Єдиний унікальний номер 229/4244/15-к Номер провадження 11-кп/775/1048/2016
1 листопада 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Апеляційного суду Донецької області в м. Бахмуті
в складі:
головуючої ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_6
захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8
представника потерпілої ОСОБА_9 ,
розглянула в відкритому судовому засіданні апеляційні скарги обвинувачених ОСОБА_10 та ОСОБА_6 на вирок Дружківського міського суду Донецької області від 24 червня 2016 року, -
Під час апеляційного розгляду обвинувачений ОСОБА_6 заявив клопотання про залучення до участі в провадженні перекладача на вірменському мову.
Своє клопотання мотивував тим, що він є вірменином, на території України проживав у вірменській общині, не розуміє спеціальні юридичні терміни українською мовою.
В судовому засіданні ОСОБА_6 наполягав на задоволенні його клопотання.
Заслухавши доводи сторін, колегія суддів вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 29 КПК України кримінальне провадження здійснюється державною мовою. Сторона обвинувачення, слідчий суддя та суд складають процесуальні документи державною мовою.
Особа повідомляється про підозру у вчиненні кримінального правопорушення державною мовою або будь-якою іншою мовою, чякою вона достатньо володіє для розуміння суті підозри у вчиненні кримінального правопорушення.
Слідчий суддя, суд, прокурор, слідчий забезпечують учасникам кримінального провадження, які не володіють чи недостатньо володіють державною мовою, право давати показання, заявляти клопотання і подавати скарги, виступати в суді рідною або іншою мовою, якою вони володіють, користуючись у разі необхідності послугами перекладача в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до вимог підпункту е пункту 3 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має право, якщо він не розуміє мови, яка використовується в суді, або не розмовляє нею, - одержувати безоплатну допомогу перекладача.
Аналіз зазначених норм свідчить про те, що при вирішення питання про залучення перекладача визначальним є впевненість суду, що обвинувачений дійсно не володіє, або недостатньо володіє державною мовою. Хоча закон не встановлює критеріїв, за якими суд має визначитись в цьому питанні, але певну ясність вносить практика Європейського суду з прав людини.
Так, в справі «K. Проти Франції» (K v France), 10210/82, 7 грудня 1983 року, ЄСПЛ дійшов наступного висновку:
«Заявник ще стверджує, що трибунал не дав йому дозволу на користування послугами перекладача, щоб він міг вести свій захист бретонською мовою».
«… Як видно з рішення трибуналу, заявник народився і здобув освіту у Франції і йому не було важко розуміти й спілкуватися французькою мовою, якою вели провадження в суді. Конвенційне право на допомогу перекладача, що міститься в підпункті (e) пункту 3 статті 6, очевидно, застосовне тільки в тому випадку, коли обвинувачений не розуміє мови, використовуваної в суді, чи не розмовляє нею».
Аналізуючи матеріали кримінального провадження, що розглядається в аспекті вирішення заявленого клопотання, колегія суддів встановила наступне.
Обвинувачений ОСОБА_6 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в Вірменії.
В 1999 році він прибув в Україну та проживав в с. Іванопілля Костянтинівського району Донецької області та отримав посвідку на постійне проживання в Україні (а.с.211 т.1). Тобто на території України він проживає майже 17 років. За час проживання в Україні він 7 разів притягувався до кримінальної відповідальності та 7 разів засуджений судами України. При цьому 4 вироки суду винесені українською мовою. Як вбачається з вироків суду та пояснень ОСОБА_11 , жодного разу в судових процесах перекладач участі не приймав та ОСОБА_11 про його залучення не заявляв. Більше того, в деяких кримінальних провадженнях навіть не приймав участі захисник. Ханоян був засуджений вироком Костянтинівського міськрайонного суду від 25 лютого 2016 року, який він оскаржив в апеляційному порядку (а.с.59-63, 81 т.2). Ханоян приймав участь в судовому засіданні апеляційного суду, жодних заяв в частині нерозуміння ним української мови, про переклад судового рішення, про залучення перекладача не заявляв.
Із аудіозапису судового засідання в кримінальному провадженні, що розглядається слід зробити висновок, що ОСОБА_11 чудово розуміє українську мову, а його право давати показання тою мовою, якою він бажав - російською, судом першої інстанції було забезпечено повною мірою, будь-яких заяв про необхідність залучення перекладача від нього не надходило, в провадженні приймав участь захисник. Підстав вважати, що захисник не належним чином виконував свої функції на момент розгляду заявленого клопотання про залучення перекладача, колегія суддів не вбачає. Більше того, вбачається, що спеціальні юридичні терміни ОСОБА_11 , який більшість свого усвідомленого життя проживає на Україні, відбував покарання, в тому числі неодноразово реально на території України, більш відомі саме на мові країни проживання.
Таким чином, колегія суддів вважає, що підстав вважати ОСОБА_11 таким, що не розуміє та не достатньо володіє українською мовою, колегія суддів не знаходить та вважає, що ОСОБА_11 в цій частині зловживає своїми правами, його позиція є недобросовісною, направлена на затягування судового розгляду та є бажанням будь яким чином зганьбити висновки суду.
На підставі викладеного, керуючись ст. 29,68. 404 КПК України, колегія суддів, -
В задоволенні клопотання ОСОБА_6 про залучення до кримінального провадження перекладача на вірменську мову - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: