Провадження № 2/760/5436/16
В справі № 760/14261/16-ц
/заочне /
12 жовтня 2016 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді - Шереметьєвої Л.А.
за участю секретаря - Носачова А.К.
представника позивача - Оверчук Т.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Кредитної спілки «Народний кредит» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, суд
Позивач звернувся до суду з позовом і просить стягнути з відповідача 14 600 грн. 59 коп. заборгованості за кредитним договором.
Посилається в позові на те, що 15 жовтня 2013 року з відповідачкою був укладений кредитний договір №18-131003-н, за умовами якого їй був наданий кредит у розмірі 10 000 грн. 00коп. під 0,19% денних від суми залишку кредиту за кожен день користування кредитом строком на 12 місяців.
При укладенні договору сторони домовилися, що в разі порушенням строку сплати позики позичальник взяв на себе зобов'язання сплатити відсоток за весь строк користування (з дати виникнення строкової заборгованості до дати фактичного повернення суми позички або її частини), сума яких складає 1% за кожен день строкової заборгованості на суму залишку по кредиту.
Відповідно до умов кредитного договору відповідачка, як позичальник, зобов'язана щомісяця повертати кредит та відсотки по ньому.
У зв'язку з неналежного виконанням відповідачем кредитного договору 23 грудня 2015 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Первушина Н.Ю. вчинено виконавчий напис відповідно до якого з відповідачки стягнено заборгованість за кредитним договором на загальну суму 23 774 грн. 81 коп.. Сума заборгованості визначена на підставі наданого розрахунку від 14 грудня 2015 року.
Виконавчий напис пред'явлено до виконання, за результатами якого відкрито виконавче провадження.
Вважає, що у зв'язку із зазначеними обставинами відсотки за користування кредитом, встановлені у виконавчому написі від 23 грудня 2015 року не погашені, а тому тіло кредиту не змінилось та становить 6 165 грн. 01 коп..
Зазначає, що відповідачка по сьогоднішній день продовжує користуватись кредитними коштами і зобов'язання за договором не припинились, на підставі цього їй продовжуються нараховувати відсотки за користування коштами.
У зв'язку з цим боржник зобов'язана сплатити відсотки за весь період користування коштами, не охопленими виконавчим написом від 15 грудня 2015 року по сьогоднішній день.
Крім того, виконавчий напис від 23 грудня 2015 року про стягнення з відповідача боргу по сьогоднішній час не виконане, в зв»язку з з відповідачки підлягають стягненню інфляційні втрати та 3% річних.
Станом на 01 серпня 2016 року заборгованість по відсотках за користування, інфляційні збитки та 3% річних складає 14 600 грн. 59 коп..
Представник позивача позовну заяву підтримав та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.
Відповідачка в судове засідання не з'явилася, про час розгляду справи повідомлена належним чином. Даний факт підтверджується рекомендованим повідомленням про отримання уповноваженою особою судових повісток про час розгляду справи від 20 вересня 2016 року.
Про причину неявки суд до відома не поставила.
Згідно ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Виходячи з цього та враховуючи думку представника позивача, суд вважає за можливе ухвалити в справі заочне рішення.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти/кредит/ позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Встановлено, що 15 жовтня 2013 року між сторонами укладений кредитний договір №18-131003-н, за умовами якого ОСОБА_2 наданий кредит у розмірі 10 000 грн. 00коп. під 0,19% денних від суми залишку кредиту за кожен день користування кредитом строком на 12 місяців.
/ а.с.11 - 13 /
При укладенні договору сторони домовилися, що в разі порушенням строку сплати позики позичальник взяв на себе зобов'язання сплатити відсоток за весь строк користування (з дати виникнення строкової заборгованості до дати фактичного повернення суми позички або її частини), сума яких складає 1% за кожен день строкової заборгованості на суму залишку по кредиту.
Виконавчим написом від 23 грудня 2015 року приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу з відповідачки стягнуто 23 774 грн. 81 коп. заборгвоаності, яка складається з:
- тіло кредиту 6 165 грн. 01 коп.;
- проценти за користування кредитом - 12 489 грн. 60 коп.;
- штраф за невиконання зобов'язання - 3 082 грн. 51 коп.;
- пеня за прострочення планового платежу - 317 грн. 15 коп.;
- плата за вчинення виконавчого напису - 1 720 грн. 54 коп..
/а.с. 14 /
Рішення суду ґрунтувалось на розрахунках заборгованості станом на 14 грудня 2015 року.
Виконавчий напис пред'явлений до виконання, за результатами якого 15 січня 2016 року відділом державної виконавчої служби Васильківського міськрайонного управління юстиції відкрито виконавче провадження №49827607.
/ а. с. 18 /
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Згідно з п. п. 2 п. 2 ст. 21 Закону України «Про кредитні спілки» кредитна спілка має право самостійно встановлювати розмір плати /процентів/ за користування кредитом.
Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.
Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст. ст. 526 та 629 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов'язань.
Таким чином, в зв»язку з невиконанням відповідачкою умов договору, вимоги позивача підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Набранням законної сили виконавчого напису не є підставою для припинення грошового зобов'язання, а боржник несе обов'язок відшкодувати інфляційні витрати від знецінення неповернутих коштів за час до виконання рішення суду про стягнення грошового боргу.
Крім того, відповідно до судової практики Європейського суду з прав людини, користування боржником грошовими коштами стягувача під час виконавчого провадження порушує право стягувача на користування своїм майном відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основних свобод (рішення Європейського суду з прав людини від 11 січня 2005 року в справі Дубенко проти України).
За таких обставин суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача та стягнення з останньої 334 грн. 04 коп. суми інфляції та 87 грн. 03 коп. річних.
Крім того, статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Підстави припинення зобов'язання визначені главою 50 ЦК України.
Судом встановлено, що на момент звернення позивача до суду і під час вирішення спору судом відповідачка виконавчий напис не виконала, грошових коштів позивачу не повернула, а тому грошове зобов'язання, незважаючи на відкриття виконавчого провадження, не можна вважати таким, що припинило своє існування, оскільки главою 50 ЦК України такої правової підстави припинення зобов'язань не передбачено.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Виходячи з цього, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню 1 378 грн. 00 коп. судового збору.
Керуючись ст. ст. 15, 16, 509, 526,536, ч. 2 ст. 625, 629, 1048, 1054 ЦК України, ст. ст. 3, 4, 10, 11, 57-60, 209, 212-215, 218,224 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 / ІІН НОМЕР_1/ на користь Кредитної спілки «Народний кредит» 14 600, 59 гр. заборгованості та 1 378, 00 гр. судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня його отримання.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції.
Суддя