Справа № 308/11335/16-к
01.11.2016 місто Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного Закарпатської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , з участю слідчого ОСОБА_3 , розглянувши клопотання слідчого у кримінальному провадженні - заступника начальника другого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Закарпатській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором прокуратури Закарпатської області - ОСОБА_4 ,про знищення речового доказу,
Згідно з витягом з кримінального провадження № 32014040000000081, сформованим станом на 31.10.2016 року, органом досудового розслідування - слідчим управлінням фінансових розслідувань Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області за ч. 1 ст. 284 КПК України 30.08.2016 року закрито кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.07.2014 року за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.
Слідчим ініційовано питання про знищення печатки ПП «Весна» (код ЄДРПОУ 20459893), яка 22.05.2009 року була вилучена в межах кримінальної справи №69-59, а в подальшому 29.07.2014 року відомості щодо службових осіб ПП «Весна» внесені до ЄРДР за №32014040000000081.
Звернення з клопотанням мотивує тим, що кругла гербова печатка ПП «Весна» (код ЄДРПОУ 20459893) на підставі постанови від 15.06.2009 року приєднана до матеріалів кримінальної справи як речовий доказ та на момент закриття провадження у справі сама по собі немає ніякої цінності і не може бути у подальшому використана, у зв'язку з чим підлягає знищенню в порядку п. 4 ч. 9 ст. 100 КПК України.
У ході судового розгляду слідчий клопотання підтримав, просив його задовольнити, розглянувши справу в порядку ст. 172 КПК України.
Заслухавши пояснення слідчого, дослідивши матеріали, долучені до клопотання, слідчий суддя встановив наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 84 КПК України речові докази та документи є одним із процесуальних джерел доказів. Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.
За приписами ч. 9 ст. 100 КПК України у разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171-174 цього Кодексу. При цьому, відповідно до п. 4 п. 9 ст. 100 КПК України майно, яке не має ніякої цінності і не може бути використане, знищується, а у разі необхідності - передається до криміналістичних колекцій експертних установ або заінтересованим особам на їх прохання.
Заслухавши доводи слідчого з приводу внесеного клопотання, дослідивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що даний речовий доказ підлягає знищенню.
Клопотання - задовольнити.
Надати дозвіл на знищення речового доказу у кримінальному провадженні №32014040000000081, а саме круглої гербової печатки ПП «Весна» (код ЄДРПОУ 20459893).
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1