27 жовтня 2016 р.м.ОдесаСправа № 490/236/16-а
Категорія: 6.1 Головуючий в 1 інстанції: Гуденко О.А.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
доповідача - судді Турецької І.О.
суддів - Стас Л.В., Косцової І.П.
за участю секретаря - Скоріної Т.С.
позивача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області на постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 10 березня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області про зміну постанови про адміністративне правопорушення, -
У грудні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду першої інстанції з позовом, в якому просила змінити постанову головного інспектора будівельного нагляду управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області (далі - управління ДАБІ у Миколаївській області) № 314 від 18 грудня 2015 року про накладення штрафу у розмірі 6800 грн. та зменшити розмір штрафу до мінімального.
В обґрунтування позову зазначено, що відповідач не взяв до уваги ті обставини, що на момент складання акту перевірки вона намагалася усунути порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Крім цього, відповідач не прийняв до уваги ту обставину, що вона є пенсіонеркою, отримує мінімальний розмір пенсії та перебуває з 2008 року на обліку в міській поліклініці за хворобою серця, у зв'язку з чим потребує постійного лікування.
Постановою Центрального районного суду м. Миколаєва від 10 березня 2016 року адміністративний позов задоволено частково.
Суд скасував постанову про адміністративне правопорушення № 314 від 18 грудня 2015 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.6 ст. 96 КУпАП та направив справу про адміністративне правопорушення щодо позивача - на новий розгляд до ДАБІ у Миколаївській області.
В апеляційній скарзі управління ДАБІ у Миколаївській області ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції, у зв'язку з порушенням судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи та винесення нової постанови, якою в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Представник апелянта в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явився, належним чином сповіщений про дату, час та місце судового розгляду справи.
Позивач в судовому засіданні суду апеляційної інстанції проти апеляційної скарги заперечила та просила рішення суду залишити без змін.
Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України, неприбуття у судове засідання сторони, належним чином повідомленої про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
З'ясувавши обставини справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню на наступних підставах.
Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що на підставі направлення для проведення позапланової перевірки № 1059 від 19 листопада 2015 року на об'єкті «Реконструкція квартири АДРЕСА_1» 04 грудня 2015 року головним інспектором будівельного нагляду управління ДАБІ у Миколаївській області складено протокол про адміністративне правопорушення від 04 грудня 2015 року (а.с.39,43).
Даним протоколом зафіксовано, порушення ч.1 ст. 34 , ст. 36, ч.4 ст.26 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», ст.ст. 7, 9 ЗУ «Про архітектурну діяльність», а саме: виконання будівельних робіт з реконструкції квартири шляхом будівництва прибудови, розмірами у плані 1,37 х 2,7 без реєстрації управлінням ДАБІ у Миколаївській області декларації про початок будівельних робіт, без затвердженої проектної документації та без документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.
18 грудня 2015 року управлінням ДАБІ у Миколаївській області винесено постанову № 314 по справі про адміністративне правопорушення, якою накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 6800 грн. за ч.6 ст.96 КУпАП за виконання будівельних робіт з реконструкції квартири за вищевказаною адресою шляхом будівництва прибудови, без реєстрації управлінням ДАБІ у Миколаївській області декларації про початок будівельних робіт, без затвердженої проектної документації та без документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, на об'єкт І категорії складності, що є порушенням ч.1 ст. 34, ст. 36, ч. 4 ст. 26 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності, ст.ст. 7,9 ЗУ «Про архітектурну діяльність» (а.с.11).
Задовольняючи позовні вимоги частково та скасовуючи постанову по справі про адміністративне правопорушення з направленням справи на новий розгляд до управління ДАБІ у Миколаївській області, суд першої інстанції виходив із того, що при складенні оскаржуваної постанови від 18 грудня 2015 року були порушені норми Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та приписів ст.ст.251, 256, 268 КУпАП щодо вимог обґрунтованості постанови про адміністративне правопорушення, а також відповідності адміністративного стягнення суті скоєного правопорушення та особи правопорушника.
Згідно з вимогами ст.159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що правова позиція суду першої інстанції, яка викладена у судовому рішенні, відповідає вимогам ст.159 КАС України, виходячи з наступного.
Згідно зі статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
В даному випадку суд апеляційної інстанції вважає, що відповідач при визначенні максимального розміру штрафу, не врахував обставини, що пом'якшують відповідальність, а саме матеріальне становище правопорушника та стан її здоров'я.
Із матеріалів справи вбачається, що правопорушник повністю визнав свою вину, намагається у добровільному порядку усунути допущенні порушення містобудівельного законодавства.
Правопорушник є людиною похилого віку, отримує мінімальну пенсію і потребує постійних витрат на придбання медичних ліків для лікування хвороби серця.
Отже, визначення суб'єктом владних повноважень максимального розміру штрафу без урахування пом'якшуючих обставин є, на думку суду апеляційної інстанції, необґрунтованим.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП, постанову по справі про адміністративне правопорушення іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Згідно зі ст. 293 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Аналогічна правова позиція щодо можливості направлення судом, який розглядає справу щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності до органу, який наклав адміністративне стягнення, викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 01 березня 2016 року (К/800/40434/15).
Доводи апеляційної скарги, що строки накладення адміністративного стягнення минули, тому недоцільно направляти справу на новий розгляд, не спростовують необґрунтованість прийнятого рішення щодо максимального розміру штрафу.
Інший довід апеляції, який полягає в тому, що адміністративний позов поданий з порушенням строків встановлених ст.289 КУпАП не засновані на фактичних матеріалах справи.
Так, дана стаття передбачає, що скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Як свідчать матеріали справи спірна постанова винесена 18 грудня 2015 року, а позов поданий 25 грудня 2015 року, тобто в межах строків, встановлених вказаною статтею (а.с.1).
Враховуючи наведене, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав вважати, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області - залишити без задоволення.
Постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 10 березня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області про зміну постанови про адміністративне правопорушення - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту виготовлення повного тексту судового рішення.
Доповідач - суддя І.О.Турецька
суддя Л.В. Стас
суддя І.П. Косцова