308/8230/13-п
31.10.2016 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді Бенца К.К.,
при секретарі - Бота О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород подання старшого державного виконавця Ужгородського РВ ДВС, погодженого з начальником Ужгородського РВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ін.код. НОМЕР_1, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, без вилучення паспортного документу до виконання зобов'язань покладених виконавчим документом,-
встановив:
До Ужгородського міськрайонного суду звернувся старший державний виконавець Ужгородського РВ ДВС, погодженого з начальником Ужгородського РВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України громадянина ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ін.код. НОМЕР_1, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, без вилучення паспортного документу до виконання зобов'язань покладених виконавчим документом. В обґрунтування вимог у поданні зазначається, що на виконанні в Ужгородському РВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області перебуває виконавче провадження ЄДРВП №39397609 з примусового виконання постанови №308/8230/13-п виданого Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави штраф в розмірі 1080,00 грн.
19.08.2013 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, копію якої направлено сторонам виконавчого провадження ЄДРВП №39397609. Оскільки боржником рішення суду не виконано у строк наданий державним виконавцем для самостійного виконання, 28.08.2013 року державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. Вказує, що державним виконавцем вжито усіх передбачених законодавством України заходів примусового виконання рішення суду, проте боржник ухиляється від виконання рішення суду, на виклики державного виконавця не з'являється, заборгованість не сплачує.
З посиланням на викладене, а також на те, що ним було вжито усіх передбачених законодавством України заходів примусового виконання рішення зокрема, надіслані запити в Управління Держземагенства в Закарпатській області, Державну інспекцію Сільського господарства в Закарпатській області, Пенсійний фонд України, Державну податкову службу України, Державну прикордонну службу України, для виявлення джерел отримання боржником доходів та наявні рахунки у банках, а також з посиланням на норми ЗУ “Про виконавче провадження”, ст. 377-1 ЦПК України, вважаючи що боржник ухиляється від виконання зобов'язань покладених на нього рішенням суду просить суд подання задоволити.
В судове засідання державний виконавець не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, розгляд справи просив провести без його участі, про що зазначив у поданні.
Дослідивши матеріали подання, суддя приходить до висновку, що дане подання є необґрунтованим і таким, що не підлягає до задоволення з наступних підстав
Згідно матеріалів подання, встановлено, що на виконанні в Ужгородському РВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області перебуває виконавче провадження ЄДРВП №39397609 з примусового виконання постанови №308/8230/13-п виданого Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави штраф в розмірі 1080,00 грн.
З подання старшого державного виконавця РВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області вбачається, що вимоги виконавчого документа не виконані станом на 19.07.2016 р.
Відповідно до ст. 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Закон України “Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України” від 21 січня 1994 року регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.
Статтею 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" встановлені підстави для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян за кордон в тому числі і у разі ухилення від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, до виконання зобов'язання.
Як передбачено п.2 ст. 6 цього Закону, підставою для тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон є наявність невиконаних зобов'язань, в тому числі аліментних, але лише до моменту виконання зобов'язань, або забезпечення зобов'язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України.
Статтею 6 цього Закону передбачено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта, а громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон. Зазначеною статтею не передбачено здійснення таких дій як встановлення тимчасового обмеження судом права виїзду громадянина за межі України.
Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок,випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України, порядок розв'язання спорів у цій сфері регулює ЗУ «Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України».
Крім того, слід зазначити, що право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника від виконання, покладених на нього рішенням суду, зобов'язань, тобто наявність лише самого зобов'язання не наділяє державного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.
Статтею 377-1 ЦПК України передбачено, що питання про тимчасове обмеження боржника-фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.
Пунктом 18 ч.3 ст.11 Закону України "Про виконавче провадження", визначено, що державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням. Тобто, зазначене звернення здійснюється в межах повноважень державного виконавця як посадової особи органу державної влади.
Крім того, державний виконавець має право звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника за межі України.
Дана норма вказує, що таке право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника від виконання, покладених на нього рішенням суду, зобов'язань, тобто, наявність лише самого зобов'язання не наділяє державного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон. Окрім того, факт ухилення має підтверджуватись сукупністю доказів, які державний виконавець зазначає у поданні та додає відповідні докази.
Разом з тим, діюче законодавство не розкриває визначення поняття "ухилення" боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням.
На думку суду, особа, яка має невиконані зобов'язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне.
Відповідно до положення ч. 2 ст. 10 ЦПК наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб'єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Зокрема, задоволення такого подання можливе лише за умови "доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання".
Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання. У зв'язку з цим з метою всебічного і повного з'ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов'язків учасників спірних правовідносин, суду належить з'ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання в повному обсязі або частково.
Саме невиконання боржником самостійно зобов'язань протягом строку, про що вказує державний виконавець в постанові про відкриття виконавчого провадження, не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків.
Судом встановлено, що 19.08.2013 року, державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання постанови №308/8230/13-п від 10.06.2013 року виданого Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області, боржником по якому є ОСОБА_1.
Однак державним виконавцем не подано доказів в підтвердження того, що боржник ОСОБА_1 ухилявся від виконання зобов'язань за виконавчим провадженням. Державний виконавець покладається лише на факт наявності у боржника невиконаного зобов'язання, покладеного на нього судовим рішенням, що само по собі не доводить факту ухилення від виконання покладених на нього зобов'язань.
До подання не надано суду доказів саме ухилення боржника ОСОБА_1 від виконання зобов'язань перед стягувачем, які є підставою для обмеження його у праві виїзду за кордон. Наявність відповідей на запити державного виконавця з: Державної інспекції сільського господарства у Закарпатській області № 05/4763 від 09.09.2013 року згідно якої техніка за боржником не значиться; управління пенсійного фонду України в Ужгородському районі Закарпатської області № 7349/05 від 10.09.2013 року відомості про боржника як застраховану особу відсутні; управління пенсійного фонду України в Ужгородському районі Закарпатської області № 7300/04 від 06.09.2013 року боржник як отримувач пенсії на обліку не перебуває; Ужгородської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області № 362/9/18-00 від 27.10.2013 року боржник як суб'єкт підприємницької діяльності на обліку не перебуває, повідомлення про відкриття розрахункових рахунків з установ банків не надходили; відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Закарпатській області № 10.5-06/288 від 25.09.2013 року за боржником транспортні засоби не зареєстровані, тощо, не є доказом ухилення боржника ОСОБА_1 від виконання зобов'язань перед стягувачем.
В матеріалах подання відсутні належні докази того, що боржник ОСОБА_1 отримав постанову про відкриття виконавчого провадження і йому відомо про наявність виконавчого провадження та отримав виклик до державного виконавця.
Єдиним доказом належного повідомлення боржника про виклик або про вручення йому процессуальних документів можуть бути дані про його розпис про отримання виклику, документів, тощо, що підтверджує факт вручення йому виклику, документів, тощо.
Слід виходити з того, що процесуальний порядок обмеження права боржника на виїзд за межі України прямо встановлений виключно нормами ЦПК України (ст. 377-1 ЦПК України).
Зважаючи на викладене, враховуючи наявні матеріали подання, приходжу до переконання, що державним виконавцем не були наведені факти, які безпосередньо б свідчили про наявність дійсної загрози виїзду боржника за кордон та ухилення від виконання судового рішення, не надано суду доказів саме ухилення боржника ОСОБА_1 від виконання зобов'язань перед стягувачем, які є підставою для обмеження його у праві виїзду за кордон, а тому подання як необґрунтоване не підлягає задоволенню.
На підставі наведеного, керуючись ст. 6 Закону України „Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України”, ст. 1, 11 Закону України "Про виконавче провадження", ст. 377-1 ЦПК України, суд, -
Відмовити у задоволенні подання старшого державного виконавця Ужгородського РВ ДВС, погодженого з начальником Ужгородського РВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України громадянина ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ін.код. НОМЕР_1, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, без вилучення паспортного документу до виконання зобов'язань покладених виконавчим документом.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Закарпатської області через Ужгородський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_2