Дата документу 02.11.2016
Справа 320/7015/16-ц
(2/320/4165/16)
«02» листопада 2016 року м. Мелітополь
Суддя Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Кучеренко Н.В., перевіривши виконання вимог ст.ст. 118-121 ЦПК України по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя,
Позивач звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя.
Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» № 2 від 12.06.2009 р. позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам статті 119 ЦПК. У зв'язку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.
При цьому було встановлено, що позовна заява подана з порушенням вимог ст. 119 ЦПК України.
Так, відповідно до п.4 ч.2 ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити ціну позову щодо вимог майнового характеру.
Однак позовна заява не містить ціну позову, при цьому в мотивувальній частині позову, позивач посилається на довідку спеціаліста-оцінювача, відповідно до якої вартість спірного майна складає 1 262 192 грн.
Також, відповідно до вимог ч.5 ст. 119 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви про розірвання шлюбу з одночасним поділом майна судовий збір справляється за розірвання шлюбу і за поділ майна.
Згідно ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за розгляд заяви про розірвання шлюбу судовий збір справляється у розмірі 0,4 розміру мінімальної заробітної плати, а за розгляд заяви про поділ майна при розірванні шлюбу - в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати.
Також, у позовній заяві позивач просить забезпечити докази, шляхом витребування з реєструючих органів інформації щодо спірного майна, оскільки отримати дану інформацію в позасудовому порядку не є можливим, а також позивачем надано клопотання про забезпечення позову.
При цьому, відповідно до ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за заяви про видачу судового наказу; заяви у справах окремого провадження; заяви про забезпечення доказів або позову; заяви про перегляд заочного рішення; заяви про скасування рішення третейського суду; заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду; заяви про видачу виконавчого документа на підставі рішення іноземного суду; заяви про роз'яснення судового рішення, які подано фізичною особою, справляється судовий збір в розмірі 0,2 розміру мінімальної заробітної плати.
Згідно ч.1 ст. 4 вказаного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Розмір мінімальної заробітної плати, встановлюється Законом України «Про державний бюджет» на відповідний календарний рік та станом на 01 січня 2016 року згідно Закону України «Про державний бюджет на 2016 рік» розмір мінімальної заробітної плати складає 1378 грн.
Таким чином, позивач повинна сплатити витрати по сплаті судового збору за розгляд заяви про розірвання шлюбу в розмірі 551,20 грн., за розгляд заяви про поділ майна подружжя, виходячи з ціни позову, яку зазначила позивач в мотивувальній частині, в розмірі 4 134,00 грн., а також витрати по сплаті судового збору про витребування доказів та забезпечення доказів в розмірі по 275,60 грн. (код ЄДРПОУ суду 36969096, р/р 31215206700013, КБК 22030101, Мелітопольське ГУДКСУ, код ЄДРПОУ отримувача 37968956, МФО 813015).
Вирішуючи питання щодо відстрочку сплати судового збору, суд виходить з наступного.
Дійсно, частиною 3 статті 82 ЦПК України передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.
Однак, внаслідок незадовільного майнового стану сторони суд може зменшити розмір належних до оплати судових витрат,пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.
Ця норма стосується лише витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких відповідно до ч. 3 ст. 79 ЦПК належать: 1) витрати на правову допомогу; 2) витрати сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду; 3) витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз; 4) витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи; 5) витрати, пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача.
Крім того, при зверненні з клопотанням про відстрочку сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, позивач повинен обґрунтувати підстави для цього та підтвердити їх відповідними доказами, однак доказів на підтвердження незадовільного матеріального стану позивачем надано не було.
Також, суд вважає безпідставними посилання позивача на рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі», оскільки вказане рішення регулює інші за своєю суттю та правовою природою правовідносини.
До того ж, за відсутності доказів на підтвердження майнового стану позивача суд позбавлений можливості встановити пропорційність можливості позивача сплатити витрати, пов'язані з розглядом справи.
Зазначені недоліки перешкоджають розгляду справи.
Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» № 2 від 12.06.2009 р., якщо заява не відповідає вимогам статей 119, 120 ЦПК або не сплачено судовий збір, суддя відповідно до вимог статті 121 ЦПК постановляє ухвалу, в якій повинні бути зазначені конкретні підстави залишення заяви без руху, в тому числі й розмір несплачених судових витрат, і надає строк для усунення недоліків, тривалість якого визначається в кожному конкретному випадку з урахуванням характеру недоліків, реальної можливості отримання копії ухвали, яка повинна бути надіслана заявнику негайно, та їх виправлення.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 ЦПК України, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.
Таким чином, суд вважає необхідним залишити вказаний позов без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви терміном 5 днів з дня отримання копії вказаної ухвали.
Керуючись ст.ст. 119, 121 ч.1 ЦПК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» № 2 від 12.06.2009 р., суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви терміном 5 днів з дня отримання копії вказаної ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Н.В.Кучеренко