Справа № 761/35993/16-к
Провадження № 1-кс/761/22014/2016
18 жовтня 2016 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 при секретарі ОСОБА_2 клопотання Слідчого Шевченківського управління поліції ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Київської місцевої прокуратури № 10 ОСОБА_4 , розглянувши матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016100100007125 від 07.06.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України, про арешт майна,
У жовтні 2016 року у провадження слідчого судді надійшло клопотання Слідчого Шевченківського управління поліції ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Київської місцевої прокуратури № 10 ОСОБА_4 , розглянувши матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016100100007125 від 07.06.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України, про арешт майна.
Клопотання мотивовано тим, що ПАТ КБ «Приват Банк» та його партнери ПАТ «Акцент-Банк» та ТОВ «Автокредит ПЛЮС», в процесі своєї діяльності, уклали ряд лізингових договорів із клієнтами, які отримали автотранспортні засоби на умовах договорів. При цьому право власності на дані автомобілі було зареєстровано на лізингодавців: ПАТ КБ «Приват Банк», ПАТ «Акцент-Банк» та ТОВ «Автокредит ПЛЮС». Згідно умов договорів лізингу, право власності на автомобілі переоформлюється на лізингоодержувачів після сплати повної вартості автотранспортних засобів згідно умов договорів лізингу та графіку платежів.
В подальшому ПАТ КБ «Приват Банк», ПАТ «Акцент-Банк» та ТОВ «Автокредит» ПЛЮС стало відомо, що нижче вказані транспорті засоби, без згоди лізингодавців, були перереєстровані на третіх осіб шляхом шахрайства, з використанням підроблених документів. Злочинними діями невстановлених осіб лізингодавцям ПАТ КБ Приват Банк, ПАТ Акцент-Банк та ТОВ «Автокредит» ПЛЮС завдано значної матеріальної шкоди. Зокрема незаконно заволоділи транспортним засобом: Hyundai Accent, кузов НОМЕР_1 , реєстраційній номер НОМЕР_2 .
Відповідно реєстраційним даним на даний час автомобіль зареєстрований за ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прож. АДРЕСА_1 .
Вказані обставини підтверджені наступними доказами:
- заявою про вчинення кримінального правопорушення;
- протоколом допиту представника потерпілого ОСОБА_6 від 07.06.2016;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 27.07.2016;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 31.08.2016;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 06.09.2016;
- реєстраційною ТЗ;
- заявою про приєднання до умов та правил надання фінансового лізингу;
- додатком до Договору фінансового лізингу № АВ00А+00730032 від 03.08.2015;
- специфікацією та актом приймання-передачі;
- свідоцтвом про реєстрацію ТЗ на ПАТ КБ «А-Банк»;
- заявою № 70827129 від 22.08.2015;
- довідкою рахунок Філії ТОВ «Авто-Арсенал» № 299998 від 22.08.2015;
- протоколом наради № АВ 06082015/03 від 27.07.2015;
- наказом № АВ 06082015/03 від 06.08.2015;
- довіреністю № АВ 06082015/03 від 06.08.2015;
- заявою № 70840526 від 22.08.2015;
- карткою про стан належності автомобіля на 13.10.2016.
13.10.2016 автомобіль марки Hyundai Accent, кузов НОМЕР_1 , реєстраційній номер НОМЕР_2 визнано речовим доказом.
На підставі викладеного та зважаючи на те, що відповідно ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому Кримінально-процесуальним кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом злочину , а у слідства є наявні підстави вважати, що автомобіль марки Hyundai Accent, кузов НОМЕР_1 , реєстраційній номер НОМЕР_2 є предметом вчиненого кримінального правопорушення та на даний час можуть бути вчиненні протиправні дії з реєстрації, перереєстрації автомобіля, тобто зміни власника, вчинення інших дій, які пов'язані із зміною агрегатів, частин автомобіля; автомобіль є речовим доказом, з метою забезпечення збереження речового доказу просить накласти арешт на вищезазначене авто.
В судове засідання з'явився Слідчий Шевченківського управління поліції ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 , який підтримав дане клопотання та просили його задовольнити.
Особи-власники майна про розгляд клопотання не повідомлялась, оскільки майно тимчасово не вилучалось, а тому суд вважає за можливе, згідно ч.2 ст. 172 КПК України, провести розгляд клопотання у їх відсутність.
Дослідивши доводи клопотання й додані до нього матеріали, заслухавши пояснення слідчого, приходжу до висновку про відсутність підстав для його задоволення в повному обсязі, виходячи із наступного.
Як встановлено слідчим суддею, у провадженні слідчого відділу Шевченківського управління поліції ГУ НП у м. Києві знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016100100007125 від 07.06.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КПК України визначено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Частиною 4 цієї ж статті передбачено, що для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов'язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.
Відповідно до ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно положень ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Як вбачається із матеріалів кримінального провадження №12016100100007125, жодній особі на час звернення до суду із клопотанням про арешт майна підозри не пред'явлено, тобто фактично відсутня особа, яку планується позбавити права на розпорядження вказаним у клопотанні майном, або особа, яка має нести цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного (обвинуваченого), а майно перебуває у власності добросовісного набувача.
Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи процесуальну безпідставність поданого клопотання, слідчий суддя не знаходить правових підстав для задоволення вказаного клопотання.
Керуючись вимогами ст. ст. 167, 170, 171, 172, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Відмовити у задоволенні клопотання Слідчого Шевченківського управління поліції ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Київської місцевої прокуратури № 10 ОСОБА_4 , розглянувши матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016100100007125 від 07.06.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України, про арешт майна.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1