Справа № 480/1877/16-к
Провадження № 1-кп/487/311/16
31.10.2016 року. Заводський районний суд м.Миколаєва в складі колегії суддів: головуючий - суддя ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , прокурора - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , потерпілого ОСОБА_8 , представника потерпілого ОСОБА_9 , захисника ОСОБА_10 , обвинуваченого ОСОБА_11 , розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідування за №12016150260000182 за обвинуваченням:
ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с.Сливине Миколаївського району Миколаївської області, проживає в тому селі в буд. АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, не працюючого, раніше не судимого,
у вчиненні злочинів передбачених ч.4 ст.187, п.4, п.6 ч.2 ст.115 КК України,
23 лютого 2016 року в період часу з 14 години 00 хвилин по 15 годину 00 хвилин, ОСОБА_11 , перебуваючи у стані викликаному вживанням наркотичних засобів, маючи намір на заволодіння будь-яким майном належним ОСОБА_12 , обдумавши свій напад, взяв із собою ніж та прийшов за адресою: АДРЕСА_2 . Знаходячись за вказаною адресою, ОСОБА_13 постукав у двері вказаної квартири і до нього вийшов ОСОБА_12 , який тривалий час знав ОСОБА_11 та нічого не підозрюючи впустив його до квартири, де ОСОБА_13 зрозумівши, що окрім ОСОБА_12 в квартирі нікого не має, дістав з кишені заздалегідь приготовлений ніж, та навмисно, з метою заволодіння майном потерпілого, застосував до нього фізичне насилля, яке є небезпечним для життя та здоров'я, а саме: наніс ОСОБА_12 один удар в область черевної порожнини, від якого ОСОБА_12 впав на підлогу. Не бажаючи викриття своїх злочинних дій, та маючи на меті заволодіння майном потерпілого, у ОСОБА_11 виник умисел на позбавлення життя ОСОБА_12 , з метою реалізації якого, він почав наносити йому удари зазначеним ножем в область грудей та тулубу, від чого його ніж вийшов з ладу, а ОСОБА_12 , незважаючи на кількість отриманих ушкоджень продовжував подавати ознаки життя. Осипов добре усвідомлюючи, що ОСОБА_12 може жити та розповісти про вчинене та бажаюючи закінчити свій злочинний протиправний умисел, направлений на позбавлення життя ОСОБА_12 , пішов до приміщення кухні зазначеної квартири, де взяв два ножа та почав ними наносити удари ОСОБА_12 в область обличчя, шиї грудей, спини та черева. Загальна кількості нанесених ударів приблизно 85. Після цього, викрав із зазначеної квартири ноутбук «Lenovo G 510», вартістю 7299 гривень 90 коп. та мобільний телефон марки «Samsung», вартістю 2000 гривень, та з викраденим майном зник з місця вчинення злочину.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_11 свою вину у вчиненні описаного злочину визнав частково, пояснивши, що всіх обставин того, що трапилось 23 лютого 2016 року в квартирі ОСОБА_12 він майже не пам'ятає, але може сказати, що зустрів ОСОБА_12 на вулиці, потім пішли до нього додому, де спілкувались на кухні, Пам'ятає, що був конфлікт, але з приводу чого саме не пам'ятає. Додав, що умисел взяти речі померлого в нього виник в останню чергу, після того, як він наніс всю кількість ударів ОСОБА_12 та збирався піти з квартири. Взяв ноутбук, який лежав біля вхідних дверей, та телефон, який був в коридорі. Після цього ноутбук продав, а телефон вимкнув та викинув. Звернув увагу, що спочатку вдарив ножем потерпілого випадково, але потім намагався надати йому допомогу, накладавши бинти до ран, але що після цього майже не пам'ятає. Зауважив, що ножів, якими він наносив удари ОСОБА_12 , було декілька, звідки вони взялись, він не точно не пам'ятає, може взяв на кухні, але інші ножі він став застосовувати для нанесення ушкоджень потерпілому після того, як перший ніж вийшов з ладу. Чому став вбивати ОСОБА_12 пояснити не зміг. Додав, що перед тим як прийти до ОСОБА_12 , вживав наркотичні заходи шляхом куріння, викрадені речі продав, кошти витратив на власні нужди. Цивільний позов в частині відшкодування матеріальної шкоди підозрюваний визнав повністю, в частині моральної шкоди визнав частково, вважав за необхідне щоб справедливу суму компенсації встановив суд. Звернув увагу, що на слідчому експерименті давав покази під психологічним тиском, оскільки йому погрожували працівники поліції великим строком покарання, якщо не буде співпрацювати зі слідством.
Вина ОСОБА_14 у вчиненні описаного злочину підтверджується наступними доказами дослідженими судом.
Потерпілий ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснив, що є батьком загиблого ОСОБА_12 , 23 лютого 2016 року увечері прийшов додому, де він проживав з дружиною та сином, та побачив, що вхідні двері відчинені, хоча син завжди їх закривав, коли був дома. Коли зайшов в квартиру побачив розбитий плінтус, сліди крові, розкидані бинти, кров у ванній, на кухні була розігріта іжа. У спальні він побачив сина, який лежав на боці, але не подавав ознак життя, на шиї в нього була глибока рана. Він був у кросівках та футболці. Біля сина лежало два ножі, один з яких був зігнутий. Під сином знайшли третій ніж - чужий, не з їх квартири. Додав, що син знав ОСОБА_11 , з ним спілкувався. Зауважив, що після вбивства сина з квартири зник «Lenovo G 510», вартістю 7299 гривень 90 коп. та мобільний телефон марки «Samsung», вартістю 2000 гривень, які належали сину.
Згідно протоколу огляду місця події від 23.02.2016 року та доданої до нього фототаблиці, під час огляду квартири АДРЕСА_3 , в одній з кімнат (спальні) на підлозі виявлено труп ОСОБА_12 . Біля трупу виявлено ніж із зігнутим лезом, а також два інші ножі. Також перед вхідними дверима до квартири, на ручках вхідної двері, як ззовні та і зсередини, в коридорі квартири, на кухні, у ванній кімнаті виявлені плями бурого кольору.
При огляді трупа ОСОБА_12 (а.с. 106-108 т.1) на тілі останнього виявлено колото-різані рани в кількості 85 поранень, що розташовані хаотично по всій поверхні тулубу, шиї, верхніх кінцівок та голови.
Згідно висновку судово-медичної експертизи №597, яку розпочато о 9 год. 00 хв. 24.02.2016 р. закінчено 06.04.2016 року (а.с. 100-102 т.1), смерть гр. ОСОБА_12 настала внаслідок численних колото-різаних поранень тулуба, шиї, верхніх кінцівок, з пошкодженням внутрішніх органів, що супроводжувались гострою внутрішньою та наружною кровотечею, та ускладнилося геморагічним шоком, що підтверджується даними судово-гістологічного дослідження. При судово-медичному дослідженні трупа виявлені тілесні ушкодження у вигляді колото-різаних поранень тулуба, шиї верхніх кінцівок, з пошкодженням легень, серця, печінки. Вище описані тілесні ушкодження, є прижиттєвими, на що вказує наявність крововиливів в місцях ушкоджень, і утворилися внаслідок дії плоского колюче-ріжучого предмету, який має вістря, лезо та обух, незадовго до настання смерті. По ступеню тяжкості вище вказані тілесні ушкодження відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть. Потерпілому було спричинено не менш ніж 85 травматичних дій. Послідовність нанесення ушкоджень встановити не вдалось, оскільки вони були спричинені в незначний проміжок часу. В момент заподіяння тілесні ушкодження становили небезпеку для життя та здоров'я. Після отримання тілесних ушкоджень, потерпілий міг здійснювати які-небудь активні дії короткий проміжок часу. Тілесні ушкодження у вигляді ран верхніх кінцівок свідчать про наявну боротьбу, самозахист та фізичний супротив. Під час спричинення тілесних ушкоджень, взаєморозташування нападаючого та потерпілого змінювалось. У разі надання потерпілому своєчасної кваліфікованої медичної допомоги життя потерпілому не могло бути врятовано. Ступінь наявності трупних явищ свідчить про те, що з моменту смерті і до моменту дослідження трупу пройшло менш 1-ї доби.
Згідно висновку експерта №211 від 15.04.2016 року, на куртці, вилученій з місця вчинення злочину, що була представлена на експертизу, знайдена кров людини групи О з ізогемаглютинінами Анти-А і Анти-В, походження якої не виключається від ОСОБА_12 і виключається від ОСОБА_11 .
Згідно висновку експерта №214 від 11.04.2016 року, на футболці /ліцьова сторона/, на кросівці з лівої ноги, на кросівці з правої ноги /об.№12/, які зняті з трупу ОСОБА_12 , наданих на експертизу, знайдена кров людини, при серологічному дослідженні якої виявлені антигени А, В, Н ізосерологічної системи АВО, а в об.№1 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В. Дані серологічного дослідження не виключає можливості: а) змішування крові і походження її від осіб з групами: А з ізогемаглютиніном анти-В з супутнім антигеном Н, В з ізогемаглютиніном анти-А з супутнім антигеном Н, АВ з супутнім антигеном Н та О з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В, в тому числі від ОСОБА_12 та ОСОБА_11 ; б) походження крові від особи /осіб/ групи АВ з супутнім антигеном Н, в тому числі від ОСОБА_11 .
Згідно протоколу затримання ОСОБА_11 від 24.02.2016 року (а.с.11-113 т.1) у нього в правій боковій кишені штанів виявлено та вилучено металевий ковпачок (наперсток) з нашаруванням попілу.
Згідно висновку експерта №257 від 10.03.2016 року, на внутрішній поверхні ковпачка (наперстка) вилученого у ОСОБА_11 виявлено нашарування канабісу, який відноситься до особливо-небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено. Масу нашарувань канабісу на внутрішній поверхні металевого виробу у ковпачку встановити не є можливим у зв'язку зі слідовою кількістю речовини.
При проведенні комплексної криміналістичної експертизи (висновок №485/271/486, а.с. 104-117 т.2) встановлено, що врезультаті проведеного молекулярно-генетичного дослідження на трьох ножах наданих на експертизу (виявлені та вилучені під час огляду місця події 23.02.2016 року) , виявлено кров людини. Генетичні ознаки крові та клітин на руків'ї ножа №1 довжиною 237мм є змішаними містять генетичні ознаки потерпілого ОСОБА_12 та іншої невстановленої особи (питання про належність крові на ножах ОСОБА_11 на вирішення експертів не ставилось). Генетичні ознаки крові та клітин на лезі ножа №1 довжиною 237мм, лезі та руків'ї ножа №2 довжиною 250мм, лезі та руків'ї ножа №3 довжиною 303мм збігаються між собою та збігаються з генетичними ознаками потерпілого ОСОБА_12 . Ймовірність випадкового збігу генетичних ознак крові та клітин на лезі ножа №1, довжиною 237мм, лезі та руків'ї ножа №2 довжиною 250 мм та руків'ї ножа №3 довжиною 303мм і генетичних ознак визначених у зразках крові потерпілого ОСОБА_12 складає 7,0х10-24. Сукупність генетичних ознак, визначена у вказаних об'єктах зустрічається не частіше, ніж 1 з 142 секстильйонів осіб.
У висновку експерта №426 від 04.01.2016 року (а.с. 155-161 т.2) зазначено, що генетичні ознаки крові у змиві з підлоги під'їзду збігаються з генетичними ознаками зразка крові підозрюваного ОСОБА_11 (об'єкт №1) та не збігаються з генетичними ознаками зразка крові потерпілого ОСОБА_12 . Ймовірність випадкового збігу генетичних ознак визначених у зразку крові підозрюваного ОСОБА_11 та крові у змиві з підлоги під'їзду складає 2,7x10-23. Сукупність генетичних ознак, визначена у вказаних об'єктах, зустрічається не частіше, ніж у 1 з 37 секстильйонів осіб. Таким чином походження крові у змиві з підлоги під'їзду від потерпілого ОСОБА_12 виключається.
Згідно висновку експерта №425 від 04.01.2016 року (а.с.168-174 т.2) генетичні ознаки крові у змиві з дверної ручки вхідних дверей до квартири ( ОСОБА_12 ) збігаються з генетичними ознаками зразка крові підозрюваного ОСОБА_11 та не збігаються з генетичними ознаками зразка крові потерпілого ОСОБА_12 . Ймовірність випадкового збігу генетичних ознак визначених у зразку крові підозрюваного ОСОБА_11 та крові у змиві з дверної ручки вхідних дверей до квартири складає 2,7x10-23. Сукупність генетичних ознак, визначена у вказаних об'єктах, зустрічається не частіше, ніж у 1 з 37 секстильйонів осіб. Таким чином походження крові у змиві з дверної ручки вхідних дверей до квартири від потерпілого ОСОБА_12 виключається.
При проведенні слідчого експерименту за участю обвинуваченого ОСОБА_11 , останній пояснив, що 23 лютого 2016 року біля 15 год. в приміщенні кухні він випадково наніс ОСОБА_12 один удар ножем з дерев'яною руківкою, який приніс з собою, під час того, як вони дуркувались, а ОСОБА_12 нахилився та сперся на ОСОБА_11 . Після цього останній почав надавати посильну допомогу ОСОБА_12 , привів його до ванної кімнати, прикладував бинти, відвів до спальні, де наніс ОСОБА_12 йому велику кількість ударів в область шиї, груді. Після нанесених ударів потерпілий ще подавав ознаки життя. Після цього, він ( ОСОБА_11 )взяв ноутбук та телефон, якими розпорядився на власний розсуд. Також обвинувачений пояснював, що один з ножів, яким він бив загиблого, був його.
Свідок ОСОБА_15 суду пояснив, що 23 лютого 2016 року у другій половині дня, коли було ще свілтло, він їхав в автобусі з боку с.Кір'яківка в напрямку м.Миколаїв, коли в районі Медичного містечка біля с.Сливине до автобусу зайшов ОСОБА_16 , який був знервований, в нього були порізані руки на внутрішній поверхні. На запитання «Що сталось?», той відповів що побився. В той же день увечері він ( ОСОБА_15 ) дізнався, що в районі, де сів у автобус ОСОБА_11 , було вбито хлопця.
Свідок ОСОБА_17 суду пояснив, що на пропозицію по телефону 23 лютого 2016 року ввечері чоловіка на ім'я ОСОБА_18 , він придбав ноутбук Леново. Через деякий час прийшли працівники міліції та повідомили, що вказаний ноутбук викрадений та вилучили його.
Висновком судово-психіатричного експерта встановлено, що ОСОБА_11 страждає в теперішній час і раніше страждав емоційно нестійким розладом особистості у стані компенсації, ускладненим епізодичним вживанням канабіноїдів. В період часу, до якого відносить інкриміноване йому діяння, він міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. В теперішній час він може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. На захворювання, які можуть призводити до розладу пам'яті, не страждає. ОСОБА_11 в момент скоєння злочину в стані фізіологічного афекту чи іншого емоційного стану (стрес, фрустрація, розгубленість), які могли б вплинути на його свідомість та діяння не перебував, він міг правильно оцінювати ситуацію, яка склалася. У нього відмічалось збереження осмисленого зв'язку поведінки з провідним мотивом діяльності, доцільність дій - організованість єдиною ціллю. Його емоційна реакція виникла в структурі психопатичної реакції і виявляла собою перебільшену форму його звичного реагування у важких життєвих ситуаціях і не супроводжувалася істотними змінами свідомості і порушення пізнавальних процесів. ОСОБА_11 , з огляду на його емоційний стан, індивідуальні особливості та рівень розумового розвитку, здатний правильно сприймати обставини, що мають значення у кримінальному провадженні, і давати відповідні показання. ОСОБА_11 , з огляду на його емоційний стан, індивідуальні особливості та рівень розумового розвитку, здатний розуміти характер і фактичний зміст власних дій, керувати ними і передбачати наслідки. Висловлювання і посилання на часткову втрату пам'яті можуть носити захисний характер витіснення, що характеризується недопущенням, виключенням з свідомості неусвідомленого імпульсу, що збуджує напругу і тривогу, не виключаються посилено захисні тенденції аж до установчої поведінки. ОСОБА_11 шкодує про скоєне правопорушення, однак домінуючою є жалість до себе, переживання з приводу кримінальної відповідальності за вчинене діяння.
Досліджені докази в їх сукупності та взаємозв'язку, а саме: покази обвинуваченого та потерпілого, що обвинувачений був знайомий з померлим і знаходився в товариських відносинах, наявність на місці вчинення злочину ножа, який принесено в квартиру обвинуваченим та використано ним для нанесення тілесних ушкоджень померлому, кількість ударів завданих ОСОБА_11 , загиблому, свідчать про наявність у обвинуваченого умислу на завдання смерті особі, на викрадення майна з квартири - ноутбуку та телефону, і відсутність у обвинуваченого іншого (не корисливого) мотиву на вчинення злочину. Досліджені докази доводять ту обставину, що ОСОБА_11 прийшов до ОСОБА_12 саме з метою заволодіння майном, в зв'язку із чим заподіяв смерть ОСОБА_12 .
Кількість тілесних ушкоджень, що мались на тілі жертви, дані судово-медичної експертизи №597, що всі заподіяні рани, що мались на тілі ОСОБА_12 є прижиттєвими, отримані тілесні ушкодження становили небезпеку для життя та здоров'я особи, після їх отримання потерпілий був живий та міг здійснювати які-небудь активні дії і його життя не могло бути врятовано за будь-яких обставин, використання двох ножів одночасно для завдання тілесних ушкоджень після того, як перший ніж, яким спочатку наносились тілесні ушкодження, вийшов з ладу, свідчить про бажання в обвинуваченого заподіяти смерть ОСОБА_12 з особливою жорстокістю.
Перебування обвинуваченого під час вчинення злочину в стані наркотичного сп'яніння підтверджується його показами, що він вживає наркотичні засоби і вживав перед вчинення злочину, в сукупності з висновком експерта 257 від 10.03.2016 року.
За таких обставин, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_11 у вчиненні злочину за п.4, п.6 ч. 2 статті 115 КК України (вбивство) в умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, вчинене з особливою жорстокістю та з корисливих мотивів, а також за ч. 4 ст. 187 КК України - в нападі з метою заволодіння чужим майном (розбій), поєднаному із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_11 судом визнається скоєння злочину в стані наркотичного сп'яніння.
Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченому не встановлено.
З урахуванням ступеню тяжкості вчинених злочинів, у тому числі скоєння обвинуваченим особливо-тяжкого злочину проти життя та здоров'я особи, внаслідок якого настала смерть потерпілого, враховуючи також обставини вчиненого - використання довірливого ставлення жертви до обвинуваченого, яке використане для її пограбування, спосіб позбавлення життя ні в чому невинної людини, корисливу мету для досягнення якої це було зроблено, обставину яка обтяжує покарання, ставлення обвинуваченого до вчиненого, особу обвинуваченого, який не працює, посередньо характеризується за місцем проживання, суд вважає, що для досягнення цілей покарання, задля запобігання вчинення обвинуваченим нових злочинів, виправлення обвинуваченого можливе тільки при призначенні реальної міри покарання і тільки в місцях позбавлення волі з ізоляцією від суспільства, у вигляді позбавлення волі та на тривалий термін, вважаючи саме таке покарання необхідним і достатнім для досягнення вказаної мети покарання.
Цивільний позов в частині відшкодування матеріальної шкоди підлягає повному задоволенню в сумі 64396,62 гривні, оскільки підтверджується доказами, наданими потерпілим та його представником, щодо розміру витрат пов'язаних із загибеллю та похованням померлого ОСОБА_12 ).
Цивільний позов в частині відшкодування моральної шкоди заподіяної потерпілому ОСОБА_8 в зв'язку із вбивством підозрюваним його сина ОСОБА_12 підлягає частковому задоволенню.
Так, визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди потерпілому внаслідок позбавлення життя єдиного сина, в якого він вкладав всю свою любов та турботу, покладав надії, черпав натхнення, суд бере до уваги характер та обсяг фізичних і душевних страждань потерпілого ОСОБА_8 в силу жорстокого вбивства єдиної дитини, їх тривалість, зменшення реалізації звичок, обсяг додаткових зусиль для організації життя після вбивства дитини, яке відбулось за місцем його проживання, непоправність втрати, негативні наслідки, і вважає, що розмір моральної (немайнової) шкоди складає 200000,00 (двісті тисяч) гривень, який підлягає стягненню з обвинуваченого ОСОБА_11 відповідно до вимог ст. 23, 1167 ЦК України.
З обвинуваченого підлягають стягненню судові витрати понесені на залучення експерта в сумі 29010,24 грн.
Керуючись ст.ст.374-376 КПК України, -
ОСОБА_11 визнати винним у вчиненні злочинів передбачених п.п. 4, 6 частини 2 статті 115 КК України та ч.4 ст.187 КК України та призначити йому покарання:
- за п.п. 4, 6 частини 2 статті 115 КК України у виді позбавлення волі на строк 15 (п'ятнадцять років) з конфіскацією всього майна, яке є його власністю;
- за ч.4 ст.187 КК України у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, передбачених п.п.4,6 ч.2 ст.115 КК України та ч.4 ст. 187 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити ОСОБА_11 покарання у виді 15 (п'ятнадцять) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.
ОСОБА_11 строк попереднього ув'язнення у період з 24.02.2016 р. по 31.10.2016 р. (включно), що складає 8 місяців 8 днів, зарахувати у строк покарання у виді позбавлення волі із розрахунку 1 день попереднього ув'язнення за 2 дні позбавлення волі, що становить 1 рік 4 місяці 16 днів.
Запобіжний захід ОСОБА_11 у виді тримання під вартою залишити тим же до набрання вироком законної сили.
Стягнути з ОСОБА_11 на користь ОСОБА_8 шкоду заподіяну злочином: майнову в сумі 64396 (шістдесят чотири тисячі триста дев'яносто шість) гривень 92 коп. та моральну в сумі 200000 двісті тисяч) гривень 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_11 на користь держави витрати на залучення експерта в сумі 29010,24 грн.
Речові докази: зазначені в протоколі огляду місця події від 23.02.2016 року, (змиви речовин бурого кольору, три ножі, гральні карти, скляна банка), а також волосся та нігтьові зрізи ОСОБА_12 , кросівки, футболку, джинси, шкарпетки, брюки чоловічі, що зберігаються в кімнаті речових доказів Миколаївського ВП Очаківського ВП ГУНП в Миколаївській області, - знищити; килимок з ванної кімнати потерпілого, який зберігається у вказаному відділенні поліції передати потерпілому ОСОБА_8 , ноутбук «Lenovo G 510», переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_8 , залишити останньому, як законному володільцю.
Вирок суду може бути оскаржено до апеляційного суду Миколаївської області через Заводський районний суд м. Миколаєва протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який тримається під вартою - протягом тридцяти днів з моменту вручення йому копії вироку.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3