Справа № 577/4242/16-а
Провадження № 2-а/577/137/16
"28" жовтня 2016 р. м. Конотоп
Конотопський міськрайонний суд Сумської області в особі судді Кущенка М.Ф. , розглянувши справу в порядку скороченого провадження за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Конотопського об”єднаного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправними дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку призначеної пенсії за вислугу років відповідно статті 50-1 Закону України “Про прокуратуру” в редакції Закону України від 08.07.2011 № 3668- У1 на підставі довідки прокуратури Сумської області від 04.05.2016 № 142-зп-16 про заробітну плату з розрахунку 80% від середнього заробітку щомісячної (чинної) заробітної плати відповідної посади працівника прокуратури, скасування рішення про відмову у проведення перерахунку пенсії від 18.05.2016р. та зобов”язання відповідача проведення перерахунку призначеної йому пенсії на вказаних умовах з 27.04.2012р. і здійснення відповідних виплат,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у перерахунку йому пенсії за вислугу років на підставі довідки прокуратури Сумської області від 04.05. 2016 року №142-зп-16 відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції, що діяла на час призначення пенсії, в розмірі 80% від середньої заробітної плати відповідної посади працівника прокуратури та скасувати рішення про відмову у проведенні перерахунку пенсії від 18.05.2016р., як незаконне. Зобов»язати відповідача з 27.04.2012 року провести йому перерахунок та виплату пенсії згідно ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції, що діяла на час призначення пенсії, в розмірі 80% від середнього заробітку відповідної посади працівника прокуратури, вказаної в довідці прокуратури Сумської області від 15.03.2016 року № 60-зп-16 , виплативши різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії, стягнувши із відповідача витрати на судовий збір.
Обґрунтовує свої вимоги тим, що він працював в органах прокуратури України і набув право на пенсію за вислугу років, з 27.04.2012р. перебуває на обліку в Конотопському об»єднаному управлінні Пенсійного фонду України Сумської області, отримує пенсію, призначену на підставі ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру», в розмірі 80% середнього місячного заробітку за посадою старшого прокурора міжрайонної прокуратури Сумської області. Постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» з 1 грудня 2015 року працівникам прокуратури збільшено посадові оклади, що є підставою для перерахунку пенсії за вислугу років. Тому 19.05.2016 року він звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії згідно ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції, що діяла на час призначення пенсії та про виплату йому різниці між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії за вислугою років з 27.04.2012р., надавши необхідні документи. Листом від 19.05.2016 року № 6171/03-11 відповідач відмовив в проведенні перерахунку пенсії у зв»язку з тим, що відповідно до п.5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VІІІ з 1 червня 2015 року пенсії за Законом України «Про прокуратуру» не призначаються та не перераховуються. Така відмова відповідача є протиправною, порушує його право на соціальний захист. Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов»язані з реалізацією права на соціальний захист, і прийшов висновку про те, що зміст та обсяг соціальних гарантій працівників правоохоронних органів не можуть бути звужені шляхом внесення змін до законодавства, а правовідносини щодо їхнього пенсійного забезпечення виникають на момент звернення за призначенням пенсії.
При цьому норми п.5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VІІІ стосуються порядку призначення пенсій прокурорам, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Підставами для перерахунку пенсії за вислугу років є ч.13 та 18 ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру», якими і мав керуватися відповідач при зверненні його із заявою про перерахунок пенсії. Таку саму правову позицію висловлюють суди України. Оскільки пенсія призначена йому до набрання чинності Законом України від 2 березня 2015 року № 213-VІІІ, при проведенні перерахунку пенсії має застосовуватись норма, яка діяла на час призначення йому пенсії і відповідно до якої розмір пенсії у відсотках визначається без обмеження граничного розміру.
В послідуючому, після винесення судом відповідної ухвали про залишення позовних вимог за відповідний період без розгляду, представник позивача за дорученням ОСОБА_2 надала уточнення вимог позову в частині зобов”язання здійснення відповідачем відповідних дій не з 24.07.2012р., а з 01.05.2016р. та стягнення судового збору не в сумі 1102,40 грн., а в сумі 551,20 грн. (л.с.43).
Відповідач надав суду письмове заперечення в якому вказує, що позивач перебуває на обліку в управлінні з 27.04.2012р. та отримує пенсію за вислугу років, яка була йому призначена відповідно до Закону України “Про прокуратуру” від 05.11.1991р. № 1789-Х11. Йому пенсія обчислена з розрахунку 80% від суми місячного (чинного) заробітку , зазначеного в довідці від 27.07.2012р. За № 18-85-зп, виданої прокуратурою Сумської області, але не більше десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.
17.05.2016 року позивач звернувся до управління із заявою про проведення перерахунку пенсії на підставі довідки прокуратури Сумської області від 04.05.2016 №142-зп-16. Однак з огляду на скасування з 01.06.2015р. норм щодо пенсійного забезпечення за спеціальними законами з 15.07.2015р. втратили чинність і відповідні положення закону України “Про прокуратуру”. Так згідно п.5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VІІІ у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, з 1 червня 2015 року скасовані норми стосовно пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються, зокрема, згідно Закону України «Про прокуратуру». Закон про призначення пенсій не був прийнятий, тому з 1 червня 2015 року пенсії за Законом України «Про прокуратуру» не призначаються і не перераховуються. При цьому з цієї дати набрав чинності Закон України «Про прокуратуру» в редакції від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ, в ч.20 ст.86 якого вказано, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначається Кабінетом Міністрів України, який дотепер не прийняв будь-якого нормативного акту з цього приводу. Оскільки на дату звернення позивача до управління із заявою про перерахунок пенсії втратили чинність положення ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991 року № 1789-ХІІ, вони не підлягають застосуванню. В рішенні Конституційного Суду України у справі №1-рп/99 від 9 лютого 1999 року визначено, що дія нормативно-правового акту починається з моменту набрання ним чинності та припиняється з втратою ним чинності. В рішеннях Конституційного Суду України вказано про те, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації таких прав може бути змінений державою у зв»язку з неможливістю їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів суспільства. Такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що відповідно до ч.1 ст.17 Конституції України є найважливішою функцією держави. Вказане положення підтверджується і рішеннями Європейського суду з прав людини від 09.10.1979р. у справі “Ейрі проти Ірланді” та у справі “ Кйартан Асмундсон проти Ісландії” від 21.10.2004р.
Що стосується вимог про стягнення судових витрат, то управління не має можливості сплатити судовий збір, оскільки відсутні кошти, призначені для цієї мети, тому просить звільнити від сплати судових витрат.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
Ухвалою суду від 17.10.2016р. вимоги позову за період з 27.04.2012р. по 12.04.2016р. залишені без розгляду в зв”язку із пропуском строку звернення до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
В судовому засіданні було встановлено, що позивач перебуває на обліку в Конотопському об»єднаному управлінні Пенсійного фонду України Сумської області як одержувач пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» з 27.04.2012р. (л.с. 15,40) .
17.05.2016 року позивач звернувся до Конотопського об»єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області із заявою про перерахунок раніше призначеної пенсії відповідно до ст. 50-1Закону України «Про прокуратуру» в розмірі 80% від суми місячного (чинного ) заробітку, зазначеного в довідці прокуратури Сумської області від 04.05.2016року №142-зп16. (л.с.14,15).
Листом від 19.05.2016 року Конотопське об»єднане управління Пенсійного фонду України Сумської на підставі свого рішення від 18.05.2016р. відмовило позивачу в проведенні перерахунку пенсії з посиланням на те, що пенсія йому обчислена з розрахунку 80% від суми місячного (чинного) заробітку, зазначеного в довідці прокуратури Сумської області від 27.07.2012 №18-85-зп, оскільки у відповідності з положеннями п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VІІІ з 1 червня 2015 року скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до Закону України «Про прокуратуру». І таким чином з 1 червня 2015 року пенсії за Законом України «Про прокуратуру» не призначаються і не перераховуються (а.с.15).
Однак згідно ч. 1 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції від 05.11.1991 прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається у розмірі 80 % від суми їхньої місячної заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 % місячного заробітку. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок пенсії проводиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
Відповідно до ч. 2 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за класні чини, вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за останні 24 календарні місяці роботи, яка дає право на даний вид пенсії, підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі.
При цьому дана редакція Закону № 1789-ХІІ була чинною на час призначення пенсії позивачу.
Законом України № 3668-VІ «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», який набрав чинності з 1 жовтня 2011 року, внесено зміни до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ, зокрема, змінено у відсотках розмір пенсії за вислугу років, яка призначається прокурорам і слідчим у разі реалізації ними такого права.
Відповідно до ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ у редакції Закону № 3668-VІ прокурори і слідчі мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.
Таким чином, з 01.10.2011 положення частини першої ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ щодо призначення прокурорам і слідчим пенсії за вислугу років у розмірі не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку втратили чинність у зв'язку з внесенням змін до редакції цієї статті Законом № 3668-УІ.
У відповідності до норм Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VІІІ в редакції, чинній на момент звернення позивача з заявою про проведення перерахунку пенсії, внесено зміни до частини п'ятнадцятої статті 50-1Закону України «Про прокуратуру», відповідно до яких максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
При цьому, станом на день проведення перерахунку пенсії з 01.04.2015 набув чинності Закон України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавці актів України», який встановлює низку змін до законів, які регулюють питання пенсійного забезпечення громадян.
Зокрема, з 1 січня 2015 року розмір пенсії за віком та вислугу років, які призначаються за нормами Закону України «Про прокуратуру», становить 60 % заробітної плати.
Однак, відповідно до ч. 15 ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ обчислення (перерахунок) пенсій проводиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.
Разом з тим підстави та порядок перерахунку пенсії прокурорам регулюють ч.13 та 18 ст. 50-1 Закону України № 1789-ХІІ, положення яких щодо перерахунку пенсії у зв'язку із прийняттям Закону № 3668-VІ не зазнали змін, змінилася лише нумерація частин цієї статті.
Відповідно до ч. 13 ст. 50-1 Закону України № 1789-ХІІ обчислення (перерахунок) пенсій проводиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.
Згідно з ч. 18 ст. 50-1 Закону України № 1789-ХІІ призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що
тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій проводиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, тому внесені Законами України № 3668-VІ «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» і № 1166-VII «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» зміни до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм проведення перерахунку пенсії за вислугу років прокурорам, є ч.13,18 ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ, які змін у зв'язку із прийняттям Законів України № 3668-VІ і № 1166-VII не зазнали.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 21.01.2016 у справі № К/800/6054/15.
Крім того, вирішуючи питання про застосування Закону № 1789-ХІІ в часі, суд виходить із того, що згідно зі ст. 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист і сформулював правову позицію згідно з якою Конституція України відокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до ст. 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, зокрема, в органах прокуратури (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема, працівників прокуратури, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.
Аналогічна правова позиція зі спірного питання висловлена Верховним Судом України у постановах від 10.12.2013 в справі № 21-348а13 та від 17.12.2013 в справі № 21-445а13.
Згідно ч. 2 ст. 161 КАС України при виборі і застосуванні правової норми до спірних правовідносин суд враховує висновки Верховного Суду України, викладені у постановах, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав, передбачених п. 1 і 2 ч.1 ст. 237 цього Кодексу.
Враховуючи вищевикладене суд вважає, що відповідач повинен був провести перерахунок раніше призначеної позивачеві пенсії в розмірі 80 відсотків від суми місячного чинного заробітку і при перерахунку мають бути взяті до уваги збільшені показники підвищення заробітної плати, які надані позивачем та підтверджені відповідною довідкою (а.с.14).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач не надав належних доказів на підставу своїх заперечень. Одним із аргументів у відмові позивачу в його вимогах відповідач посилається на те, що в зміненому законі про прокуратуру умови та порядок пенсійного забезпечення працівників прокуратури повинен визначати Кабінет Міністрів України, який до цього часу жодного нормативного акту із цього питання не прийняв, а також на рішення Європейського суду з прав людини від 09.10.1979р. у справі “Ейрі проти Ірланді” та у справі “ Кйартан Асмундсон проти Ісландії” від 21.10.2004р. Однак у першій справі, яку розглянув Європейський суд з прав людини вирішувалися аліментні і сімейні обов”язки подружжя. А у справі “ Кйартан Асмундсон проти Ісландії” дійсно йдеться про можливість державою зменшення соціальних виплат, але ця можливість стосується не абстрактного положення, а в залежності від відповідних обставин і на визначений термін. Подібні обставини зазначені в ст. 64 Конституції України, однак вони не відносяться до обставин цього спору. В той же час в рішенні Європейського суду по справі Суханов і Ільченко проти України (Заява № 68385/10 і №71378/10) в справі по недоплатах соціальної допомоги “дітям війни” суд вказав, що скорочення чи припинення виплат в достатній мірі установлених виплат може бути кваліфіковано як втручання в особисте майно. Суд відмітив, що Кабінет Міністрів повинен був визначити розмір пенсійної надбавки до виплат заявникам. Але такого рішення не було прийнято. В цьому випадку Європейський суд розцінив бездіяльність уряду, на що посилається і в цьому спорі відповідач, як втручання в права заявників, чим порушено ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції.
Суд вважає, що перерахунок пенсії позивачу на підставі поданої ним відповідачу 17 травня 2016 року заяви про перерахунок пенсії відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру», виходячи з розрахунку 80 % від середнього заробітку, повинен бути здійснений з 1 травня 2016 року, як і просить в у точнених вимогах позивач.
Відповідно до ч.3 ст.94 КАС України на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають стягненню документально підтверджені судові витрати в сумі 551,20 грн., оскільки саме в такому розмірі позивач мав сплатити судовий збір, а не в сумі 551,21 грн., які він сплатив (а.с.1). Відповідач не надав доказів, на підставі яких він може бути звільнений від сплати судового збору. А його посилання на відсутність відповідних коштів на повернення сплаченого позивачем судового збору не може бути прийняте до уваги, оскільки по вказаних спорах судова практика вже є сталою, про що відповідачу відомо. І він повинен би був не змушувати людей звертатися до суду за захистом своїх прав, витрачаючи відповідні кошти на сплату судового збору, а виконувати вимоги закону щодо перерахунку їм пенсій у аналогічних правовідносинах.
Керуючись ст. ст. 2,11,71,94,159-163 КАС України,-
Визнати протиправними дії Конотопського об»єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області щодо відмови в проведенні ОСОБА_1 перерахунку пенсії за вислугу років на підставі довідки прокуратури Сумської області від 04.05.2016 року № 142-зп16 відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції, що діяла на час призначення пенсії, в розмірі 80% від суми місячної (чинної) заробітної плати, скасувавши відповідне рішення від 18.05.2016р. про відмову в такому перерахуванні.
Зобов'язати Конотопське об»єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області з 1 травня 2016 року здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії за вислугу років на підставі довідки прокуратури Сумської області від 04.05.2016 року № 142-зп16 відповідно до ст. 50-1Закону України «Про прокуратуру» в редакції, що діяла на час призначення пенсії, в розмірі 80% від суми місячної (чинної) заробітної плати без обмеження її максимального розміру та здійснити виплату пенсії з урахуванням раніше проведених виплат.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Конотопського об»єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області на користь ОСОБА_1 витрати по оплаті судового збору в сумі 551 (п»ятсот п»ятдесят однієї) грн 20 коп.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Конотопський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя: ОСОБА_3