02 листопада 2016 року Справа № 915/1095/16
м. Миколаїв.
Господарський суд Миколаївської області,
головуючий суддя Коваль Ю.М.,
при секретарі Яйченя К.М.,
з участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1, дов. від 01.02.2016 р. № 100;
від відповідача - ОСОБА_2, дов. від 12.08.2016 р. № 31/01-04;
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом публічного акціонерного товариства “Укртелеком”,
01601, б-р Тараса Шевченко, 18, м. Київ,
адреса для листування: Миколаївська філія ПАТ “Укртелеком”,
54001, вул. Адміральська, 27/3, м. Миколаїв,
до управління житлово-комунального господарства Миколаївської обласної державної адміністрації,
54030, вул. Шевченка, 40, м. Миколаїв,
про стягнення заборгованості в загальній сумі 6793 грн. 57 коп. за договорами про надання телекомунікаційних послуг, -
Публічним акціонерним товариством (ПАТ) “Укртелеком” пред'явлено позов до управління житлово-комунального господарства Миколаївської обласної державної адміністрації (далі - Управління) про стягнення з останнього грошових коштів, з урахуванням заяви від 28.10.2016 р. про збільшення позовних вимог, у загальній сумі 6793 грн. 57 коп., із яких: 6513 грн. 61 коп. - основний борг; 234 грн. 84 коп. - пеня; 45 грн. 12 коп. - 3 % річних, з посиланням на порушення відповідачем грошових зобов'язань за укладеними між ними договорами від 20.03.2007 р. № 73/07 про надання послуг електрозв'язку та від 22.12.2008 р. № 3695-ADSL про надання послуги ADSL - підключення до мережі Інтернет, а саме, зобов'язань щодо своєчасної і в повному обсязі оплати телекомунікаційних послуг, наданих у період квітень-серпень 2016 року, внаслідок чого виник основний борг у спірній сумі, на котру здійснено нарахування пені згідно умов договору, та 3 % річних, згідно ст. 625 ЦК України.
Позивач також просить про стягнення з відповідача грошових коштів на відшкодування витрат з оплати позовної заяви судовим збором.
Відповідач у відзиві від 26.10.2016 р. визнав основний борг, зазначивши, що спірна заборгованість утворилася через неналежне фінансування з державного бюджету, і просить суд відмовити у задоволенні вимог ПАТ “Укртелеком” про стягнення пені та 3 % річних оскільки Управління є бюджетною установою і кошторисом на 2016 рік указані видатки не передбачено.
Вислухавши представника позивача, який підтримав позов повністю, представника відповідача, яка визнала позовні вимоги повністю, але просила суд про зменшення розміру підлягаючої до стягнення з відповідача пені, дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.
Сторонами у справі укладено договір про надання послуг від 20.03.2007 р. № 73/07 (далі - договір № 73/07), за яким ПАТ “Укртелеком” зобов'язалося надавати Управлінню послуги електрозв'язку, перераховані у додатку № 1 до договору, та безоплатні послуги, перераховані в додатку № 2 до договору, а Управління - своєчасно оплачувати надані послуги за системою оплати “кредит” (п.п. 1, 4.2, 4.3 договору № 73/07). Розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв'язку за кожний попередній місяць проводяться споживачем протягом десяти днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим (пп. 4.5 договору № 73/07).
До договору № 73/07 сторонами укладено договір від 22.12.2008 р. № 3695-ADSL (далі - договір № 3695-ADSL) про надання послуги ADSL - підключення до мережі Інтернет, згідно якого ПАТ “Укртелеком” зобов'язалося надавати Управлінню (споживачу) на платній основі послугу доступу до мережі Інтернет шляхом підключення до порту вузла Інтернет позивача по абонентській лінії за допомогою обладнання ADSL, динамічної або постійної ІР-адреси, а також інші додаткові послуги Інтернет, які відповідач може самостійно замовити через систему самообслуговування, а Управління - своєчасно оплачувати отримані телекомунікаційні послуги щомісяця до 20 числа поточного місяця на підставі рахунків ПАТ “Укртелеком”, виставлених до 10 числа поточного місяця, що наступає за звітним (п.п. 1.1, 5.3 договору № 3695-ADSL).
За договором № 73/07 послуги, які надаються підприємством зв'язку, оплачуються за тарифами, затвердженими згідно з чинним законодавством (пп. 4.1 договору № 73/07), а розрахунки вартості послуг за договором № 3695-ADSL здійснюється на підставі діючих тарифів ПАТ “Укртелеком” і залежить від обраного споживачем тарифного плану (пп. 5.1 договору № 3695-ADSL).
Граничні тарифи на загальнодоступні телекомунікаційні послуги затверджено рішенням від 02.09.2015 р. № 455 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації.
На підставі зазначених договорів позивач у період квітень-вересень 2016 року надав відповідачу телекомунікаційні послуги, що підтверджується виставленими відповідачу рахунками-актами за надані послуги за вказаний період, а саме, рахунками-актами від 30.04.2016 р. № 4833000000006408.4.2016 на суму 1128 грн. 89 коп., від 31.05.2016 р. № 4833000000006408.5.2016 на суму 1114 грн. 20 коп., від 30.06.2016 р. № 4833000000006408.6.2016 на суму 1136 грн. 65 коп., від 31.07.2016 р. № 4833000000006408.7.2016 на суму 1090 грн. 27 коп., від 31.08.2016 р. № 4833000000006408.8.2016 на суму 1006 грн. 21 коп., від 30.09.2016 р. № 4833000000006408.9.2016 на суму 1037 грн. 39 коп., а всього на суму 6513 грн. 61 коп.
За твердженнями позивача зазначена сума послуг є основним боргом, котрий на даний час Управлінням не погашено. Такі твердження визнаються представником відповідача.
Цивільним законодавством України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається у процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ст.901 ЦК України).
Згідно ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України, зобов'язання має виконуватися відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (ч. 1 ст. 193 ГК України). Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилось неможливим внаслідок дії непереборної сили. Не вважаються такими обставинами, зокрема, відсутність у боржника необхідних коштів (ч. 2 ст. 218 ГК України).
Отже, суд визнає доведеним, що основний борг за укладеними між сторонами договорами складає загальну суму 6513 грн. 61 коп., а тому вимоги про стягнення цієї суми є обґрунтованими.
Суд відхиляє доводи відповідача про те, що заборгованість у вказаній сумі виникла не з вини Управління, оскільки за умовами укладених між сторонами договорів відповідальність за своєчасну та у повному обсязі оплату наданих позивачем послуг взяло на себе Управління. Викладене кореспондується з приписами ч. 1 ст. 625 ЦК України, згідно якої боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Ураховуючи викладене, суд визнає обґрунтованими вимоги й про стягнення з відповідача за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань нарахувань на суму основного боргу пені та 3 % річних.
Так, ч. 2 ст. 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (ч. 2 ст. 193 ГК України).
Господарськими санкціями визнаються штрафні санкції у вигляді грошової суми, зокрема штраф, пеня (ч.1 ст.230 ГК України). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6. ст. 231 ГК України).
Законом України “Про телекомунікації” передбачено, що споживачі телекомунікаційних послуг несуть відповідальність за порушення норм цього Закону, Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг відповідно до закону. У разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня. Сплата споживачем пені, не звільняє споживача від обов'язку оплатити надані йому телекомунікаційні послуги (ст.36 Закону).
У договорі № 73/07 сторони також передбачили застосування пені в розмірі одного відсотка від затриманих платежів за кожну добу затримки у разі порушення споживачем строків здійснення оплати наданих послуг електрозв'язку (п. 5.8. договору № 73/07).
Цивільним законодавством передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити, зокрема, суму боргу, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч.2 ст. 625 ЦК України).
Суд визнає, що подані позивачем розрахунки нарахувань на суми наданих телекомунікаційних послуг за період прострочення їх оплати, а саме 21.05-26.10.2016 р., пені в сумі 234 грн. 84 коп. та 3 % річних у сумі 45 грн. 12 коп., є правильними, і, що зазначені суми нарахувань підлягають стягненню з Управління.
Суд відхиляє усне клопотання представника відповідача про зменшення розміру підлягаючої до стягнення пені, мотивоване відсутністю належного фінансування Управління з державного бюджету, так як відсутність фінансування відповідача не може бути визнано істотною обставиною, що дає суду право зменшити розмір пені, виходячи із положень ч.3 ст.551 ЦК України, ст.233 ГК України, п.3 ч.1 ст. 83 ГПК України.
Таким чином, позовні вимоги ПАТ “Укртелеком” підлягають задоволенню повністю.
Господарським процесуальним законодавством України передбачено покладання судових витрат, зокрема, витрат на оплату позовної заяви судовим збором, при задоволенні позову на відповідача (ст.49 ГПК України).
Отже, витрати ПАТ “Укртелеком” на оплату позовної заяви судовим збором за платіжним дорученням від 12.20.2016 р. № 102538 у сумі 1378 грн. належить відшкодувати за рахунок Управління.
У судовому засіданні 02.11.2016 р. згідно зі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
Позов публічного акціонерного товариства “Укртелеком” задовольнити повністю.
Стягнути з Управління житлово-комунального господарства Миколаївської обласної державної адміністрації, 54030, вул. Шевченка, 40, м. Миколаїв, ідентифікаційний код 03365676, на користь публічного акціонерного товариства “Укртелеком”, 01601, б-р Тараса Шевченко, 18, м. Київ, ідентифікаційний код 21560766, грошові кошти в загальній сумі 6793 (шість тисяч сімсот дев'яносто три) грн. 57 коп., із яких: 6513 (шість тисяч п'ятсот тринадцять) грн. 61 коп. - основний борг; 234 (двісті тридцять чотири) грн. 84 коп. - пеня; 45 (сорок п'ять) грн. 12 коп. - 3% річних, а також грошові кошти на відшкодування витрат на оплату позовної заяви судовим збором у сумі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн.
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом 10 днів з дня підписання повного тексту рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення виготовлено 03.11.2016 р.
Суддя Ю.М. Коваль.