Справа № 22-ц /796/12119/2016 Головуючий у І інстанції Остапчук Т.В.
Доповідач Котула Л.Г.
18 жовтня 2016 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
Головуючого судді Котули Л.Г.
Суддів: Волошиної В.М., Слюсар Т.А.
За участю секретаря Крічфалуши С.С.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника ОСОБА_1ОСОБА_29 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 22 липня 2016 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про спростування недостовірної інформації,
У жовтні 2015 року представник ОСОБА_1 ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про спростування недостовірної інформації.
Мотивуючи свої вимоги тим , що 25 вересня 2015 року народним депутатом ОСОБА_4 написано листа наклепницького характеру з порушенням норм моралі, приниженням честі та гідності почесного консула Французької Республіки ОСОБА_1 та президента Торгово - промислової палати України.
В зазначеному листі народний депутат ОСОБА_4 від свого імені звертається до посла Французької Республіки в Україні пані ОСОБА_30 із неперевіреною, перекрученою інформацією компрометуючого характеру щодо позивача. Зокрема, ОСОБА_4 зазначає :" … зараз пан ОСОБА_1 є фігурантом по п'яти кримінальних справах".
Однак, на сьогоднішній день відносно позивача не порушено жодної кримінальної справи і він не є підозрюваним, обвинуваченим, підсудним чи засудженим.
Посилаючись на те, що відомості викладені у листі відповідачем , а саме : "Відразу після анексії Криму пан ОСОБА_1 домовився з керівництвом російської ТПП і зберіг персонал Кримської ТПП і ТПП міста Севастополь після переходу останніх під юрисдикцію Росії. Після цього в порушення українського законодавства, ці палати, за допомогою українських печаток і бланків, які були залишені ОСОБА_1 , продовжували видавати сертифікати українського походження кримським компаніям.
Відповідно кримські компанії, у порушення міжнародних санкцій, продовжували здійснювати експорт своєї продукції, в том числі і до ЄС, чим нанесли багатомільйонні втрати державного бюджету України", "... і в Криму, і на окупованій території Донецької області відбулося систематичне і багаторазове порушення ембарго США та ЄС завдяки цілеспрямованій діяльності пана ОСОБА_1", "внаслідок цього СБУ 20.11.2014 року було порушено кримінальне провадження проти ОСОБА_1 № 2214000000000215 по ст. 366 КК України", "... президент ТПП України ОСОБА_1, замість того, щоб бути зразком для українських підприємців у веденні чесного і прозорого бізнесу, діяв у діаметрально протилежному напрямку - робив все можливе і неможливе, щоб уникнути сплати податків до Державного Бюджету", "за дорученням пана ОСОБА_1 було знято герб Східної Республіки Уругваю в Україні і виламані двері консульства Східної Республіки Уругвай в Україні. Дипломатичний архів, документація, обладнання, цінності і речі консульства були вивезені невідомо куди", "вже сьогодні "діяльність" пана ОСОБА_1 загрожує високому іміджу Франції серед громадськості України. Враховуючи вищенаведені факти вже найближчим часом цей ризик багатократно зросте" є неправдивими, перекрученими та повністю спростовуються належними письмовими доказами, чим принижують його честь, гідність та ділову репутацію, а тому представник позивача з урахуванням уточнених позовних вимог просив визнати недостовірну інформацію поширену стосовно ОСОБА_1, яка міститься у листі народного депутатат ОСОБА_4 від 25.09.2015 № 2/876 до Надзвичайного і поважного посла Французької Республіки в Україні пані ОСОБА_30 з викладених в ньому підстав та спростувати її шляхом відкликання листа народного депутата ОСОБА_4 від 25.09.2015 № 2/876.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 22 липня 2016 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про спростування недостовірної інформації залишено без задоволення.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 ОСОБА_7 просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким позов задовольнити в повному обсязі, оскільки судом порушені норми матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідача, пояснення представника позивача ОСОБА_7, яка підтримала апеляційну скаргу і просила її задовольнити з підстав , викладених у ній, представника відповідача ОСОБА_8, яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, вказуючи на те, що ОСОБА_4 не поширювала оспорювану інформацію і відсутні дані про те, що Надзвичайний і Повноважний посол Французької республіки пані ОСОБА_30 отримувала цього листа і яким чином цей лист був оприлюднений в мережі інтернет їй невідомо, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Згідно статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Частиною 4 статті 32 Конституції України встановлено, що кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням і поширенням такої недостовірної інформації.
Відповідно до положень ст. 1 Закону України " Про інформацію" інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.
Разом з цим, Конституцією гарантується право на свободу думки і слова та що кожен має право на вільне вираження своїх поглядів і переконань.
Кожен має право вільно збирати , зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно , письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя ( ст. 34 Конституції України ).
Згідно ст. 30 Закону України " Про інформацію" ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень.
Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку. Якщо суб'єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на особу, яка таким чином та у такий спосіб висловила думку або оцінку, може бути покладено обов'язок
відшкодувати завдану моральну шкоду.
Статтею 270 ЦК України встановлено, що відповідно до Конституції України фізична особа, зокрема, має право на повагу до гідності та честі.
Чинне законодавство не містить визначення понять честі, гідності, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об'єктів судового захисту.
Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сімї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації (ч. 1 ст. 277 ЦК України).
Згідно з ч. 3 ст. 277 ЦК України негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності).
Відповідно до ст. 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.
Згідно із ст. 299 ЦК України фізична особамає право на недоторканність своєї ділової репутації.
Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.
Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації (п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи").
Пунктом 18 указаної постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 роз'яснено, що згідно з положеннями ст. 277 ЦК України і ст. 10 ЦПК України обов'язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.
Як встановлено судом , позивач є Президентом Торгово-промислової палати України, яка відповідно до ст. 14 Закону України " Торгово-промислові палати України" здійснює свою діяльність відповідно до цього Закону, інших законів, нормативно-правових актів та свого Статуту.
Торгово-промислова палата України відповідно до цього Закону та свого Статуту здійснює представницькі функції як в Україні, так і за її межами, об'єднує торгово-промислові палати та координує їх діяльність.
Торгово-промислова палата України:
відкриває свої представництва та філії в інших країнах, а також засновує разом із зарубіжними партнерськими організаціями як в Україні, так і за її межами змішані торгово-промислові палати, ділові ради та інші спільні організації;
засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб;
засвідчує форс-мажорні обставини відповідно до умов договорів за зверненнями суб'єктів господарської діяльності, що здійснюють будівництво житла (замовників, забудовників);
веде недержавний реєстр українських підприємців за їх згодою, фінансовий стан яких свідчить про їх надійність як партнерів у підприємницькій діяльності в Україні та за її межами. Порядок ведення зазначеного реєстру визначається Торгово-промисловою палатою України.
Статтею 3 Закону України " Про торгово-промислові палати в Україні" передбачено , що торгово-промислові палати створюються з метою сприяння розвиткові народного господарства та національної економіки, її інтеграції у світову господарську систему, формуванню сучасних промислової, фінансової і торговельної інфраструктур, створенню сприятливих умов для підприємницької діяльності, всебічному розвиткові усіх видів підприємництва, не заборонених законодавством України, науково-технічних і торговельних зв'язків між українськими підприємцями та підприємцями зарубіжних країн.
Відповідно до ст. 13 Закону України " Про торгово-промислові палати в Україні" ( далі - Закон) членами Торгово-промислової палати України є торгово-промислові палати, створені відповідно до цього Закону, юридичні особи, які створені і діють відповідно до законодавства України, громадяни України, що зареєстровані як підприємці, та їх об'єднання. Члени регіональних торгово-промислових палат одночасно є членами Торгово-промислової палати України.
Згідно із ч. 1, 2, 3 ст. 14 названого Закону торгово-промислова палата України здійснює свою діяльність відповідно до цього Закону, інших законів, нормативно-правових актів та свого Статуту.
Судом встановлено, що 25 вересня 2015 року народний депутат України ОСОБА_4 направила листа № 2/876 Надзвичайному і Повноважному послу Французької Республіки в Україні пані ОСОБА_30 , в якому виклала свою позицію стосовно президента Торгово-промислової палати України ОСОБА_1.( а.с. 25).
Зі змісту вказаного листа вбачається, що народний депутат вказує, що :" … зараз пан ОСОБА_1 є фігурантом по п'яти кримінальних справах";
"Відразу після анексії Криму пан ОСОБА_1 домовився з керівництвом російської ТПП і зберіг персонал Кримської ТПП і ТПП міста Севастополь після переходу останніх під юрисдикцію Росії. Після цього в порушення українського законодавства, ці палати, за допомогою українських печаток і бланків, які були залишені ОСОБА_1 , продовжували видавати сертифікати українського походження кримським компаніям. Відповідно кримські компанії, у порушення міжнародних санкцій, продовжували здійснювати експорт своєї продукції, в том числі і до ЄС, чим нанесли багатомільйонні втрати державного бюджету України";
"... і в Криму, і на окупованій території Донецької області відбулося систематичне і багаторазове порушення ембарго США та ЄС завдяки цілеспрямованій діяльності пана ОСОБА_1", "внаслідок цього СБУ 20.11.2014 року було порушено кримінальне провадження проти ОСОБА_1 № 2214000000000215 по ст. 366 КК України";
"... президент ТПП України ОСОБА_1, замість того, щоб бути зразком для українських підприємців у веденні чесного і прозорого бізнесу, діяв у діаметрально протилежному напрямку - робив все можливе і неможливе, щоб уникнути сплати податків до Державного Бюджету";
"за дорученням пана ОСОБА_1 було знято герб Східної Республіки Уругваю в Україні і виламані двері консульства Східної Республіки Уругваю в Україні. Дипломатичний архів, документація, обладнання, цінності і речі консульства були вивезені невідомо куди";
"вже сьогодні "діяльність" пана ОСОБА_1 загрожує високому іміджу Франції серед громадськості України. Враховуючи вищенаведені факти вже найближчим часом цей ризик багатократно зросте"( а.с. 15-18).
Відповідно до ст. 16 Закону України "Про статус народного депутата України" народний депутат має право на депутатське звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, керівників підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності та підпорядкування, об'єднань громадян з питань, пов'язаних з депутатською діяльністю, і брати участь у розгляді порушених ним питань.
Депутатське звернення - викладена в письмовій формі пропозиція народного депутата, звернена до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, керівників підприємств, установ і організацій, об'єднань громадян здійснити певні дії, дати офіційне роз'яснення чи викласти позицію з питань, віднесених до їх компетенції.
Відповідно до ч.1, 5 ст. 17 Закону України "Про статус народного депутата України" увідносинах з посадовими особами, державними органами і громадянами іноземних держав народний депутат має право захищати незалежність та суверенітет, інтереси України, її громадян і не завдавати своїми вчинками шкоди Україні, її громадянам.
Народний депутат як представник державної влади у разі порушення прав, свобод і інтересів людини та громадянина, що охороняються законом, та інших порушень законності має право на місці вимагати негайного припинення порушення або звертатися з вимогою до відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, керівників підприємств, установ та організацій припинити такі порушення. У разі порушення законності народний депутат може звернутися з депутатським зверненням до відповідних посадових осіб правоохоронних органів чи органів виконавчої влади, що здійснюють державний контроль у відповідній галузі.
Посадові особи органів державної влади, органів місцевого самоврядування, керівники підприємств, установ та організацій, а також працівники правоохоронних органів, до яких звернуто вимогу народного депутата про припинення порушення законності, зобов'язані негайно вжити заходів щодо усунення порушення, а за необхідності - притягнути винних до відповідальності з наступним інформуванням про це народного депутата. У разі невжиття заходів щодо усунення порушення посадові особи несуть дисциплінарну, адміністративну або кримінальну відповідальність у встановленому законом порядку.
Зі змісту звернення народного депутата України ОСОБА_4 від 25.09.2015 № 2/876 на адресу Надзвичайного і Повноваженого посла Французької Республіки в Україні пані ОСОБА_30 випливає, що на офіційному сайті Посольства Французької Республіки в Україні вона дізналася про те , що у Донецьку є консульська агенція Французької Республіки, яка здійснює прийом громадян України, іноземних громадян та громадян без громадянства, керівником якої і почесним консулом є ОСОБА_1, який з лютого 2013 року проживає у Києві.
Вона як народним депутат України стурбована, що консульська агенція знаходиться в Донецьку , тобто на території яка контролюється сепаратистами так званої ДНР, а тому продовження функціонування будь-якої іноземної дипломатичної установи на цій території є неприпустимим і вважала, що вона повинна бути терміново переведена до Краматорська, Маріуполя , Харкова або до будь-якого іншого місяця , що знаходиться на території відповідного консульського округу і контролюється українською владою.
Народний депутат інформувала Надзвичайного і Повноваженого посла Французької Республіки в Україні пані ОСОБА_30 , що керівник агенції ОСОБА_1 з лютого 2013 року постійно проживає в м. Києві, в той час як згідно вимог вимог Віденської конвенції 1963 року керівник агенції повинен проживати за місцем знаходження агенції.
У цьому листі народний депутат ОСОБА_4 звертала увагу посла Французької Республіки в Україні пані ОСОБА_30 на те, що пан ОСОБА_1 був суб'єктом звернень народних депутатів України до правоохоронних органів у зв'язку із грубими порушеннями ним законодавства на посаді президента ТПП України .
В підтвердження правдивості цього народний депутат України ОСОБА_4, посилалася на відповідні звернення інших народних депутатів України, зокрема, ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15, ОСОБА_16 , ОСОБА_31 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 та інші.
До заперечень на позовну заяву представник відповідача додала копію звернення народного депутата України ОСОБА_21 до Прем'єр - міністра України ОСОБА_22, у зв'язку, як він зазначає, неодноразовими зверненнями до нього, як до народного депутата України та його колег ( ОСОБА_4, ОСОБА_23 та інших ), з приводу ситуації , що склалася на сьогодні у Торгівельно-промисловій палаті України щодо зловживань ТПП у сфері видачі довідок про форс-мажорні обставини у зоні проведення АТО та по суті йдеться про брутальний приклад зловживання, та зневажання проблемами держави та громадян.
У листі народний депутат ОСОБА_24 вказує на те , " під час подій , що привели до сьогоднішньої ситуації у Криму , ОСОБА_1 фактично " покрив " ( а виходячи з його " ділової біографії" , можливо і ініціював ), показовий "злив" ТПП АРК Крим та м. Севастополя. Центральний офіс ТПП України тоді не відреагував на події фактичних втрат активів логічними в такій ситуації для будь-якої організації чи фірми діями захисту власних інтересів . Більш того - не реагував на такі подальші дії кримських ТПП, як продовження видачі сертифікатів від імені України. Таким чином, під " Дахом" керівника ТПП України відбулося системне і багаторазове порушення ембарго США та ЄС, по факту, завдяки " недбалості " ОСОБА_1 - завізоване самою ж Україною!"( а.с.104-110).
Як вбачається зі змісту листа, підставою до звернення народного депутата України ОСОБА_24 до прем'єр- міністра України ОСОБА_22 були неодноразовими зверненнями до нього , як до народного депутата України та його колег ( ОСОБА_4, ОСОБА_23 та інших ) з приводу ситуації , що склалася на сьогодні у Торгівельно-промисловій палаті України щодо зловживань ТПП у сфері видачі довідок про форс-мажорні обставини у зоні проведення АТО.
Отже, така інформація була отримана відповідачем , як народним депутатом України, зі звернень , які надходили на її адресу та інших народних депутатів України, зокрема, народного депутата України ОСОБА_24, який довів її до прем'єр- міністра України ОСОБА_22
Згідно ст. 13,14 Закону України " Про торгово-промислові палати" Торгово-промислова палата України відповідно до цього Закону та свого Статуту здійснює представницькі функції як в Україні, так і за її межами, об'єднує торгово-промислові палати та координує їх діяльність. Члени регіональних торгово-промислових палат одночасно є членами Торгово-промислової палати України.
В даному випадку виходячи з того , що ТПП України об'єднує торгово-промислові палати та зобов'язана координувати їх діяльність, які є одночасно членами Торгово-промислової палати України , а тому народний депутат України ОСОБА_4, даючи оцінку діям керівництва ТПП України в ситуації, яка склалася після анексії Криму та окупації частини території Донецької області вважала, що такі дії керівництва ТПП України призвело до негативних наслідків для держави та багатомільйонних втрат в державному бюджеті.
Як випливає зі змісту відповіді В.О. прокурора міста Києва ОСОБА_32 на звернення народного депутата України ОСОБА_4 від 24.02.2016 року, що в період 2014 - 2015 років службовими особами ТПП України за попередньою змовою із невстановленими досудовим розслідуванням особами , діючи в інтересах третіх осіб, умисно не вжили дієвих заходів щодо захисту активів регіональних ТПП АР Крим і у м. Севастополі , які перебували на розрахункових рахунках указаних Палат та у володінні останніх, чим спричинили майнову шкоду на суму приблизно 10 млн. грн., тобто у особливо великих розмірах ( а.с. 181).
У матеріалах справи є також лист голови ревізійної комісії ТПП України ректора КНТЕУ від 20.09.2014, який він направив голові Державної фіскальної служби України ОСОБА_25, з метою недопущення втрат у великих розмірах Державного бюджету України і просив вжити невідкладні заходи щодо сплати Міжнародною академією фінансів та інвестицій ( МАФІ) податку на додану вартість ( лист № 1994/01 від 05.08.2014).
У листі зазначається, що "Президент ТПП України видав наказ №09 від 01.12.2009 про передачу до статутного фонду МАФІ приміщень 3-го та 4-го поверхів загальною площею 1 218,3 кв. м , розташованих за адресою : вул. Велика Житомирська, 33( додаток 1) .
Довідково: згідно з наказом Головного управління комунальної власності м. Києва № 1014-В від 28 липня 2008 року ТПП України було отримано свідоцтво на право власності ( серія САВ № 856494), яке засвідчувало , що будівля ТПП України площею 10 132,10 кв.м , розташована в м. Києві по вул.. Велика Житомирська , 33 ( ЛІТЕРА А) , дійсно належить Торгово-промисловій палаті України ( КОД 00016934) на праві приватної власності.
На виконання цього наказу 02.12.2009 було підписано акт прийому-передачі основних засобів , внесених ТПП України до статутного фонду МАФІ.
При цьому ТПП України було сплачено ПДВ на цей внесок до статутного фонду МАФІ.
У першому кварталі 2014 р. засновником ( ТПП України єдиний власник МАФІ) було прийнято рішення щодо повернення приміщень академії на баланс ТПП. При цьому , всупереч чинному законодавству , МАФІ не була проведена оцінка ринкової вартості об'єкту і відповідно не був сплачений ПДВ до Державного бюджету
Замість цього , МАФІ та ТПП України використали механізм корегування фінансових і податкової звітності." ( а.с. 138-140) .
Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22014000000000516 від 20.11.2014 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191, ч.1 ст. 366 КК України .
Досудовим розслідуванням установлено, що в січні 2014 року службові особи Торгово-промислової палати України затвердили рішення Президії ТПП України про зменшення статутного фонду Міжнародної академії фінансів та інвестицій , що в подальшому призвело до порушення вимог наказу Міністерства фінансів України " Про затвердження методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів " від 30.09.2003 № 561 шляхом внесення до офіційних документів бухгалтерського обліку завідомо неправдивих відомостей, що підтверджується відповіддю в.о. прокурора міста Києва від 24.02.2016 ( а.с. 181).
18.09.2015 до відповідача , як народного депутата України, звернулася почесний консул Східної Республіки Уругвай в Україні з приводу того , що 4 вересня 2015 року працівником ТПП України ОСОБА_26 , який за його словами, виконував письмове доручення керівництва ТПП, у порушення Угоди про співробітництво між Торгово-промисловою палатою і Почесним консулом Східної Республіки Уругвай в Україні від 28 жовтня 2008 року щодо обов'язкового попереднього письмового інформування про припинення дії Угоди з ініціативи однієї зі сторін були зірвані пломби, виламані замки та винесені документи консульства, включаючи дипломатичний архів, візові документи, цінності, засоби зв'язку, тощо. Окрім того, з фасаду будівлі ТПП України було знято Герб Східної Республіки Уругвай. Все це ускладнило роботу консульської установи.
У зв'язку з цим інцидентом Шевченківським районним відділом Головного управління внутрішніх справ м. Києва 11 вересня 2015 року було відкрито кримінальне провадження № 12015100010828 за ст. 356 КК України.
Наслідком цього було направлення посольством Уругваю у Варшаві ноту Міністерству закордонних справ України, в якій привернуло увагу української сторони на грубе порушення статей 59 і 61 Віденської Конвенції про консульські зносини від 1963 року ( а.с. 168,169).
Як встановлено судом, щодо цитат у листі " зараз пан ОСОБА_1 є фігурантом по п'яти кримінальних справах", у відповідача народного депутата України ОСОБА_4 була достатня інформація , якою вона користувалася при зверненні у листі, а саме : СБУ 20.11.2014 розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22014000000000516 за частиною першою статті 366 КК України щодо внесення службовими особами ТПП України неправдивих відомостей до офіційних документів бухгалтерського обліку, та в період 2014-2015 років, службовими особами ТПП України, за попередньою змовою із невстановленими досудовим розслідуванням особами, діючи в інтересах третіх осіб, умисно не вжили дієвих заходів щодо захисту активів регіональних ТПП АР Крим і м. Севастополі, які перебували на розрахункових рахунках указаних Палат та у володінні останніх, чим спричинили майнову шкоду на суму приблизно 10 млн. грн., тобто у особливо великих розмірах, (листи прокуратури м. Києва № 0412/5- 116-11, № 04/2/2-3022-14, лист СБУ, за підписом Голови СБУ ОСОБА_27 № 6/К-2071/2)( а.с. 185);
СУ ФР ДПІ у Шевченківському районі ГУ фінансових розслідувань Державної фіскальної служби України у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12015000000000145 від 18.03.2015 за частиною п'ятою статті 191, частиною третьою статті 212 КК України щодо умисного ухилення службовими особами Міжнародної академії фінансів та інвестицій від сплати обов'язкових податкових платежів в особливо великих розмірах та розтрати коштів службовими особами ТПП України шляхом зловживання службовим становищем (лист ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві № 1/НД26-59-22-02)( а.с. 181);
СУ ФР ДПІ у Шевченківському районі ГУ Державної фіскальної служби України у м. Києві розпочато 18.08.2015 досудове розслідування у кримінальному провадженні № 32015100100000091, за фактом ухилення від сплати податків службовими особами ТПП України, зокрема, за фактом ухилення від сплати податку з прибутку підприємств у розмірі 6,5 млн. грн., податку на додану вартість в розмірі 15, 8 млн. грн. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 212 КК України( а.с. 186).
19.08.2015 розпочато у досудове розслідування у кримінальному впровадженні №32015100100000096 за фактом ухилення від сплати податків службовими особами ТПП України за частиною третьою статті 212 КК Україна (лист ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві № 1/НД26-59-22-02, лист ГУ ДФС у м. Києві № 14/16-15-22-01-04. лист ДФС України №297/2/99-99-09-01-10-1);
Матеріали розслідувань № 32015100100000091, № 32015100100000096 об'єднані з вищенаведеним кримінальним провадженням № 12015000000000145 (лист ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві № 1/НД26-59-22-02, лист ГУ ДФС у м. Києві № 14/16-15-22-01-04).
Шевченківським УП ГУНП в м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12015100100010828 за статтею 356 КК України за фактом пошкодження замка та самоуправного проникнення до кабінету № 506 консульства Східної Республіки Уругвай (лист прокуратури м. Києва № 04/2/2-3022-14) ( а.с. 155- 171, 181).
Крім того, судом встановлено, що для первісного поширювача інформації - Інтернет - сайту ОРД" ( ord-ua.com), на якому розміщено матеріал, випущений ІНФОРМАЦІЯ_1 о 13.25, підготовлений для "ОРД" ОСОБА_28 ОСОБА_4 жодної інформації, інтерв'ю, у тому числі депутатське звернення не надавала.
До того ж поширювачем інформації з сайту "ОРД", Всеукраїнською суспільно-політичною газетою " Наша версія" надруковано у повному обсязі текст спростування, наданий адвокатом ТПП України ОСОБА_5.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 не мала наміру поширювати про позивача недостовірну інформацію, оскільки зазначений лист був адресований послу Французької Республіки, а не широкому загалу читачів чи користувачів інтернету і суду не були надані докази про те , що посол отримав зазначеного листа.
Отже, відсутні докази поширення відповідачем інформації щодо позивача, а як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" , що при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
Таким чином, ОСОБА_4 як народний депутат ВР України, у зверненні до посла Французької Республіки в Україні висловила критичну оцінку, що пов'язана з діяльністю ТПП України та її керівництва, в тому числі і Президента ТПП України ( позивача), який здійснює загальне керівництво діяльності палати та навела обставини , які їй стали відомі, як народному депутату України та мала на меті проінформувати її про них і, як зазначається у зверненні "впевнена , що Ви , а значить , і Франція, зроблять вірні висновки з вищевикладеної інформації, які будуть слугувати подальшому розвитку українсько-французьких взаємовідносин."
Отже, вказане звернення несе інформування здійснене з повним врахуванням ст. 17 ЗУ "Про статус народного депутата України ", зокрема, в частині того, що з посадовими особами, державними органами іноземних держав народний депутат має право захищати незалежність та суверенітет, інтереси України, про що йде мова у зверненні народного депутата до посла.
Як зазначено у п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 N 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи " при поширенні недостовірної інформації стосовно приватного життя публічних осіб вирішення справ про захист їх гідності, честі чи ділової репутації має свої особливості. Суди повинні враховувати положення Декларації про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації (далі - Декларація), схваленої 12 лютого 2004 року на 872-му засіданні Комітету Міністрів Ради Європи, а також рекомендації, що містяться у Резолюції 1165 (1998) Парламентської Асамблеї Ради Європи про право на недоторканість приватного життя.
Зокрема, у названій Резолюції зазначається, що публічними фігурами є особи, які обіймають державні посади і (або) користуються державними ресурсами, а також усі ті, хто відіграє певну роль у суспільному житті (у галузі політики, економіки, мистецтва, соціальній сфері, спорті чи в будь-якій іншій галузі).
У статтях 3, 4, 6 Декларації вказується, що оскільки політичні діячі та посадові особи, які обіймають публічні посади або здійснюють публічну владу на місцевому, регіональному, національному чи міжнародному рівнях, вирішили апелювати до довіри громадськості та погодилися "виставити" себе на публічне політичне обговорювання, то вони підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики у засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції. При цьому зазначені діячі та особи не повинні мати більшого захисту своєї репутації та інших прав порівняно з іншими особами.
У зв'язку з цим, межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Публічні особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати.
З огляду на те, що позивач є публічною особою. Отже, відповідно до Європейської практики у демократичному суспільстві межа доступної критики щодо публічної особи є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи.
Статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основних свобод ( далі - Конвенція), ратифікованою Україною, передбачено право кожного на свободу вираження поглядів . Це право включає свободу дотримання своїх поглядів , одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.
Аналіз зазначеного національного законодавства та ст. 10 Конвенції і практики її застосування свідчить про те , що межі свободи вираження думок залежить від їх змісту та від того, чим займається особа, стосовно якої ці думки висловлені.
Право на недоторканість ділової репутації та честі і гідності публічної особи підлягають захисту лише у випадку, коли політичний, державний або громадський діяч доведе, що інформація поширена " з явним злим умислом", тобто з нехтуванням питання про їх правдивість чи неправдивість , а не з метою доведення до громадськості тверджень про наміри і позиції політичних лідерів , інших політичних осіб сформувати про них свою думку.
Позивач є почесним консулом Французької республіки та президентом ТПП України, тобто є публічною особою, а виходячи з інформації у зверненнях, які ОСОБА_4 отримувала, як народний депутат України, вона висловила свою критичну оцінку діяльності позивача та навела отриману нею інформацію з посиланням на те, що " що пан ОСОБА_1 неодноразово був суб'єктом звернень народних депутатів України до правоохоронних органів у зв'язку з грубими порушеннями ним законодавства на посаді президента ТПП України.
І як зазначено у зверненні до Надзвичайного і Повноважного посла Французької Республіки в Україні пані ОСОБА_30 " впевнена, що Ви, а значить, і Франція, зроблять вірні висновки з вищевикладеної інформації, які будуть слугувати подальшому розвитку українсько-французьких взаємовідносин".
Посилання в апеляційній скарзі на порушення судом вимог матеріального та процесуального права, не заслуговують на увагу, оскільки колегія суддів не вбачає таких порушень норм матеріального та процесуального права, які б слугували підставою до скасування рішення суду та задоволення позову .
За таких обставин, підстав до задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду колегією суддів не встановлено .
Керуючись ст.ст.303,304,307,308,315 ЦПК України , колегія суддів,
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 ОСОБА_29 відхилити, а рішення Печерського районного суду м. Києва від 22 липня 2016 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.
Головуючий
Судді: