[1]
28 жовтня 2016 року суддя Апеляційного суду м. Києва Немировська О.В., вивчивши матеріали цивільної справи за скаргою ОСОБА_1 на дії та бездіяльність начальника відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві Білан Світлани Володимирівни, заінтересована особа: Головне управління юстиції у м. Києві, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 29 червня 2016 року,
ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 29 червня 2016 року скаргу ОСОБА_1 було залишено без розгляду. Не погоджуючись із вказаною ухвалою, скаржник подав апеляційну скаргу та зазначав, що він звільнений від сплати судового збору під час розгляду справи у всіх інстанціях як позивач у справі про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Ухвалою судді Апеляційного суду м.Києва від 06 вересня 2016 року апеляційну скаргу було залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання апелянтом копії ухвали, у зв'язку з тим, що апеляційна скарга не містила підпису особи, яка її подала, а також несплатою судового збору.
27 жовтня 2016 року на адресу суду надійшла заява апелянта про усунення недоліків, у якій скаржник зазначав, що ним на виконання вимог ухвали суду надається підписана ним апеляційна скарга та її копії. Однак, апелянтом не було сплачено судовий збір із посиланням на те, що він звільнений від його сплати на підставі на підставі п.1, п15 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Однак, посилання апелянта на те, що він звільнений від сплати судового збору на підставі зазначених положень Закону України «Про судовий збір» є безпідставними, оскільки в даному випадку скарга подана з приводу оскарження дій та бездіяльності відділу державної виконавчої служби, тому положення закону щодо звільнення позивача від сплати судового збору за подання позовної заяви про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі в даному випадку застосуванню не підлягає.
Пунктом 23 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» зі змінами, внесеними постановою № 10 від 25 вересня 2015 року, роз'яснено, що підпунктом 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено розмір ставки судового збору за подання апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду, заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду залежно від того, здійснюються такі дії юридичною особою (фізичною особою-підприємцем) чи фізичною особою.
Зазначене положення стосується подання апеляційних і касаційних скарг, заяв про приєднання до них на будь-які ухвали суду, що підлягають оскарженню незалежно від того, чи передбачено Законом України «Про судовий збір»справляння судового збору за подання тих заяв, за результатами розгляду яких постановляються відповідні ухвали, проте з урахуванням роз'яснень, наданих у пункті 6 цієї постанови.
Відповідно до ч. 2 ст. 297 ЦПК України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 295 ЦПК України, а також у разі несплати суми судового збору застосовуються положення ст. 121 ЦПК України.
В даному випадку, недоліки апеляційної скарги, встановлені ухвалою судді від 06 вересня 2016 року усунуті не були, а тому згідно ст. 121 ЦПК України апеляційна скарга підлягає поверненню.
Керуючись ст. ст. 73, 121, 295, 297 ЦПК України, суддя,
апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 29 червня 2016 року визнати неподаною та повернути скаржнику.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Суддя
№ справи: 761/17184/15-ц
№ апеляційного провадження: 22-ц/796/12665/2016
Головуючий у суді першої інстанції: Піхур О.В.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Немировська О.В.