Справа №442/5349/16-ц
Провадження №2/442/1889/2016
11 жовтня 2016 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області
в складі головуючого - судді Нагірної О.Б.
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дрогобичі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, суд -
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про розірвання шлюбу. Позов мотивує тим, що він уклала шлюб з відповідачкою 14.05.1992 року. Від даного шлюбу сторони мають двох повнолітніх дітей. Стверджує, що проживають окремо один від одного, спільне життя з дружиною не склалося, виникали сварки та непорозуміння в результаті чого позивач втратив почуття поваги та любові. За переконанням позивача, подальшого сенсу підтримувати сімейні відносини немає, тому він вирішив звернутися до суду з позовом про розірвання шлюбу.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та дав пояснення, які по суті та змісту відповідають викладеному у позовній заяві. Позов просив задовольнити.
Відповідачка в судовому засіданні пояснила, що дійсно останнім часом у подружжя часто виникали непорозуміння, була б не проти збереження сім»ї, проте, оскільки позивач категорично проти такого, тоді і вона позов визнає, бажає шлюб розірвати.
Вислухавши думку учасників судового процесу, з'ясувавши обставини справи, дослідивши надані сторонами докази, суд вважає, що позов слід задовольнити, виходячи з наступного.
Встановлено, що сторони - подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_3, зареєстрували шлюб 14 травня1992 року у Відділі ЗАГСу Дрогобицького міськвиконкому, актовий запис №186 (а/с 7).
Статтею 24 СК України закріплено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушення жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
У відповідності до ст.110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним з подружжя.
Згідно п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» №11 від 21.12.2007 року проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Відтак, аналізуючи зібрані по справі докази і оцінюючи їх в сукупності, суд вважає, що оскільки сторони не підтримують подружніх відносин, їхній шлюб існує формально, примирення між ними не можливе, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, тому є всі підстави для розірвання шлюбу.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214-215 ЦПК України, ч.2 ст.104, ст.ст.105, 110, 112 СК України, суд, -
Позов задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, який укладено 14 травня 1992 року та зареєстровано відділом ЗАГСу Дрогобицького міськвиконкому, про що зроблено актовий запис за №186, свідоцтво серії ІІ-СГ № 478352.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Дрогобицький міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.
Суддя Нагірна О.Б.