Справа № 761/5910/16-к
Провадження № 1-кс/761/3566/2016
01 березня 2016 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
слідчого судді: ОСОБА_1
при секретарі: ОСОБА_2
розглянувши клопотання представника ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна, -
Адвокат ОСОБА_4 звернулась до Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про скасування арешту майна в інтересах його власника ОСОБА_3 , а саме скасування арешту квартири АДРЕСА_1 в межах кримінального провадження № 12015100100005943, внесеного до ЄРДР 25.05.2015 р. за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України. Зазначає, що в провадженні СВ Управління поліції в Шевченківському районі ГУ НП в м. Києві перебуває зазначене кримінальне провадження. За клопотанням слідчого під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді 20.08.2015 р. було накладено арешт на майно, яке належить на праві власності ОСОБА_3 , а саме квартиру квартири АДРЕСА_1 . Накладаючи арешт на майно слідчий суддя вказав, що останнє відповідає критеріям визначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України та зазначена квартира є предметом злочинного діяння. На даний час положення КПК України в частині глави щодо накладення арешту змінені. ОСОБА_3 є добросовісним набувачем майна, придбав квартиру на підставі не забороненої законом та момент угоди майно не перебувало під забороною. За таких обставин ОСОБА_3 не знав і не міг знати, відчуження квартири попереднім власником здійснювалась з метою отримання доходу від майна здобутого внаслідок вчинення злочину. Зважаючи на наведене арешт застосований на підставі узвали слідчого судді має бути скасований.
В судовому засіданні ініціатор клопотання підтримав його вимоги, просив задовольнити.
Клопотання про фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час розгляду питання слідчим суддею від учасників процесуальної дії не надійшло, за ініціативою суду не здійснюється, що відповідає положенням ст.107 КПК України.
Дослідивши матеріали клопотання, вважаю, що у задоволенні останнього має бути відмовлено, виходячи наступного.
Як свідчать матеріали клопотання слідчим суддею Шевченківського районного суду м. Києва 20.08.2015 р. задоволено клопотання слідчого СВ Управління поліції в Шевченківському районі ГУ НП в м. Києві про арешт майна у межах кримінального провадження № 12015100100005943, внесеного до ЄРДР за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.
Як вбачається з ухвали слідчого судді слідчий звернувся з клопотанням про арешт квартири АДРЕСА_1 у зв'язку із тим, що проводиться досудове розслідування діяння щодо шахрайського заволодіння зазначеною квартирою невстановленими особами з використанням підроблених документів.
Слідчий суддя задовольняючи клопотання зазначив, що наявні передбачені законом підстави для арешту майна, надано достатньо доказів, які вказують на те, що квартира була об'єктом злочинного посягання та предметом кримінального правопорушення.
Як свідчать матеріали наданіф представником ОСОБА_3 , останній є власником квартири.
На день розгляду справи приписи ст. 170 КПК України встановлюють, що арешт не може бути накладено на майно добросовісного набувача.
За таких обставини представник ОСОБА_3 , зазначає, що арешт має бути скасований, беручи до уваги необізнаність власника майна щодо злочинних посягань інших осіб на квартиру, яка перебуває у його власності і придбана відповідно до договору купівлі-продажу.
Статтею 174 КПК України передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Не заперечувалось в судовому засіданні представником ОСОБА_3 та обставина, що на момент розгляду клопотання підставою для накладення арешту, в розумінні вимог КПК України, були достатні підстави вважати, що майно накладення арешту на яке вимагається, є критерії, визначені ч. 2 ст. 167 КПК України.
Приписами ст. 5 КПК України передбачають, що процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення. Допустимість доказів визначається положеннями цього Кодексу, які були чинними на момент їх отримання.
В ході розгляду клопотання представник ОСОБА_3 підтвердив ту обставину, що розслідування кримінального провадження в межах якого було накладено арешт на квартиру триває.
За таких обставин, зважаючи на те, що представником ОСОБА_3 не було доведено в судовому засіданні наявність обставин, з якими чинне процесуальне законодавство передбачає можливість скасування арешту майна, накладеного в межах кримінального провадження, вважаю за можливе відмовити у задоволенні клопотання.
Керуючись ст. ст. 5,174,309 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання представника ОСОБА_3 залишити без задоволення.
На ухвалу слідчого судді про відмову у скасуванні арешту безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя