31.10.2016 .
Провадження № 2а/331/199/2016
ЄУН 331/6460/16-а
31.10.2016 р. м. Запоріжжя
Суддя Жовтневого районного суду м. Запоріжжя Світлицька В.М., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Олександрівському районі м. Запоріжжя про визнання дії незаконними та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до УПФУ в Олександрівському районі м. Запоріжжя про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що з 27.12.2000 р. управлінням Пенсійного фонду України в Олександрівському районі м. Запоріжжя позивачу призначено пенсію державного службовця. На момент призначення пенсії його загальний стаж роботи становив 37 років 2 місяці 12 днів, з них державної служби - 27 років 11 місяців 25 днів, тому пенсію йому було призначено відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» у розмірі 90% заробітної плати з урахуванням премії та надбавок. З 01.12.2015 року в ОСОБА_1 виникло право на перерахунок призначеної пенсії, у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідним категоріям державних службовців, відповідно до постанови КМУ №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» від 09.12.2015 р., яка застосовується з 01.12.2015 р. 19.08.2016 року позивачем до відповідача подано заяву про проведення перерахунку пенсії у відповідності до діючої на час призначення пенсії згідно з Законом з розрахунку 90 % від суми місячного (чинного) заробітку за відповідною посадою, до якої додавалася довідка Департаменту соціального захисту населення Запорізької обласної державної адміністрації від 15.08.2016 р. № 05-37-153/1, щодо розміру заробітної плати. У перерахунку пенсії ОСОБА_1 відмовлено, про що повідомлено листом відповідача № 164/Б-9 від 01.09.2016 року, посилаючись на п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 р. № 213 у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до Закону. У зв'язку з чим відповідач повідомив, що пенсії за вказаним законом не призначаються та раніше призначені не перераховуються. Прийнятий 10.12.2015 року Закон України «Про державну службу» № 889-VII, який набрав чинності 01.05.2016 р. норм щодо перерахунку не містить. Позивач такі дії відповідача вважає незаконними та необґрунтованими. Посилаючись на зазначені обставини, просить суд визнати протиправними дії відовідача щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку та виплати пенсії у розмірі 90 % від заробітної плати з усіма додатковими виплатами та зобов'язати відповідача провести з 01.12.2015 р. перерахунок пенсії у розмірі 90% від заробітної плати за відповідною посадою з усіма додатковими виплатами на підставі довідки Департаменту соціального захисту населення Запорізької обласної державної адміністрації від 15.08.2016 р. № 05-37-153/1 та включити в розрахунок пенсії премію та надбавку за документами пенсійної справи на момент останнього розрахунку пенсії як державному службовцю без обмеження максимального розміру пенсії, провести відповідні виплати не отриманої з 01.12.2015 року пенсію та здійснювати у подальшому виплату пенсії у перерахованому розмірі.
Ухвалою суду від 11.10.2016 р. відкрито скорочене провадження по справі.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 183-2 КАС України, суд розглядає справу в порядку скороченого провадження без судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
Наданими суду письмовими запереченнями представник відповідача зазначив, що ОСОБА_1 призначено пенсію за віком з 27.12.2000 р. за нормами Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 р. № 3723-ХІІ, який втратив чинність на підставі Закону України № 889-VII від 10.12.2015 р., крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу ХІ Закону № 889-VII (стосовно призначення пенсії). Для обчислення пенсії суми заробітної плати було враховано в середніх розмірах за останні 24 місяці роботи перед призначенням пенсії в порядку, визначеному Постановою КМУ від 31.05.2000 № 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» (норма втратила чинність на підставі Постанови КМУ від 25.03.2014 р. № 112 «Про внесення змін до деяких постанов КМУ з питань пенсійного забезпечення», яка набрала чинність 24.04.2014 р. Так, ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 р. № 3723-ХІІ було встановлено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 року №76-VIII, ст. 37-1 Закону № 3723-ХІІ викладено у новій редакції «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України», тобто норма щодо перерахунку виключена з Закону. Пунктом 5 розділу III Прикінцеві положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 р. № 213-VІІ, який набув чинності 01.04.2015 року, скасовуються з 01.06.2015 р. норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до законів України «Про державну службу». 10.12.2015 року прийнято Закон України «Про державну службу» №889-VIII, який набув чинності 01.05.2016 року. В статті 90 Закону №889-VIII визначено, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Отже, Закон №3723-ХІІ - втратив чинність, крім ст. 37, що застосовується до осіб, зазначених в пунктах 10 і 12 розділу ХІ Закону № 889-VІІІ, які стосуються тільки призначення пенсії за віком в порядку норм ст. 37 Закону № 3723-ХІІ, а не щодо перерахунку, оскільки ст. 37-1 виключена. Дії відповідача вважає правомірними. Просить у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.
Згідно зі ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст.55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до ч.1 ст. 6 КАС України, кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним та неупередженим судом.
Частиною 2 ст. 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч.1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч. 3 ст. 72 КАС України, обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.
Як встановлено судом, позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Олександрівському районі м. Запоріжжя з 27.12.2000 р. та їй призначено пенсію за віком у відповідності до Закону України «Про державну службу».
Позивачка звернулась до управління Пенсійного фонду України в Олександрівському районі із заявою про перерахунок раніше призначеної їй пенсії у зв'язку з підвищенням розміру заробітної плати державним службовцям.
Листом управління Пенсійного фонду України в Олександрівському районі №164/Б-9 від 01.09.2016 року позивачці відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії, з посиланням на те, що чинним законодавством не передбачено перерахунку пенсії на підставі ст. 37-1 Закону України «Про державну службу», оскільки з 01.06.2015 року скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначались відповідно до Закону України «Про державну службу».
Не погоджуючись з діями відповідача, позивач звернулася до суду з адміністративним позовом.
Вирішуючи питання правомірності припинення виплати пенсії позивачу, суд виходить з наступного.
Згідно ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну сину. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою та п'ятою статті 37 Закону України «Про державну службу» в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну службу» від 16 січня 2003 року №432-IV пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, без обмеження граничного розміру пенсії, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.
За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати, без обмеження граничного розміру пенсії.
Така редакція статті 37 Закону України «Про державну службу» існувала після визнання неконституційними рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 змін, внесених підпунктами «а» та «б» підпункту 2 пункту 37 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року №107-VI.
Відповідно до статті 37-1 Закону України «Про державну службу» у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.
Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.
У зв'язку із прийняттям Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність деяких законодавчих актів України» 28 грудня 2014 року №76-VIII текст статті 37-1 викладено у такій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України».
Пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» від 31 травня 2000 року №865 (в редакції від 25 березня 2014 року) встановлено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України заробітна плата для перерахунку пенсії визначалася, виходячи з заробітної плати працюючих державних службовців за тими ж посадами.
Відповідно до п.5 вказаної постанови (у редакції від 25 березня 2014 року) перерахунок пенсій провадився з місяця підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця на підставі поданої заяви та довідок, виданих державними органами за останнім місцем роботи. Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики. У разі ліквідації державного органу довідку видає орган, який є правонаступником, а у разі його відсутності та перейменування (відсутності) посад, довідка видається у порядку, встановленому Міністерством соціальної політики за погодженням з Головним управлінням державної служби.
Постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» до постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року №865 внесено зміни, які застосовуються з 01 грудня 2015, а саме виключено пункт 4, та пункт 5 викладено в новій редакції: «Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики».
Постановою Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 року №268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» затверджені схеми посадових окладів.
Підпунктом 3 п.1 постанови Кабінету Міністрів України №1013 від 09 грудня 2015 року «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» установлено, що у межах видатків на оплату праці, затверджених у кошторисах органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, прокуратури та інших органів, за рахунок виплат, пов'язаних з індексацією, надбавок, доплат, премій підвищуються на 25 відсотків посадові оклади керівних працівників, спеціалістів і службовців.
При цьому, Кабінетом Міністрів України на виконання змін до статті 37-1 Закону України «Про державну службу» не було визначені умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям.
Тому відсутність затверджених Кабінетом Міністрів України порядку та умов перерахунку призначених пенсій державним службовцям, про що в запереченнях зазначає відповідач, не може бути підставою для відмови у перерахунку пенсії.
Посилання відповідача на п.5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213-VIII суд вважає безпідставним, оскільки зазначена норма Закону стосується лише права на призначення пенсій особам, які підпадають під дію перелічених законів, і не стосується перерахунку раніше призначених пенсій.
Згідно з ст. 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні «Кечко проти України» від 08 листопада 2005 року, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними.
Частиною 1 ст.58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
За правовою позицією Європейського Суду з прав людини, викладеної у рішенні по справі «Суханов та Ільченко проти України» (Sukhanov and Ilchenko v. Ukraine) від 26 вересня 2014 року, за певних обставин «законне сподівання» на отримання «активу» також може захищатися статтею 1 Першого протоколу. Так, якщо суть вимоги особи пов'язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «законне сподівання», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є усталена практика національних Судів, якою підтверджується його існування.
Тобто, бездіяльність держави щодо прийняття нормативного акту, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах, тримання громадян у невизначеності є невиправданим втручанням у права, передбачені статтею 1 Першого протоколу.
З урахування наведеного, суд приходить до висновку, що право позивача на перерахунок пенсії є безперечним і забезпечення цього права становить суть взятих на себе державою зобов'язань.
Крім того, до правовідносин сторін також не можуть бути засновані положення Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року №889-VIII, що набув чинності із 01.05.2016 р., оскільки цим Законом на сьогоднішній день регулюються питання пенсійного забезпечення державних службовців у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення із набуттям чинності цього Закону, тобто із 01.05.2016 р., а відтак не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія призначена до набрання ним чинності, що не позбавляє позивачку права на перерахунок раніше призначеної пенсії у зв'язку із підвищенням заробітної плати державного службовця за відповідною посадою, з якої призначено пенсію.
Отже, рішення управління Пенсійного фонду України в Олександрівському районі щодо відмови у перерахунку позивачці пенсії згідно Закону України «Про державну службу», у зв'язку з підвищенням посадових окладів є протиправним і перерахунок пенсії позивачці необхідно здійснювати з 01.12.2015 року.
Стосовно вимог позивача щодо подальшого здійснення виплати пенсії в перерахованому розмірі, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Отже, зі змісту наведеної імперативної норми вбачається, що рішення суду не може прийматись як застереження від будь-яких порушень, та не може бути умовним, а розглядати справи та приймати рішення на майбутнє, приймаючи за наявне неіснуючі порушення, суперечить приписам чинного законодавства України.
Захист прав, свобод та інтересів осіб є наступним, тобто передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення. Таким чином, вимоги позивача відносно прийняття судом рішення щодо захисту її прав та інтересів на майбутнє після прийняття судом постанови, зокрема шляхом зобов'язання відповідача у подальшому здійснювати виплату пенсії у перерахованому розмірі, є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 2, 6, 17, 18, 19, 70, 71, 94, 99, 158-163 КАС України,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Олександрівському районі м. Запоріжжя про визнання дії незаконними та зобов'язання вчинити дії, задовольнити частково.
Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Олександрівському районі м. Запоріжжя щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку та виплати пенсії у розмірі 90% від заробітної плати з усіма додатковими виплатами.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Олександрівському районі м. Запоріжжя здійснити ОСОБА_1 з 01 грудня 2015 року перерахунок та виплату пенсії у розмірі 90% від заробітної плати за відповідною посадою з усіма додатковими виплатами, на підставі довідки Департаменту соціального захисту населення Запорізької обласної державної адміністрації від 15.08.2016 р. № 05-37-153/1 та включити в розрахунок пенсії премію та надбавку за документами пенсійної справи на момент останнього розрахунку пенсії як державному службовцю без обмеження максимального розміру пенсії.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Жовтневий районний суд м. Запоріжжя шляхом подання в 10-денний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги.
Суддя : В.М. Світлицька