Справа № 520/12373/16-а
Провадження № 2-а/520/634/16
28.10.2016 року
Суддя Київського районного суду м. Одеси Калініченко Л.В., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом
ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України
у Київському районі м. Одеси
про визнання рішення протиправним
та зобов'язання вчинити певні дії,
10.10.2016 року ОСОБА_1 звернувся до Київського районного суду міста Одеси з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси про визнання рішення протиправним, зобов'язання вчинити певні дії, в якому просить суд:
- визнати протиправним рішення №833880 від 03.10.2016 року управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси «Про відмову у перерахунку пенсій» прийнятого відносно ОСОБА_1;
- зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2016 року у розмірі 80 відсотків від заробітної плати без обмеження граничного розміру пенсії з урахуванням усіх видів виплат згідно з довідкою від 30 вересня 2016 року №01-12-762, виданою Київською районною адміністрацією Одеської міської ради та з урахуванням інших видів виплат (матеріальної допомоги на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань, індексації) встановлених відповідно до постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2015 року по справі №520/9116/16-а.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 17 квітня 2014 року ОСОБА_1 звернувся до управління Пенсійного фонду у Київському районі м. Одеси із заявою про призначення пенсії відповідно до Закону України „Про державну службу" разом із заявою надав всі необхідні документи для призначення пенсії. Пенсію ОСОБА_1 було призначено у розмірі 80% від заробітної плати, що підтверджується копією розпорядження №833880 від 25.04.2014 року. Окрім того відповідно до постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2015 року по справі №520/9116/14-а за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії з 17.04.2014 року з урахуванням інших видів виплат (матеріальної допомоги на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань, індексації) згідно з довідками Київської районної адміністрації Одеської міської ради від 14.04.2014 року за №01-12/692, №01-12/693 про складові заробітної плати для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», на які нараховані та утримані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01 січня 2011 року - єдиний соціальний внесок у розмірі 80%». 30 вересня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Відповідача із заявою про перерахунок пенсії з більшого заробітку та надав довідки про складові заробітної плати (посадовий оклад, надбавка за ранг або кваліфікаційні класи, або класний чин, або спеціальні звання, або дипломатичний ранг, надбавка за вислугу років), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» станом на 01 січня 2016 року від 30.09.2016 року №01-12/762 та станом на 01.06.2016 року №01-12/763, виданих Київською районною адміністрацією Одеської міської ради. Проте 07 жовтня 2016 року, ОСОБА_1 отримав рішення управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси від 03.10.2016 року №833880 «Про відмову у перерахунку пенсій», в якому відмова обґрунтовувалась тим, що у зв'язку з набранням чинності Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 р. №889-VІІІ скасовано, зокрема статтю 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 р. №3723-ХІІ, якою передбачалось право на проведення перерахунку пенсії. Також зазначено, що постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 р. №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» скасовано пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 р. №865, яким визначався механізм перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону 3723, у зв'язку з чим підстави для видачі довідок про заробітну плату для перерахунку пенсій відсутні.
Ухвалою судді Київського районного суду міста Одеси від 11.10.2016 року на підставі вказаного адміністративного позову ОСОБА_1 було відкрито скорочене провадження по справі та направлено відповідачеві копію позовної заяви та додані до неї документи та було запропоновано у десятиденний строк з дня одержання такої ухвали та копії документів направити на адресу Київського районного суду м. Одеса чи надати до канцелярії суду заперечення проти позову та посилання на докази, якими вони обґрунтовуються або заяву про визнання позову.
27.10.2016 року на адресу Київського районного суду міста Одеси від Управління Пенсійного фонду України в Київському районі міста Одеси надійшли письмові заперечення проти задоволення адміністративного позову ОСОБА_1, в яких відповідач просить відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 в повному обсязі. При цьому Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси посилається на те, що їх дії є правомірними та повністю відповідають вимогам чинного законодавства.
Відповідно до п.2 ч.1, ч.3, ч.4 та п.4 ч.5 ст.183-2 КАС України, скорочене провадження застосовується в адміністративних справах, зокрема, щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг. Про відкриття скороченого провадження суд виносить ухвалу. Відповідач у десятиденний строк з дня одержання такої ухвали та копій документів може подати заперечення проти позову та необхідні документи або заяву про визнання позову. Суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику сторін, які беруть участь у справі. За результатами розгляду справи у скороченому провадженні суддя, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, за наявності достатніх підстав приймає законне та обґрунтоване рішення. Справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження: не пізніше п'яти днів з дня подання відповідачем заперечення проти позову; не пізніше трьох днів з дня закінчення строку, передбаченого частиною третьою цієї статті, якщо до суду не було подано заперечення відповідача та за умови, що справа розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.
Суддя, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 2 КАС України, завдання адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень тому числі органів державної влади.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 8 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо гарантується на підставі Конституції України.
Згідно з ч. 4 ст. 9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Відповідно до ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Статтею 22 Конституції України, встановлено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Встановлено, що 17 квітня 2014 року ОСОБА_1 звернувся до управління Пенсійного фонду у Київському районі м. Одеси із заявою про призначення пенсії відповідно до Закону України „Про державну службу" разом із заявою надав всі необхідні документи для призначення пенсії.
Пенсію ОСОБА_1 було призначено у розмірі 80% від заробітної плати, що підтверджується копією розпорядження №833880 від 25.04.2014 року.
Відповідно до постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2015 року по справі №520/9116/14-а за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії з 17.04.2014 року з урахуванням інших видів виплат (матеріальної допомоги на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань, індексації) згідно з довідками Київської районної адміністрації Одеської міської ради від 14.04.2014 року за №01-12/692, №01-12/693 про складові заробітної плати для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», на які нараховані та утримані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01 січня 2011 року - єдиний соціальний внесок у розмірі 80%».
30 вересня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси із заявою про перерахунок пенсії з більшого заробітку та надав довідки про складові заробітної плати (посадовий оклад, надбавка за ранг або кваліфікаційні класи, або класний чин, або спеціальні звання, або дипломатичний ранг, надбавка за вислугу років), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» станом на 01 січня 2016 року від 30.09.2016 року №01-12/762 та станом на 01.06.2016 року №01-12/763, виданих Київською районною адміністрацією Одеської міської ради.
Рішенням Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси від 03.10.2016 р. № 833880 відмовлено ОСОБА_1 у перерахунку пенсії з більшого заробітку у зв'язку з набранням чинності Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 р. №889-VІІІ скасовано, зокрема статтю 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 р. № 3723-ХІІ, якою передбачалось право на проведення перерахунку пенсії. Також зазначено, що постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 р. № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» скасовано пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 р. № 865, яким визначався механізм перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону 3723.
Зазначаємо, що відповідно до ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Статтею 22 Конституції України, встановлено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Відповідно до частини 1 статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 р. № 3723-ХІІ в редакції, яка діяла на момент призначення пенсії ОСОБА_1, пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Тобто, пенсія призначалась виходячи з 80% від сум отриманої заробітної плати на момент призначення пенсії і без обмеження будь-яким граничним розміром про що свідчить копія розпорядження 833880 від 25.04.2014 року.
А статтею 37-1 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 р. № 3723-ХІІ в редакції, яка діяла на момент призначення пенсії ОСОБА_1 було встановлено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.
Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.
Згідно п. 3 постанови Кабінету Міністрів «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких законодавчих актів» від 09.12.2015 року, яка набрала чинності з 15.12.2015 року та застосовується з 1 грудня 2015 року, посадові оклади керівних працівників, спеціалістів і службовців, розміри яких затверджені, зокрема, додатками постанови КМУ №268 підвищуються на 25%.
Згідно з рішенням КСУ від 09.02.1999 № 1-рп/99, за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у ч. 1 ст. 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Окрім того, відповідно до розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року №889-VIII визнано таким, що втратив чинність Закон України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Отже, норми ст. 37 Закону України «Про державну службу» діють на сьогодні і вони не змінені, не скасовані в установленому Конституцією України порядку.
Згідно з вимогамистатті 37-1 Закону України від 16.12.1993 року за № 3723-ХІІ (в редакції, що була чинна на час призначення пенсії ОСОБА_1.), у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цимЗаконом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи, із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.
Разом з тим враховуючи те, що пенсія ОСОБА_1 була призначена з 17.04.2014 року не можуть застосовуватись положенняЗакону «Про державну службу» від 10.12.2015р. №889-VIII, що набув чинності із 01 травня 2016р., оскільки цимЗаконом на сьогоднішній день регулюються питання пенсійного забезпечення державних службовців у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення із набуттям чинності цьогоЗакону, тобто із 05 травня 2016 р., а відтак не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія призначена до набрання ними чинності, що не позбавляє позивача права на перерахунок раніше призначеної пенсії у зв'язку із підвищенням заробітної плати державного службовця за відповідною посадою, з якої призначено пенсію.
До правовідносин сторін повинні застосовуватися приписи статті37 та статті 37-1 Закону України «Про державну службу» (в редакції, що була чинна на момент призначення пенсії ОСОБА_1.).
Відповідно до ст. 33 Закону України «Про державну службу» заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Саме на Кабінет Міністрів України покладається регулювання питань оплати праці державних службовців, встановлення розмірів посадових окладів, надбавок, доплат, матеріальної допомоги.
Окрім того, у частині 1 статті 1 Закону України „Про оплату праці" встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Статтею 2 Закону України „Про оплату праці" визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення та допомога для вирішення соціально-побутових питань входять до системи оплати праці державного службовця.
Стаття 41 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум.
За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Таким чином, суд вважає, що матеріальні допомоги, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, включаються до складу заробітної плати державного службовця, враховуються при обчисленні розміру його пенсії, оскільки перевага має надаватись не положенням законів України „Про державну службу" та „Про оплату праці", які щодо спірних відносин є загальними, а спеціальним нормам, що визначають виплати (доходи) для обчислення пенсії, за наведених обставин - стаття 41 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 20 лютого 2012 року у справі № 21-430а11, яка відповідно до ч. 1 ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.
Також, відповідно до постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2015 року по справі № 520/9116/14-а за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії з 17.04.2014 року з урахуванням інших видів виплат (матеріальної допомоги на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань, індексації) згідно з довідками Київської районної адміністрації Одеської міської ради від 14.04.2014 року за № 01-12/692, № 01-12/693 про складові заробітної плати для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», на які нараховані та утримані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01 січня 2011 року - єдиний соціальний внесок у розмірі 80%».
Відповідно до ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
А, згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Згідно з статтею 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
За правовою позицією Європейського Суду з прав людини, викладеної у рішенні по справі «Суханов та Ільченко проти України» від 26.09.2014 р., за певних обставин «законне сподівання» на отримання «активу» також може захищатися статтею 1 Першого протоколу (йдеться про Протокол до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Так, якщо суть вимоги особи пов'язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «законне сподівання», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є усталена практика національних Судів, якою підтверджується його існування.
Згідно з нормами статті 17 Конвенції жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.
Ратифікуючи зазначену Конвенцію, Україна взяла на себе зобов'язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції.
В силу ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Отже, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що дії управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси порушують конституційні права ОСОБА_1 на перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» в повному обсязі з урахуванням всіх отриманих виплат на які були нараховані та сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011р. - єдиний соціальний внесок.
Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, з яким кореспондується обов'язок держави щодо його забезпечення. Реалізація цього обов'язку здійснюється органами державної влади відповідно до їх повноважень.
Таким чином, соціальний захист державою осіб, які мають право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, охоплює комплекс заходів, які здійснює держава в межах її соціально-економічних можливостей.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Заперечення відповідача є необґрунтованим та не містять будь-яких доказів, які б спростовували висновки позивача, викладені в адміністративному позові.
Згідно з ч. 4 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», перерахунок призначеної пенсії провадиться з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.
Як встановлено матеріалами справи, ОСОБА_1 звернувся до УПФУ із заявою про перерахунок пенсії 30 вересня 2016 року. Таким чином, перерахунок пенсії позивачу повинен проводитися з 01 жовтня 2016 року.
Відповідно до статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно з статтею 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм адміністративного процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Отже, з огляду на вищевказане, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню частково, шляхом визнання протиправним рішення №833880 від 03.10.2016 р. управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси «Про відмову у перерахунку пенсій» прийнятого відносно ОСОБА_1, а також зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.10.2016 року у розмірі 80% від заробітної плати без обмеження граничного розміру пенсії з урахуванням усіх видів виплат згідно з довідкою від 30 вересня 2016 р. № 01-12/762, виданою Київською районною адміністрацією Одеської міської ради та з урахуванням інших видів виплат (матеріальної допомоги на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань, індексації) встановлених відповідно до постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2015 року по справі №520/9116/16-а, з урахуванням вже отриманих сум пенсії.
ОСОБА_1 у позовній заяві просить суд звернути постанову до негайного виконання.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 256 КАС України негайно виконуються постанови суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2 ,4, 7, 9, 11, 13, 159 - 163, 183-2, 256 КАС України,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси про визнання рішення протиправним, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним рішення №833880 від 03.10.2016 р. управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси «Про відмову у перерахунку пенсій».
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.10.2016 року у розмірі 80% від заробітної плати без обмеження граничного розміру пенсії з урахуванням усіх видів виплат згідно з довідкою від 30 вересня 2016 р. № 01-12/762, виданою Київською районною адміністрацією Одеської міської ради та з урахуванням інших видів виплат (матеріальної допомоги на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань, індексації) встановлених відповідно до постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2015 року по справі № 520/9116/16-а, з урахуванням вже отриманих сум пенсії.
Звернути постанову до негайного виконання у межах одного місяця.
Постанову може бути оскаржено шляхом подання до Одеського апеляційного адміністративного суду через Київський районний суд м. Одеси апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Калініченко Л. В.