Провадження № 1-кп/748/251/16
Єдиний унікальний № справи 748/2260/16-к
01 листопада 2016 рокум. Чернігів
Чернігівський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Чернігові кримінальне провадження №42016270320000088 від 06.10.2016 року за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. М.Коцюбинське, Чернігівського району, Чернігівської області, громадянина України, не одруженого, з професійно-технічною освітою, раніше не судимого, військовослужбовця за контрактом в/ч НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого у будинку АДРЕСА_1 ,
у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.407 КК України,
за участі сторін кримінального провадження:
- прокурора ОСОБА_4 ,
- обвинуваченого ОСОБА_3 , -
Відповідно до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», наказу командира військової частини польова пошта НОМЕР_1 від 19 січня 2016 року №13, солдата військової служби за контрактом осіб рядового, сержантського та старшинського складу ОСОБА_3 призначено на посаду навідника танкового взводу танкової роти танкового батальйону.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.1, ч.4 ст.2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України, військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни та забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань.
У свою чергу, військовослужбовець військової служби за контрактом військової частини польова пошта НОМЕР_1 солдат ОСОБА_3 грубо порушуючи встановлений у Збройних Силах України порядок проходження військової служби, будучи зобов'язаним бездоганно і неухильно дотримуватися порядку несення військової служби упродовж встановленого законом строку, виконувати службові обов'язки, завжди бути готовим до захисту держави і виконувати свій військовий обов'язок, 12 липня 2016 року, у порушення вимог ст.ст.17, 65 Конституції України, ч.ч.1, 2 ст.1, ч.4 ст.2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст.11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст.1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, достовірно знаючи, що він є військовослужбовцем і повинен проходити військову службу у військовій частині польова пошта НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ), діючи з особистих мотивів, з прямим умислом, направленим на нез'явлення вчасно на службу до військової частини, незаконно припинив виконувати свій конституційний обов'язок по захисту Вітчизни, незалежності, територіальної цілісності України та вчинив нез'явлення вчасно на службу без поважних причин тривалістю понад один місяць до військової частини польова пошта НОМЕР_1 , яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
У подальшому, 06 жовтня 2016 року солдат ОСОБА_3 з'явився до військової прокуратури Чернігівського гарнізону із зізнанням у вчиненні кримінального правопорушення, і того ж дня повернувся до військової частини та згідно наказу командира військової частини польова пошта НОМЕР_1 від 07 жовтня 2016 року №249 був зарахований на всі види забезпечення.
Так, солдат ОСОБА_3 вчинив нез'явлення вчасно на службу без поважних причин тривалістю понад один місяць до військової частини польова пошта НОМЕР_1 та був незаконно відсутній у військовій частині польова пошта НОМЕР_1 у період з 12.07.2016 року по 06.10.2016 року, перебуваючи за місцем свого фактичного проживання, а саме: АДРЕСА_1 , проводячи час на власний розсуд не пов'язаний із виконанням обов'язків військової служби.
Таким чином солдат ОСОБА_3 вчинив нез'явлення вчасно на службу до військової частини тривалістю понад один місяць.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінуємого йому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.3 ст.407 КК України, визнав повністю, фактичні обставини справи, що викладені у обвинуваченні, не оспорював, у скоєному щиро розкаявся, та по суті обвинувачення пояснив, що дійсно проходить службу за контрактом на посаді навідника танкового взводу у військовій частині у АДРЕСА_2 . 12 липня 2016 року не з'явився на військову службу до військової частини, перебуваючи за місцем постійного проживання, а потім 6 жовтня 2016 року прийшов до військової прокуратури та зізнався у вчиненні злочину. Не з'явився на службу оскільки втомився і вирішив відпочити. Бажає у подальшому служити у Збройних Силах.
З'ясувавши думку учасників судового провадження про те, які докази потрібно дослідити, та порядок їх дослідження, визнавши недоцільним дослідження доказів стосовно усіх фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, враховуючи, що сторонами провадження не оспорюється доведеність вини обвинуваченого та кваліфікація його дій, з'ясувавши правильне розуміння сторонами кримінального провадження змісту цих обставин, за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, роз'яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини справи в апеляційному порядку, суд вважає, що обвинувачення, пред'явлене ОСОБА_3 знайшло своє підтвердження у судовому засіданні у повному обсязі, а його дії правильно кваліфіковані органом досудового розслідування за ч.3 ст.407 КК України, як нез'явлення вчасно на службу без поважних причин тривалістю понад один місяць військовослужбовцем за контрактом.
Вирішуючи питання про міру покарання обвинуваченому, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, відсутність наслідків злочину, особу винного - його вік, сімейний стан та стан здоров'я, освіту, те, що ОСОБА_3 є військовослужбовцем та раніше не притягувався до кримінальної відповідальності.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, суд вважає за необхідне визнати з'явлення із зізнанням, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, а обставин, що обтяжують його покарання судом не встановлено.
За наявності декількох обставин, які пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, враховуючи особу ОСОБА_3 , суд вважає за можливе при призначенні покарання за вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст.407 КК України, застосувати до обвинуваченого положення ч.1 ст.69 КК України та перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції частини статті та призначити йому покарання у виді арешту, що є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався і відсутні підстави для його обрання до вступу вироку у законну силу. Цивільний позов у справі не заявлявся. Процесуальні витрати відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.370, 371, 373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.407 КК України, призначивши покарання із застосуванням ч.1 ст.69 КК України у виді арешту на строк два місяці.
На вирок може бути подана через суд, який ухвалив судове рішення апеляційна скарга до апеляційного суду Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Роз'яснити учасникам судового провадження право на помилування, право отримати в суді копію вироку, ознайомитись із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1