Справа № 308/10995/16-ц
про залишення позовної заяви без руху
31 жовтня 2016 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Бенца К.К., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 до ОСОБА_3 третя особа: міський відділ Державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції про визнання права власності на майно та зняття арешту,-
встановив:
ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду з позовною заявою до ОСОБА_3, третя особа: міський відділ Державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції про визнання права власності на майно та зняття арешту.
Нормами статті 119 ЦПК України регламентовано вимоги до форми і змісту позовної заяви.
Крім того, у пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12.06.2009 р. № 2 роз'яснено, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам ст. 119 ЦПК. У зв'язку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.
Водночас, позовна заява подана з порушенням вимог ст. 119 ЦПК України, а саме: до матеріалів позову не долучено постанови міського відділу Державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції на підставі яких накладені арешти на транспортний засіб , що є предметом даного спору, а отже відcутній предмет позову; до позовної заяви не додано документ, що підтверджує сплату судового збору за ставкою відповідно до приписів Закону.
Відповідно до норм п.2 ч.1 ст. 80 ЦПК України - ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
З прохальної частини позову вбачається, що позивачем заявлені вимоги про визнання права власності на автомобіль KIA, модель Pride 1.3 I, рік випуску 2000.
Разом з тим, до матеріалів позовної заяві не додано документу про вартість спірного автомобіля на час подання позову до суду.
Таким чином, в порушення вимог ст. 119 ЦПК України в позові не зазначено ціну позову, яка повинна бути підтверджена відповідними доказами - вартістю майна станом на час подання позову до суду.
Від ціни позову залежить розмір судового збору, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 119 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.
Статтями 3 і 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI визначено об'єкти справляння судового збору, його розміри та перелік позовних заяв чи інших заяв, передбачених процесуальним законодавством, за подання яких судовий збір не справляється.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року, який набрав чинності з 1 листопада 2011 року (далі - Закон), з наступними змінами та доповненнями судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат.
За приписами ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п.2.2 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року (в редакції Закону № 484-VIII від 22.05.2015 року, що набрав чинності з 01.09.2015 року) ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою становить 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.
Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року (в редакції Закону № 484-VIII від 22.05.2015 року, що набрав чинності з 01.09.2015 року) ставка судового збору за подання до суду позовної заяви фізичною особою майнового характеру встановлюється в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.
Розміри мінімальної заробітної плати на 2016 рік затверджено Законом України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" та на 1 січня 2016 року складає - 1378,00 грн.
Варто також зазначити, що згідно п. 10 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах » від 17.10.2014 року №10, судам надані роз'яснення: Подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об'єктом справляння судового збору.
Як вбачається із змісту позовних вимог, позивачем заявлені дві самостійні вимоги: про визнання права власності на автомобіль та зняття арешту з автомобіля , кожна з яких є об'єктом справляння судового збору.
Таким чином позивачу необхідно сплатити за позовну вимогу про зняття арешту з автомобіля судовий збір в сумі 551,20грн., за позовну вимогу про визнання права власності на автомобіль судовий збір в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.
Таким чином, сплата судового збору згідно з вимогами закону є обов'язковою , а в порушення вимог ст. 119 ЦПК України позивач не додав документи, що підтверджують сплату судового збору за кожну заявлену ним позовну вимогу.
Судовий збір за подачу позовної заяви до Ужгородського міськрайонного суду повинен бути перерахований за наступними реквізитами: Отримувач коштів - УК у м. Ужгороді / м. Ужгород, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38015610, Банк отримувача ГУДКСУ в Закарпатській області, Код банку отримувача (МФО) 812016, Рахунок отримувача 31216206700002, Код класифікації доходів бюджету 22030001.
На підтвердження оплати судового збору до Ужгородського міськрайонного суду необхідно надати оригінал квитанції про оплату.
Варто також зазначити, що згідно п. 3 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах » від 17.10.2014 року №10, судам надані розяснення: Порядок звернення до суду за судовим захистом урегульовано ЦПК. Подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов. Зокрема, частиною п'ятою статті 119 ЦПК передбачено, що до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору. Отже, якщо сплата судового збору згідно з вимогами закону є обов'язковою, то наслідком недотримання цієї умови є залишення позовної заяви без руху, а у разі, якщо документ, що підтверджує сплату судового збору (частина п'ята статті 119 ЦПК), не буде поданий у строк, установлений судом, - визнання заяви неподаною та її повернення позивачеві (стаття 121 ЦПК) або залишення заяви без розгляду (пункт 8 частини першої статті 207 ЦПК).
Також, відповідно д ост. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.
Крім того, слід звернути увагу , що відповідно до п. 2 Постанови № 5 Пленуму Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення (стаття 3 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження» (у редакції Закону України від 04 листопада 2010 року № 2677-VI) (далі Закон про виконавче провадження).
Водночас позивачем не зазначено та не залучено до участі у справі боржника, особи, в інтересах якої накладено арешт на автомобіль.
Дослідивши матеріали справи приходжу до переконання, що без усунення наведених вище недоліків, вирішити питання про відкриття провадження у справі неможливо, вважаю за необхідне позовну заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви з подачею її до суду в новій редакції з врахуванням вимог ст.ст. 119,120 ЦПК України та зазначених недоліків.
Відповідно до ст.121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення позовної заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків заяви, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.
Роз'яснити, що в разі усунення недоліків у зазначений строк позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше позовна заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Керуючись ст. 119, ст. 121, 208-210 ЦПК України, суддя,-
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: міський відділ Державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції про визнання права власності на майно та зняття арешту- залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки заяви в строк, що не може перевищувати п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Роз'яснити, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_4