються цією Інструкцією.
Згідно п.14 розділу V Інструкції кожен поліцейський проходить тестування на знання законодавчої бази (професійний тест) та тестування на загальні здібності та навички протягом одного дня.
Відповідно до п.10 розділу ІV Інструкції з метою визначення теоретичної та практичної підготовленості, компетентності, здатності якісно та ефективно реалізовувати на службі свої потенційні можливості атестаційна комісія проводить тестування поліцейського, який проходить атестування.
З метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей поліцейських, їх освітнього та кваліфікаційного рівнів, на підставі глибокого та всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри при призначенні на вищу посаду, переміщенні на нижчу, звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, на виконання статті 57 Закону України "Про Національну поліцію" та Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ від 17 листопада 2015 року №1465, т.в.о. начальника ГУНП 12 лютого 2016 року винесено наказ №149 "Про організацію проведення атестування особового складу ГУНП".
Наказом т.в.о. начальника ГУНП від 03 червня 2016 року затверджено персональний склад Комісії.
Згідно п.16 розділу ІV Інструкції атестаційні комісії при прийнятті рішень стосовно поліцейського повинні враховувати такі критерії: 1) повноту виконання функціональних обов'язків (посадових інструкцій); 2) показники службової діяльності; 3) рівень теоретичних знань та професійних якостей; 4) оцінки з професійної і фізичної підготовки; 5) наявність заохочень; 6) наявність дисциплінарних стягнень; 7) результати тестування; 8) результати тестування на поліграфі (у разі проходження).
Відповідно до вимог п.15 розділу ІV Інструкції атестаційні комісії на підставі всебічного розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, під час проведення атестування шляхом відкритого голосування приймають один з таких висновків: 1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.
Згідно п.20 розділу ІV Інструкції усі рішення атестаційної комісії оформлюються протоколом. У протоколі зазначаються дата і місце прийняття рішення, склад комісії, питання, що розглядалися, та прийняте рішення.
Так, відносно позивача був складений атестаційний лист, в розділі ІІІ "Результати тестування", якого зазначено результат тестування загальних навичок - 17/60 балів, професійне тестування - 21/60 балів.
Членами комісії під час проведення атестації було досліджено атестаційний лист, декларація про доходи, послужний список (в якому відображені як заохочення - 6, так і стягнення - 12, з яких одне станом на момент переходу на службу до поліції було діючим), інформаційна довідка, висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених п.2 ч.5 ст.5 Закону України Про очищення влади, інформація з відкритих джерел.
Також, в протоколі зазначено, що «членами атестаційної комісії №3 були поставлені питання, які стосувались професійної діяльності поліцейського та мотивації особи щодо подальшого проходження служби в Національній поліції та інше.
За результатами розгляду матеріалів, проведеної співбесіди Комісія прийняла рішення: 4-займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність».
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що при проведенні атестації відносно позивача Комісія враховувала усі зазначені показники його службової діяльності, набрані бали при тестуванні (які були нижчими ніж мінімальні), і за результатами оцінки вказаних складових реалізувала надані їй дискреційні повноваження, прийнявши у встановлений законодавством спосіб відповідне рішення.
Колегія суддів зазначає, що прийняття відповідного рішення, зокрема, про те, що особа займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність, тощо, належить, перш за все, до сфери повноважень Комісії як органу, який безпосередньо дає оцінку працівнику поліції. При цьому в ході розгляду справи колегією суддів не було встановлено неповноти розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на позивача, чи порушення порядку прийняття Комісією спірного рішення.
Посилання позивача на п.28 (розділ 4) Інструкції, за яким керівники органів поліції, яким надано право призначення поліцейського на посаду та звільнення з посади або зі служби в поліції, зобов'язані через 15 календарних днів з дня підписання атестаційного листа з висновками, визначеними підпунктом 3 або 4 пункту 15 цього розділу, забезпечити його виконання шляхом видання відповідного наказу, як на підставу для задоволення позову, оскільки спірним наказом його було звільнено до спливу 15-ти денного строку, колегія суддів не приймає до уваги з огляду на таке.
Так, атестаційний лист з висновками було підписано 16 червня 2016 року, спірний наказ ГУНП було прийнято 29 червня 2016 року, а звільнено позивача (за спірним наказом) зі служби - з 30 червня 2016 року, тобто, фактично до спливу 15 календарних днів з дня підписання атестаційного листа з висновками.
Разом з тим, наказом ГУНП від 27 липня 2016 року №125 о/с було внесено зміни в спірний наказ відповідача, за якими лейтенанта поліції ОСОБА_1 звільнено з 02 липня 2016 року, тобто з дотриманням вимог п.28 (розділ 4) Інструкції.
Отже, враховуючи все вищезазначене у сукупності колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Комісії від 16 червня 2016 року в частині висновку про невідповідність позивача займаній посаді та звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність; визнання протиправним та скасування наказу ГУНП від 29 червня 2016 року № 103 о/с в частині звільнення позивача з 30 червня 2016 року зі службі в поліції за п.5 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" (через службову невідповідність); поновлення позивача на службі в поліції на посаді начальника чергової частини Каланчацького відділення поліції Новокаховського відділу поліції ГУНП в Херсонській області; стягнення з ГУНП на користь позивача грошове забезпечення за час вимушеного прогулу та моральну шкоду в розмірі 1 000 000,00 грн. є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Враховуючи наведені положення діючого законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при ухвалені постанови припустився порушень норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим судове рішення підлягає скасуванню з постановленням по справі нової постанови про відмову в задоволені позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд -
Апеляційні скарги Головного управління Національної поліції в Херсонській області та Атестаційної комісії № 3 Головного управління Національної поліції в Херсонській області - задовольнити.
Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2016 року - скасувати та прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Херсонській області, Атестаційної комісії № 3 Головного управління Національної поліції в Херсонській області про визнання протиправними та скасування рішення та наказу, поновлення на роботі, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу та моральної шкоди - залишити без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: А.Г. Федусик
Суддя: Суддя: Л.Є. Зуєва О.А. Шевчук