Доманівський районний суд Миколаївської області
35 м. смт. Доманівка Доманівський район Миколаївська область Україна 56400
Справа № 475/512/16-а
Іменем України
27.10.2016смт. Доманівка
Доманівський районний суд Миколаївської області у складі: головуючого судді Якименко Л.М., при секретарі Куш О.П., за участі: представників відповідача селищного голови Дога О.О., адвоката Каратассо Л.Г., третьої особи ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Доманівка справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" до Доманівської селищної ради Миколаївської області, третя особа ОСОБА_3, про визнання незаконними та скасування рішень виконавчого комітету Доманівської селищної ради,
У липні 2016 року позивач звернувся з адміністративним позовом до відповідача, 3/ особа ОСОБА_3, в якому просить суд визнати незаконними та скасувати рішення виконавчого комітету Доманівської селищної ради: №260 від 28 листопада 2007 року "Про дозвіл на розробку проекту реконструкції частини квартири АДРЕСА_1" та №26 від 11 лютого 2008 року "Про затвердження акту про готовність закінченого будівництвом об'єкта експлуатації в смт.Доманівка". Позивач вказує, що між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" (правонаступником якого є ПАТ "Райффайзен Банк Аваль") та ОСОБА_3 31.10.2007р. було укладено кредитний договір №014/08-112/70292, згідно з яким Банк надав ОСОБА_3 кредит у розмірі 69 800,00грн. строком до 31.10.2016 р. за програмою кредитування "Житло в кредит на вторинному ринку" під 11,75% річних. На забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, ОСОБА_3 передала в іпотеку Банку трикімнатну квартиру АДРЕСА_1, заставною вартістю 87 300,00грн., (належну їй на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Лацановською С.М. 31.10.2007р. за реєстровим № НОМЕР_1, зареєстрованому у той же день у Вознесенському МБТІ - реєстраційний НОМЕР_2), про що був укладений договір іпотеки, посвідчений 31.10.2007р. приватним нотаріусом Доманівського районного нотаріального округу Лацановською С.М. за реєстровим номером НОМЕР_3. Обтяження квартири іпотекою було зареєстровано нотаріусом у Державному реєстрі іпотек згідно витягу за НОМЕР_4 від 31.10.2007р. та у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, згідно витягу НОМЕР_5 від 31.10.2007року.
У зв'язку з порушенням ОСОБА_3 умов кредитного договору ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" звернувся до Доманівського райсуду Миколаївської області з позовом про стягнення заборгованості за договором кредиту. Рішенням Доманівського районного суду Миколаївської області від 13.04.2011 р. по справі №2-171/2011 позов задоволено, стягнуто на користь Банку з ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором в сумі 78528,24грн., а також 842,13грн. судового збору та 120грн. за ІТЗ. На виконання вказаного рішення судом 28.04.2011р. було видано виконавчий лист, який позивач пред'явив на примусове виконання до відділу державної виконавчої служби Доманівського районного управління юстиції, за місцем знаходження майна боржника (квартири) ОСОБА_3
Позивач вказує, що 15.04.2016р. при ознайомленні представника стягувача з виконавчим провадженням, було отримано Інформаційну довідку з Державних реєстрів: речових прав на нерухоме майно, прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна стосовно суб'єкта ОСОБА_3, згідно інформації з яких останній належало нежиле приміщення - магазин, за адресою квартири АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності НОМЕР_6, виданого 21.02.2008 р. виконкомом Доманівської селищної ради Миколаївської області, проте, жодних відомостей про право власності на предмет іпотеки: житлову квартиру за вказаною адресою, реєстр не містить. В той же час, згідно тієї ж Інформаційної довідки існує запис щодо обтяження у виді іпотеки саме житлової квартири АДРЕСА_1, де іпотекодержателем є АТ"Райффайзен Банк Аваль" згідно договору іпотеки НОМЕР_3 від 31.10.2007 року.
У позові зазначається, що 03.06.2016 р від Доманівської селищної ради було отримано відповідь на запит позивача та долучені копії оскаржуваних рішень виконкому №260 від 28.11.2007 року та №26 від 11.02.2008 року, згідно яких фактично предмет іпотеки було переведено із житлового фонду до нежитлового фонду без згоди іпотекодержателя Банку. Посилаючись на ЗУ "Про іпотеку", Житловий Кодекс України, ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні", позивач просить визнати оскаржувані рішення виконкому Доманівської селищної ради незаконними, скасувати їх та стягнути з відповідача сплачений судовий збір.
У запереченнях на позовну заяву представник відповідача селищний голова Дога О.О. позовні вимоги не визнав з підстав, викладених у запереченнях, посилаючись зокрема на пропуск позивачем строку звернення до адміністративного суду, що, на погляд представника відповідача, Банк не міг не бачити, що приміщення квартири переобладнано і в ньому розташовано магазин: коли 31.10.2008року працівником банку складався акт перевірки, коли 13.04.2011 року було розірвано кредитний договір на вимогу позивача, при проведенні експертної оцінки магазину, та послідуючої його реалізації, коли банк відмовився залишити собі не реалізоване нерухоме майно -магазин, просить залишити адміністративний позов без розгляду.
У запереченнях на позовну заяву 3/особа ОСОБА_3 також не визнала позовні вимоги з аналогічних підстав, викладених у запереченнях відповідача, підтверджує, що кредитний договір між нею і Банком укладався 31.10.2007 року строком до 31.10.2016 року; у забезпечення кредиту було укладено договір іпотеки та в іпотеку передано трикімнатну квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 43 кв.м.; а тому просить залишити позов без розгляду.
Представник позивача за довіреністю Шойко Ю.К. в судове засідання не з'явився, проте подав до суду заяву (а.с.46), в якій просить суд справу розглядати за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити.
В судовому засіданні представник відповідача адвокат Каратассо Л.Г. позовні вимоги не визнала, просила відмовити позивачеві у задоволенні позову мотивуючи тим, що ОСОБА_3 при зверненні до відповідача з питання переобладнання квартири у магазин, не повідомила селищну раду про наявність договору іпотеки та заборони на іпотечну квартиру, а чинне законодавство не зобов'язує виконавчий комітет робити перевірки і запити щодо нерухомого майна.
Третя особа ОСОБА_3 у судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала з підстав, викладених у письмових запереченнях, пояснювала, що на даний час повністю сплатила Банку заборгованість по кредитному договору, та підтвердила суду, що Банк їй не давав письмової згоди на переобладнання житлової квартири у нежитлове приміщення - магазин.
Заслухавши пояснення представників відповідача та третю особу, дослідивши подані сторонами документи, з'ясувавши обставини справи, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити з наступних підстав.
Судом встановлено, що між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" (правонаступником якого є ПАТ "Райффайзен Банк Аваль") та ОСОБА_3 31.10.2007р. було укладено кредитний договір №014/08-112/70292, згідно з яким Банк надав ОСОБА_3 кредит у розмірі 69 800,00грн. строком до 31.10.2016 р. під 11,75% річних (а.с.8-10).
На забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, ОСОБА_3 передала в іпотеку Банку трикімнатну квартиру АДРЕСА_1, заставною вартістю 87 300,00грн., належну їй на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Лацановською С.М. 31.10.2007р. за реєстровим № НОМЕР_1, зареєстрованому у той же день у Вознесенському МБТІ - реєстраційний НОМЕР_2, про що був укладений договір іпотеки, посвідчений 31.10.2007р. приватним нотаріусом Доманівського районного нотаріального округу Лацановською С.М. за реєстровим номером НОМЕР_3 (а.с.11-14).
Обтяження квартири іпотекою було зареєстровано нотаріусом у Державному реєстрі іпотек згідно витягу за НОМЕР_4 від 31.10.2007р. та у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, згідно витягу НОМЕР_5 від 31.10.2007року (а.с.15,16).
У зв'язку з порушенням ОСОБА_3 умов кредитного договору ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" звернувся до Доманівського райсуду Миколаївської області з позовом про стягнення заборгованості за договором кредиту. Рішенням Доманівського районного суду Миколаївської області від 13.04.2011 року по справі №2-171/2011 позов задоволено, стягнуто на користь Банку з ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором в сумі 78528,24грн., 842,13грн. судового збору та 120грн. за ІТЗ. (а.с.28).
На виконання вказаного рішення судом 28.04.2011р. було видано виконавчий лист, який позивач пред'явив на примусове виконання до відділу державної виконавчої служби Доманівського районного управління юстиції, за місцем знаходження майна боржника (квартири) ОСОБА_3
Як вбачається з долученої від 15.04.2016 р. Інформаційної довідки з Державних реєстрів: речових прав на нерухоме майно, прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна стосовно суб'єкта ОСОБА_3, згідно інформації з яких останній належало нежиле приміщення - магазин, за адресою квартири АДРЕСА_1 на
підставі свідоцтва про право власності НОМЕР_6, виданого 21.02.2008 р. виконкомом Доманівської селищної ради Миколаївської області (а.с.18,19).
Окрім того, згідно тієї ж Інформаційної довідки існує запис щодо обтяження у виді іпотеки саме житлової квартири АДРЕСА_1, де іпотекодержателем є АТ"Райффайзен Банк Аваль" згідно договору іпотеки НОМЕР_3 від 31.10.2007 року.
Судом встановлено, що не оспорювали і учасники судового процесу, що лише 03.06.2016 р від Доманівської селищної ради Банком було отримано відповідь на запит та копії оскаржуваних рішень виконкому №260 від 28.11.2007 року та №26 від 11.02.2008 року, згідно яких фактично предмет іпотеки було переведено із житлового до нежитлового фонду без згоди іпотекодержателя, тобто будь-яких доказів того, що іпотекодержатель Банк до 03.06.2016 року повідомлявся про наявність оскаржуваних постанов відповідачем та надавав письмову згоду на переобладнання квартиру і зміну її статусу з житлового на нежитловий фонд, суду не надано. Зважаючи на вказане, суд приходить до висновку, що строк звернення до суду позивачем не був пропущений.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Місцеве самоврядування в Україні відповідно до ст.4 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні" здійснюється на принципах: народовладдя; законності; гласності; колегіальності; поєднання місцевих і державних інтересів; виборності; правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності в межах повноважень, визначених цим та іншими законами; підзвітності та відповідальності перед територіальними громадами їх органів та посадових осіб; державної підтримки та гарантії місцевого самоврядування; судового захисту прав місцевого самоврядування. Згідно ч.1, ч.3 ст.24 вказаного Закону правовий статус місцевого самоврядування в Україні визначається Конституцією України, цим та іншими законами, які не повинні суперечити положенням цього Закону. Органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.
Виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад у відповідності до ч.1 ст.11 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні" є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. З наведених норм вбачається, що органи місцевого самоврядування, в тому числі і їх виконавчі комітети, повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України.
При прийнятті оскаржуваних рішень №260 від 28.11.2007 року та №26 від 11.02.2008 року про переведення квартири до нежитлового фонду, виконавчий комітет Доманівської селищної ради повинен був враховувати положення ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» №1952-1У від 01.07.2004 року, який регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав; загальними засадами державної реєстрації прав відповідно до ч.1 ст.3 вказаного Закону є: 1) гарантування державою об'єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження; 2) обов'язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав; 3) публічність державної реєстрації прав; 4) внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом; 5) відкритість та доступність відомостей Державного реєстру прав. Відповідно до п.5 ст.2 вказаного Закону обтяження - заборона розпоряджатися та/або користуватися нерухомим майном, встановлена законом, актами уповноважених на це органів державної влади, їх посадових осіб або така, що виникла на підставі договору.
Як зазначено вище, обтяження іпотекою квартири АДРЕСА_1, було зареєстровано нотаріусом у Державному реєстрі іпотек, що підтверджується витягом НОМЕР_4 від 31.10.2007 року та у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, що підтверджується витягом НОМЕР_5 від 31.10.2007року (а.с.15,16).
Крім того, відповідно до ЗУ "Про іпотеку" №898-1У від 05.06.2003 року абз.2 ч.1 ст.1), іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом. Частинами 1, 3 ст.7 цього Закону визначені вимоги, які забезпечуються іпотекою. Так, за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене
умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання. Якщо інше не встановлено законом або іпотечним договором, іпотекою також забезпечуються вимоги іпотекодержателя щодо відшкодування: витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги за основним зобов'язанням і зверненням стягнення на предмет іпотеки; витрат на утримання і збереження предмета іпотеки; витрат на страхування предмета іпотеки; збитків, завданих порушенням основного зобов'язання чи умов іпотечного договору. Відповідно до ст.107 цього Закону (збереження предмета іпотеки) якщо інше не встановлено законом чи іпотечним договором, іпотекодавець зобов'язаний вживати за власний кошт всі необхідні заходи для належного збереження предмета іпотеки, включаючи своєчасне проведення поточного ремонту, відновлення незначних пошкоджень, раціональну експлуатацію та захист предмета іпотеки від незаконних посягань та вимог інших осіб. Іпотекодавець повинен своєчасно повідомляти іпотекодержателя про будь-яку загрозу знищення, пошкодження, псування чи погіршення стану предмета іпотеки, а також про будь-які обставини, що можуть негативно вплинути на права іпотекодержателя за іпотечним договором. Згідно ст.33 ЗУ "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених ст.12 вказаного Закону.
Крім того, обмеження щодо користування та розпорядження предметом іпотеки передбачені і договором іпотеки, укладеним 31.10.2007 року між ОСОБА_3 та Банком (позивачем), відповідно до п.4.1.8. якого, протягом дії договору іпотекодавець не вправі провадити будь-які будівельні роботи щодо предмета іпотеки (житлової квартири).
Таким чином, ОСОБА_3 звернувшись у листопаді 2007 року до виконавчого комітету Доманівської селищної ради про переведення квартири АДРЕСА_1 до нежитлового фонду, не тільки не мала згоди Банку на такі дії, а й не повідомила відповідача про існування обтяження вказаної квартири іпотекою, що не заперечувала ОСОБА_3 в судовому засіданні.
Проте, при наявності заяви ОСОБА_3 про переведення належної їй на праві власності житлової квартири до нежитлового фонду та надання дозволу про перепланування квартири, виконавчий комітет повинен був пересвідчитись про відсутність будь-якого обтяження (іпотека, арешт, тощо) на вказану квартиру.
Відповідно до п.2 ст.2 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" єдиною державною інформаційною системою, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів таких прав є Державний реєстр прав, згідно ч.1 ст.32 якого інформація про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження, що міститься у Державному реєстрі прав, є відкритою, загальнодоступною та платною, крім випадків, передбачених цим Законом. У відповідності до ч.3 якого для посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування інформація з Державного реєстру прав у зв'язку із здійсненням ними повноважень, визначених законом, надається за суб'єктом права чи за об'єктом нерухомого майна в електронній формі шляхом безпосереднього доступу до Державного реєстру прав, за умови ідентифікації відповідної посадової особи за допомогою електронного цифрового підпису. Згідно абз.2 ч.3 ст.34 вказаного Закону, звільняються від плати за надання інформації з Державного реєстру прав у зв'язку із здійсненням ними повноважень, визначених законом, в тому числі і органи місцевого самоврядування.
Окрім того, предметом договору іпотеки є житлова квартира АДРЕСА_1, проте, в результаті прийнятих виконавчим комітетом Доманівської селищної ради оскаржуваних рішень про переведення квартири до нежитлового фонду, вказана квартира взагалі перестала існувати, оскільки цими рішеннями квартира АДРЕСА_1 не тільки переведена до нежитлового фонду для подальшого використання під магазин, а й переобладнана під нежитлове приміщення. Таким чином, в результаті прийняття спірних рішень виконкому перестав існувати предмет іпотеки, тобто житлова квартира АДРЕСА_1, що є порушенням прав іпотекодержателя.
Зважаючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач, при прийнятті оспорюваних рішень діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому такі рішення слід скасувати.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до ч.2 ст.71 КАС України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Виконавчим комітетом Доманівської селищної ради не доведено правомірність прийняття рішень №260 від 28.11.2007 року та №26 від 11.02.2008 року, тобто відповідач при прийнятті таких рішень діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Керуючись ст.ст. 6, 7, 17, 18, 19, 160, 167 КАС України, суд -
Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати рішення виконавчого комітету Доманівської селищної ради Миколаївської області: №260 від 28 листопада 2007 року "Про дозвіл на розробку проекту реконструкції частини квартири АДРЕСА_1 від 11 лютого 2008 року "Про затвердження акту про готовність закінченого будівництвом об'єкта експлуатації в смт.Доманівка".
Стягнути з Доманівської селищної ради Миколаївської області (56401, Миколаївська область, смт.Доманівка, вул.Центральна,48) на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» судові витрати по сплаті судового збору за подання позову у розмірі 2756,00грн. (дві тисячі сімсот п'ятдесят шість гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Доманівської селищної ради, Миколаївської області.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Доманівський районний суду Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а в разі її оскарження, з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
У повному обсязі постанову складено 01 листопада 2016 року о 09:00год.
Суддя :Л. М. Якименко