Провадження № 2-о/760/6314/16
В справі № 760/18117/16-ц
28 жовтня 2016 року Суддя Солом'янського районного суду м. Києва Шереметьєва Л.А., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Киїської міської ради про встановлення факту проживання однією сім»єю зі спадкодавцем, суддя
Позивач звернувся до суду з позовом і просить встановити факт його проживання однією сім»єю з померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2
При цьому за змістом позовної заяви вона носить характер заяви про встановлення факту, чим позивач і обгрунтовує позов, а також нормами ЦК України, які регулюють порядок та підстави спадкування.
Позовна заява не відповідає вимогам ст.119 ЦПК України, а саме:
З точки зору ст.256 ЦПК України юридичний факт в порядку окремого провадження може бути встановлено, якщо він тягне виникнення безспірного права.
Крім того, відповідно до п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України№5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо:
- згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян;
- чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення;
- заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення;
- встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Виходячи з цього, в позові не обґрунтовано:
-з якою метою заявник просить встановити факт проживання однією сім»єю з ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1;
- настання яких правових наслідків бажає позивач від встановлення даного факту;
-чи існує у позивача будь-який спір з приводу спадщини після смерті ОСОБА_2;
-якщо так, з ким саме;
-чи відкривалася спадкова справа після смерті ОСОБА_3 і якщо так, чи прийнята будь-ким спадщина після її смерті і якщо так, ким саме;
-з якою метою позивач ставить питання про встановлення факту проживання однією сім»єю з ОСОБА_2 у позовному, а не окремому провадженні;
-чи передбачено встановлення факту проживання однією сім»єю з спадкодавцем з метою отримання спадщини без пред»явлення самої вимоги про визнання права на спадщину;
Крім того, з точки зору Глави 6 ЦПК України та постанови Пленуму Верховного суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» сторонами у справах окремого провадження є заявники, заінтересовані особи, які є спеціальними суб'єктами цього виду провадження.
При визначенні кола заінтересованих осіб у встановленні факту слід враховувати їх юридичний інтерес.
Виходячи з цього,
-на чиї права та обов»язки може вплинути встановлення факту, з яким позивач звернувся до суду;
-в яких організаціях чи установах заявник буде реалізовувати рішення про встановлення даного факту.
-яким чином позивач має реалізовувати рішення суду про встановлення факту в Київській міській раді, залученій ним до участі в справі в якості відповідача;
Крім того,-
Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Статтею 15 цього Кодексу встановлено, що суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають з цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.
Цивільне судочинство, до якого відноситься позовне провадження, в рамках якого позивач звернувся до суду, це врегульований нормами цивільного процесуального права порядок розгляду і вирішення цивільних справ, який характеризується наявністю матеріально-правового спору між двома сторонами з протилежними інтересами.
Виходячи з цього, звертаючись до суду з позовом про встановлення факту проживання однією сім»єю з спадкодавцем, у позові не обгрунтовано:
-який матеріально-правовий спір існує між позивачем та відповідачем - Київською міською радою;
-якими діями Київської міської ради порушені права позивача;
-які вимоги позивачем пред»являються до відповідача;
Відповідно до ч.5 ст.119 ЦПК України до заяви додається документ про сплату судового збору.
При зверненні до суду позивачем такий документ до позову не доданий.
Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.
Відповідно ч.2 ст.4 Закону / в редакції від 01.09.2015 року/ за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, розмір судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 551, 20 гр. та не більше 6890, 00гр.
Відповідно до ч.3 ст.6 Закону у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» якщо сплата судового збору згідно з вимогами закону є обов'язковою, то наслідком недотримання цієї умови є залишення позовної заяви без руху, а у разі, якщо документ, що підтверджує сплату судового збору, не буде поданий у строк, установлений судом, - визнання заяви неподаною та її повернення позивачеві або залишення заяви без розгляду.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» визначено з 01 січня 2016 року мінімальну заробітну плату в сумі 1 378 гривень.
Виходячи з цього, двох вимог немайнового характеру, позивач має сплатити судовий збір у розмірі 1102, 40 гр. на:
-р/р №31212206700010, утримувач коштів УДК у Солом'янському районі м. Києва, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26077951, банк отримувача ГУДКУ у м. Києві, код банку отримувача (МФО) 820019, код класифікації доходів бюджету 22030001, призначення платежу: 22030001; 050, «судовий збір», Солом'янський р/с., 02896762.
При таких обставинах, керуючись ст.119 ЦПК України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Київської міської ради про встановлення факту проживання однією сім»єю зі спадкодавцем залишити без руху, надавши йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п»яти днів з дня отримання ухвали.
Недоліки заяви мають бути усунуті шляхом подання окремої вмотивованої заяви з врахуванням викладених в даній ухвалі недоліків.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя