Справа № 761/37870/16-к
Провадження № 1-кс/761/23087/2016
28 жовтня 2016 року м. Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , вивчивши клопотання ОСОБА_2 про незаконне позбавлення волі та негайне звільнення з-під варти в порядку ст. 206 КПК України,
В провадження слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва 28 жовтня 2016 року надійшло клопотання ОСОБА_2 про незаконне позбавлення волі та негайне звільнення його з-під варти в порядку ст. 206 КПК України, посилаючись на те, що він утримується в Київському слідчому ізоляторі з 25 квітня 2016 року. Вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25 квітня 2016 року йому було призначено покарання у виді 3 років 4 місяців позбавлення волі. Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 7 липня 2016 року вирок суду відносно нього скасовано та справу направлено на новий судовий розгляд до Бориспільського міськрайонного суду Київської області. Після скасування вироку його тривалий час до суду не викликають. Будь-якого рішення ,яким йому продовжено тримання під вартою, не виносилося. Просить негайно звільнити його з-під варти.
Вивчивши матеріали клопотання,дослідивши надані Київським слідчим ізолятором документи, на підставі яких у Київському слідчому ізоляторі утримується ОСОБА_2 , слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для винесення ухвали про негайну доставку ОСОБА_2 до слідчого судді, для з'ясування підстав позбавлення волі.
Згідно з ч.1 ст.206 КПК України кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 206 КПК України - якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку, він зобов'язаний постановити ухвалу, якою має зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з'ясування підстав позбавлення свободи.
Отже, законодавець чітко визначив, що постановлення слідчим суддею ухвали щодо негайної доставки до нього особи, яка позбавлена свободи, здійснюється лише в тому разі, якщо отримані слідчим суддею відомості створять у нього обгрунтовану підозру про те, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку.
В той же час, слідчим суддею не отримано відомостей, які б створювали обґрунтовану підозру про те, що ОСОБА_2 утримується під вартою за відсутності судового рішення.
Слідчим суддею встановлено, що вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_2 був засуджений за ч.3 ст. 185, 71 КК України до 3 років 120 днів позбавлення волі. До набрання вироком законної сили відносно ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у виді тримання під варту та він був взятий під варту негайно в залі судового засідання, строк відбування покарання йому рахується з 25 квітня 2016 року.
Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 7 липня 2016 року вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25 квітня 2016 року щодо ОСОБА_2 скасовано, призначено новий розгляд кримінального провадження відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.185 КК України у Бориспільському міськрайонному суді Київської області із стадії підготовчого судового засідання, запобіжний захід щодо ОСОБА_2 залишено без змін - тримання під вартою.
Станом на 28 жовтня 2016 року кримінальне провадження щодо ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, розглядається Бориспільським міськрайонним судом Київської області та ОСОБА_2 рахується за Бориспільським міськрайонним судом Київської області.
Отже, ОСОБА_2 утримуються під вартою на підставі рішення компетентного суду, на підставі ухвали Апеляційного суду Київської області від 7 липня 2016 року, якою запобіжний захід в виді тримання під вартою залишено без змін, без зазначення конкретного терміну тримання під вартою.
Таким чином, слідчим суддею не встановлено обставин, які б викликали у нього обґрунтовані сумніви з приводу того, що останній утримується під вартою без рішення суду, та підлягає доставці до суду і звільненню з-під варти саме в порядку ст. 206 КПК України,тому у задоволенні скарги слід відмовити.
Окрім того, слідчий суддя, згідно ст. 3 КПК України здійснює судовий контроль саме на стадії досудового розслідування, і правом вирішувати питання запобіжного заходу, щодо особи, яка є обвинуваченою у судовому провадженні не наділений, вирішення зазначеного питання покладено на суд, в провадженні якого перебуває кримінальне провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 206, 309, 532 КПК України, слідчий суддя
У доставці до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва для з'ясування підстав позбавлення свободи ОСОБА_2 та задоволенні клопотання ОСОБА_2 про незаконне позбавлення волі та негайне звільнення з-під варти в порядку ст. 206 КПК України - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1