справа № 462/229/16-к
31 жовтня 2016 року Залізничний районний суд м. Львова у складі:
головуючого - судді: ОСОБА_1 ,
при секретарі: ОСОБА_2 ,
за участю прокурора: ОСОБА_3 ,
потерпілого ОСОБА_4 ,
обвинуваченого: ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові кримінальне провадження про обвинувачення:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Зелене Верхньорогатинського району Херсонської області, працюючого бригадиром ТРК «Львів», який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,
за ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, суд
ОСОБА_5 , 06 грудня 2015 року, близько 00 год. 30 хв., перебуваючи на вул. Виговського, 67 у м. Львові, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, використовуючи заздалегідь приготовлені знаряддя злочину, через вікно проник у підвальне приміщення будинку та, шляхом розпилення навісного замка на дверях підвального приміщення № 24, проник у підвал, яким користується ОСОБА_4 , звідки таємно викрав мідний електричний кабель ПВ-3 довжиною 5,6 м типорозміру 1х1,5 мм; силовий електричний кабель КГ 4х1,5 мм, довжиною 12,9 м; мідний електричний кабель ВП1 типорозміру 1х1,5мм, довжиною 9,44 м; мідний електричний кабель ВП1 типорозміру 1х1,5 мм, довжиною 9,5 м; мідний електричний кабель ВП1 типорозміру 1х1,5 мм, довжиною 9,4 м; мідний електричний кабель ВП1 типорозміру 1х1,5 мм, довжиною 9,5 м; мідний кабель КВВГ довжиною 4,1 м типорозміру 10х15 мм; мідний електричний кабель ВВг довжиною 2,67 м, типорозміру 2х4 мм на загальну суму 383 грн. 45 коп., однак не довів свій злочинний умисел до кінця з причин, які не залежали від його волі, оскільки був викритий працівниками поліції.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, визнав повністю, не заперечив фактичних обставин, викладених в обвинувальному акті, у вчиненому щиро розкаюється, просить суд його суворо не карати.
Покази ОСОБА_5 є послідовними та логічними, а тому у суду не виникає сумнівів щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
Враховуючи, що учасниками судового провадження не оспорювались фактичні обставини кримінального провадження, з'ясовано, що вони правильно розуміють зміст цих обставин і немає сумнівів у добровільності та істинності такої їх позиції, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини провадження в апеляційному порядку, суд, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, провів судовий розгляд у порядку, передбаченому даною нормою.
Враховуючи наведене, суд допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті доведена повністю.
Суд вважає доведеною вину ОСОБА_5 у скоєнні закінченого замаху на таємне викрадення чужого майна /крадіжка/, поєднану з проникненням у приміщення, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України. Дії ОСОБА_5 як вчиння закінченого замаху на таємне викрадення чужого майна /крадіжка/, поєднане з проникненням в приміщення, за ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України кваліфіковані вірно.
При призначенні обвинуваченому виду та міри покарання суд враховує думку потерпілого, загальні засади призначення покарання, тобто призначає покарання в межах, установлених у санкції частини статті Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинене крімінальне правопорушення та відповідно до положень Загальної частини КК України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання, а також ступінь здійснення злочинного наміру та причини, внаслідок яких кримінальне правопорушення не було доведено до кінця.
Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_5 є щире каяття.
Обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_5 судом не встановлені.
Суд враховує стадію та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є тяжким злочином; конкретні обставини; особу винного, який раніше судимий, зокрема, за вчинення корисливого злочину; працює бригадиром ТРК «Львів», на обліках в наркологічному і психоневрологічному диспансерах не перебуває /матеріали кримінального провадження, арк. 36, 37, 46, 47/, згідно наданої характеристики за місцем роботи за час роботи зарекомендував себе як технічно грамотний спеціаліст. У порушенні трудової дисципліни не відмічений, громадських нарікань немає /матеріали кримінального провадження, арк. 48/.
Як вбачається з матеріалів справи /а.с.75/, ОСОБА_5 засуджений 06.06.2016 року Пустомитівським районним судом Львівської області за злочини, вчинені за період з 20.02.2016 року до 23.02.2016 року, за ч.2 ст.185 КК України до 6 місяців арешту.
Між тим, під час даного судового розгляду встановлено, що ОСОБА_5 винний в іншому злочині, вчиненому ним 06.12.2015 року, тобто до постановлення попереднього вироку.
У відповідності до ч.4 ст.70 КК України за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КК України при складанні покарань за сукупністю злочинів та сукупністю вироків менш суворий вид покарання переводиться у більш суворий вид, виходячи з такого їх співвідношення: одному дню позбавлення волі відповідають один день тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або арешту.
Згідно ч.1 ст.70 КК України при сукупності злочинів, суд призначивши покарання за кожний злочин окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.
За таких обставин, остаточне покарання обвинуваченому слід обрати на підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, враховуючи характер та співвідношення тяжкості злочинних діянь, їх наслідки, ступінь суспільної небезпечності скоєних злочинів, - шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.
На підставі ч.9 ст.100 КПК України питання про долю речових доказів вирішується судом при ухваленні судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили.
Відтак, питання про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст.100 КПК України.
Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. З огляду на зазначене, із обвинуваченого ОСОБА_5 підлягають стягненню на користь держави витрати на проведення Львівським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України товарознавної експертизи № 9/570 від 22.12.2015 року в розмірі 491,04 грн. /матеріали кримінального провадження, арк. 30/, оскільки проведення вказаної експертизи було зумовлено розслідуванням вчиненого обвинуваченим злочину.
Керуючись ст. 100, 337, 368-371, 373-375 КПК України, суд
ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, і призначити йому покарання у виді 3 /трьох/ років позбавлення волі.
На підставі ч.4 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначених за цим та попереднім вироком Пустомитівського районного суду Львівської області від 06.06.2016 року, призначити ОСОБА_5 остаточне покарання у виді 3 /трьох/ років позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з 06.06.2016 року, як встановлено вироком Пустомитівського районного суду Львівської області від 06.06.2016 року
Речові докази: мідний електричний кабель ПВ-3 довжиною 5,6 м типорозміру 1х1,5 мм; силовий електричний кабель КГ 4х1,5 мм, довжиною 12,9 м; мідний електричний кабель ВП1 типорозміру 1х1,5мм, довжиною 9,44 м; мідний електричний кабель ВП1 типорозміру 1х1,5 мм, довжиною 9,5 м; мідний електричний кабель ВП1 типорозміру 1х1,5 мм, довжиною 9,4 м; мідний електричний кабель ВП1 типорозміру 1х1,5 мм, довжиною 9,5 м; мідний кабель КВВГ довжиною 4,1 м типорозміру 10х15 мм; мідний електричний кабель ВВг довжиною 2,67 м, типорозміру 2х4 мм, навісний пошкоджений замок із перепиляною скобою/матеріали кримінального провадження, а.с. 56/, які передано на зберігання потерпілому ОСОБА_4 - повернути потерпілому ОСОБА_4 .
Речові докази: шматяна клітчаста сумка, пилка для металу, 2 ліхтарики, пласкогубці матеріали кримінального провадження, а.с. 56/, які передано на зберігання в камеру зберігання Залізничного ВП ГУ НП у Львівській області - знищити.
Вирок може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення учасниками процесу до апеляційного суду Львівської області через Залізничний районний суд м. Львова.
Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
Суддя: / підпис / ОСОБА_1 .
З оригіналом згідно.
Суддя: ОСОБА_1