Постанова від 31.10.2016 по справі 1-27/11

Заводський районний суд м. Миколаєва

Провадження 1-кп/487/9/16

Справа 487/9650/14-к

ВИРОК

Іменем України

31.10.2016 Заводський районний суд м. Миколаєва у складі

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4

за участю обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

який народився в республіці Казахстан Актюбинської області м.

Алга, громадянина України, росіянина, з середньою освітою,

працюючого ТОВ «Лакталіс» вантажник, знаходиться в цивільному

шлюбі, має доньку ОСОБА_6 ,

ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований за адресою:

АДРЕСА_1 , проживає в

АДРЕСА_2 , раніше судимого:

16.11.1988 року Заводським районним судом м. Миколаєва за ч.3 ст. 140,

ч.3 ст. 140 КК України (в редакції 1960 року) до 2 років 6 місяців позбавлення волі,

01.06.1989 року Заводським районним судом м. Миколаєва за ч.3 ст. 81, ч.2

ст. 141, ч.2 ст.140, 43 КК України (в редакції 1960 року) до 4 років позбавлення волі, 22.02.1991 р. звільнився умовно-достроково на 1 рік 2 місяця;

20.07.1992 Новоодеським районним судом Миколаївської області за ч.4 ст. 81, ст.17, ч.3 ст.81, ч.2 ст. 140, ч.1 ст.215, 42 КК України (в редакції 1960 року) до 7 років 6 місяців позбавлення волі, 28.11.1998 звільнився по відбуттю покарання;

15.05.2000 року Миколаївським обласним судом за ч.2 ст. 142, ч.2 ст. 140, ч.1 ст.229-6, 42 КК України (в редакції 1960 року) до 5 років позбавлення волі, звільнився 22.05.2004 року по закінченню строку покарання, -

- у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України ,

ВСТАНОВИВ:

14 січня 2006 року, приблизно о 14 годині 00 хвилин, ОСОБА_7 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись на вул. Чигрина в м. Миколаєві, йшов з ОСОБА_8 , який також знаходився в стані алкогольного сп'яніння, після чого у нього виник злочинний умисел, направлений на відкрите заволодіння чужим майном. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_7 , скориставшись тим, що ОСОБА_8 знаходиться в стані алкогольного сп'яніння, з карману куртки останнього, відкрито викрав мобільний телефон «Сіменс» А70, вартістю 400 грн. з сім-картою оператора ЮМС, вартістю 50 грн., гроші в сумі 10 грн. Після чого, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на відкрите заволодіння чужим майном, ОСОБА_7 намагався зняти з пальця ОСОБА_8 золоте кільце, але не зміг його зняти, та побачив проходячих по вулиці ОСОБА_5 та не встановлену у ході досудового слідства особу, яким запропонував разом з ним заволодіти майном ОСОБА_8 , на що ті дали свою згоду. Підійшовши до будинку АДРЕСА_3 , ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою в групі осіб з ОСОБА_7 та не встановленою у ході досудового слідства особою, підійшли до ОСОБА_8 та, застосовуючи фізичне насилля, що не є небезпечним для життя та здоров'я, невстановлена особа з метою утримання потерпілого, який в той час впав на землю, сів на нього, ОСОБА_7 наступив ногою на руку потерпілого, спричинив тим самим фізичну біль, а ОСОБА_5 , діючи з єдиним умислом в групі осіб з ОСОБА_7 та не встановленою в ході досудового слідства особою, заволодів, знявши з пальця ОСОБА_9 золоту обручку, вартістю 170 грн. Після цього, утримуючи викрадене майно при собі, ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та невстановлена особа зникли з місця скоєння злочину, та розпорядились викраденим на власний розсуд.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 визнав себе винним повністю за ч.2 ст. 186 КК України. Пояснив, що 14.01.2006 він разом із знайомим йшли по вул. Чигрина м. Миколаєва, де їх зупинив ОСОБА_7 , який запропонував разом з ним заволодіти майном ОСОБА_8 , на що вони дали свою згоду. Підійшовши до будинку АДРЕСА_3 , вони разом підійшли до ОСОБА_8 та, застосовуючи фізичне насилля, що не є небезпечним для життя та здоров'я, його знайомий з метою утримання потерпілого, який в той час впав на землю, сів на нього, ОСОБА_7 наступив ногою на руку потерпілого, спричинив тим самим фізичну біль, а він, діючи з єдиним умислом в групі осіб з ОСОБА_7 та знайомим, заволодів, знявши з пальця ОСОБА_9 золоту обручку, вартістю 170 грн. Тоді він розпорядився обручкою на власний розсуд. Щиро кається.

В ході досудового розслідування потерпілий ОСОБА_8 підтвердив, що 14.01.2006 він знаходився в стані алкогольного сп яніння на вул. Чигрина м. Миколаєва, де його вів незнайома особа на ім'я ОСОБА_10 , який викрав у нього з куртки гроші 10 грн та мобільний телефон «Сіменс» А70, а потім намагався зняти з пальця обручку, але не зміг цього зробити. Потім до них підійшли ще дві особи, і, коли він впав, на спину йому хтось сів, та одну ногу його держали, та знімали з пальця обручку. Далі він нічого не пам'ятає. В нього зникли його мобільний телефон, гроші та золота обручка (а.с. 12-13, 49).

Згідно даних протоколу виїмки від 15.01.2006 вбачається, що у ОСОБА_5 була вилучена золота обручка, яка належить потерпілому ОСОБА_8 .

Судом було визнано недоцільним дослідження іншіх доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, згідно ч.3 ст. 299 КПК України (в редакції 1960 року).

Таким чином, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_5 в інкримінованому йому злочині доведена повністю, і дії ОСОБА_5 суд кваліфікує за ч.2 ст. 186 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинений повторно, за попередньою змовою групою осіб.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину; обставини, які пом'якшують покарання, а саме, що обвинувачений щиро розкаявся у скоєному та добровільно усунув заподіяну шкоду; обставини, що обтяжують покарання, а саме, рецидив злочинів та вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.

А також суд враховує дані про особу обвинуваченого: вину визнав, характеризується за місцем мешкання та місцем реєстрації позитивно, має постійне місце роботи, знаходиться у цивільному шлюбі і має на утриманні неповнолітню дитину, має матір похилого віку, яка страждає на захворювання та потребує постійного догляду, а також те, що на протязі багатьох років він переховувався від правосуддя та знаходився у розшуку.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що обвинуваченому слід призначити покарання згідно вимог ст. ст. 75, 76 КК України.

Керуючись ст. ст. 321 - 324 КПК України (в редакції 1960 року) , суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 визнати винним у скоєні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України та призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на чотири роки.

Згідно ст. ст. 75, 76 КК України ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання звільнити з випробуванням на три роки, протягом якого зобов' язати його періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Міру запобіжного заходу - тримання під вартою - замінити на підписку про невиїзд до набуття вироком законної сили, звільнивши ОСОБА_5 з-під варти.

Зарахувати ОСОБА_5 строк знаходження під вартою з 15 вересня 2016 до 31 жовтня 2016 року.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Миколаївської області через Заводський районний суд м. Миколаєва протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя ОСОБА_1