Справа № 462/1522/16-ц
24 жовтня 2016 року Залізничний районний суд міста Львова
в складі:
головуючого-судді Ліуша А.І.
при секретарі Трипалюк А.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування,-
позивач звернулася до суду з позовом про визнання права власності в порядку спадкування, покликаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3, яка була її донькою, після смерті якого відкрилась спадщина. При зверненні до нотаріуса щодо отримання свідоцтва про право на спадщину 1/6 частини квартири АДРЕСА_1, однак у зв'язку з відсутністю документу реєстрації права власності спадкодавця, не можливо видати нотаріусом таке свідоцтво. Просить визнати за нею право власності на 1/6 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.
У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги, давши пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві, просять позов задовольнити.
Відповідач у судовому засіданні позов не заперечив, просить його задовольнити.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити за його безпідставністю.
Судом встановлено, що ОСОБА_3, яка була донькою позивача ОСОБА_1, померла ІНФОРМАЦІЯ_1. /а.с. 5,6/
Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на 1/6 частку квартири АДРЕСА_1.
Відповідно до абз. 2 п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.
Суд враховує позицію Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ викладену у абз. 12 п. 1 Листа № 24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року у разі якщо відсутність умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину не підтверджена належними доказами, а саме відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину, це може бути підставою для відмови у позові.
Згідно ч. 3, 4 ст. 49 Закону України «Про нотаріат» нотаріусу або посадовій особі, яка вчиняє нотаріальні дії, забороняється безпідставно відмовляти у вчиненні нотаріальної дії. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову.
На підставі наведеного, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити, оскільки ОСОБА_1 може успадкувати 1/6 частку квартири АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_3 шляхом видачі нотаріусом свідоцтва про право на спадщину та крім того, представниками позивача не надано суду належних та допустимих доказів щодо відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину, так як не надано суду постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії.
Дані обставини справи стверджуються також іншими матеріалами справи, які не викликають сумніву у їх об'єктивності.
Таким чином, оцінюючи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не знайшли своє ствердження в судовому засіданні, а тому не підлягають до задоволення.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212, 215-218 ЦПК України, суд , -
у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування - відмовити за безпідставністю позовних вимог.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Львівської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя: /підпис/ А.І. Ліуш
Копія вірна
Суддя: А.І. Ліуш