Справа № 236/1681/16-ц
27 жовтня 2016 року Краснолиманський міський суд Донецької області у складі:
головуючого судді Бікезіної О.В.,
за участю: секретаря Плаксіної Є.В.,
позивача ОСОБА_1,
відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Лиманський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного теріторіального управління юстиції у Донецькій області, про виключення запису про батька з актового запису народження дитини,
11 липня 2016 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Краснолиманського міського суду Донецької області з позовом до ОСОБА_2, третя особа Лиманський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, про виключення запису про батька з актового запису народження дитини. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 17.02.2007 року між ним та відповідачем було укладено шлюб. Під час шлюбу 26 серпня 2007 року у них народився син ОСОБА_3, батьком якого в свідоцтві про народження зазначено позивача. Шлюб між подружжям розірваний рішенням Краснолиманського міського суду від 15.01.2016 року.
Коли дитина підростала у позивача виникли сумніви щодо свого батьківства, оскільки ОСОБА_3 не був на нього схожий зовні. Поведінка відповідача стосовно нього і дитини ще більше його переконувала позивача в тому, що ОСОБА_3 не є його сином.
Позивач вважає, що він не є біологічним батьком ОСОБА_3, тому просить суд винести рішення, за яким виключити з актового запису про народження ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, відомості про нього, як про батька.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 надав пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві, просив позовні вимоги задовольнити. Пояснив, що саме він забирав відповідача з дитиною з пологового будинку, що був присутнім при реєстрації дитини в міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану. До 2016 року з питанням щодо батьківства до суду не звертався, бо вважав ОСОБА_3 своїм сином. Сумніви у нього виникли, ще коли сторони перебували у шлюбі, бо відповідач не надавала йому змоги виховувати дитину як він вважав за потрібне. Він багато працював, щоб забезпечити родину, тому мало приділяв уваги сину. Коли дитина підростала у позивача виникли сумніви щодо свого батьківства, оскільки ОСОБА_3 не був на нього схожий зовні. Просив суд винести рішення, за яким виключити з актового запису про народження ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, відомості про нього, як про батька.
Відповідач ОСОБА_2 у судовому засідання позовні вимоги не визнала, наполягала на тому, що позивач є біологічним батьком ОСОБА_3, пояснила, що всі сумніви позивача є безпідставними. Дитині 9 років і весь час позивач беззаперечно визнавав своє батьківство,про що свідчила його відповідна поведінка, він піклувався про дитину, утримував її матеріально. У них з позивачем дійсно різні погляди на виховання дитини, тому постійно з цього приводу виникали сварки. Процес розірвання шлюбу між сторонами був досить болючим та важким, тому вважає, що даний позов є наслідком того, що їх сімейні відносини не склалися. Просила в позові відмовити.
Представник третьої особи Лиманського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у судове засідання не прибув, надав заяву про розгляд справи без його участі (а.с.40).
Дослідивши матеріали справи суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 СК України дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров'я про народження дружиною дитини.
Згідно з приписами ст. 133 СК України, якщо дитина народилася у подружжя, дружина записується матір'ю, а чоловік - батьком дитини.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 17.02.2007 року перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2. Рішенням Краснолиманського міського суду Донецької області від 15.01.2016 року вказаний шлюб розірвано (а.с.8).
У період шлюбу у позивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_2 народилася дитина - ОСОБА_3.
Згідно повторного свідоцтва про народження, виданого 10.07.2016 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Краснолиманського міського управління юстиції в Донецькій області, серія I-HO № 711725, ОСОБА_3 народився 26.08.2007 року в м. Красний Лиман Донецької області України, про що складено відповідний актовий запис № 184. В графі «Батько» зазначено - ОСОБА_1, в графі «Мати» - ОСОБА_2 (а.с.7).
Таким чином, відомості про батька дитини, а саме ОСОБА_1 були внесенні відповідно до ч.1 ст. 122, ст. 133 СК України, що підтвердили сторони в судовому засіданні.
Згідно з вимогами ч. 1 ст.136 СК України особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126 і 127 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред'явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини.
Згідно з ч. 2 ст. 136 СК України у разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження.
Пунктом 11 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» передбачено, що оспорити батьківство мають право особа, яка записана батьком дитини в книзі реєстрації народжень шляхом пред'явлення позову про виключення відомостей про неї як батька з актового запису про народження дитини. Предметом доказування в таких справах є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною. У разі доведеності цієї обставини суд постановляє рішення про виключення оспорених відомостей з актового запису про народження дитини.
На підставі ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів.
Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.
За клопотанням позивача, яке було задоволено судом (ухвала від 21.07.2016 року), по справі була призначена судово-біологічна (генетична) експертиза для з'ясування питання щодо кровного споріднення між позивачем та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.20).
Згідно з висновком експерта № 340 КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи ДОР» від 16.09.2016р. встановлено, що громадянин ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, може бути біологічним батьком дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, народженого громадянкою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4. Вірогідність того, що ОСОБА_1 дійсно є біологічним батьком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, і це не є наслідком випадкового збігу генетичних ознак у осіб, що не мають родинних зв'язків, за результатами даної експертизи складає не менше 99,9999% (а.с.33-35).
Судом сторонам роз'яснено положення ст. 10 ЦПК України, проте інших заяв і клопотань від сторін не надійшло.
На основі повно та всебічно з'ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень підтверджених доказами, перевіреними в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку, що всупереч положенням ч. 3 ст. 10 ЦПК України позивач не довів тих обставин, на які він посилався як на підставу своїх вимог, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають до задоволення.
Згідно ст. 88 ЦПК України у зв'язку з відмовою у позові не підлягають відшкодуванню на користь позивача й судові витрати.
На підставі ст. 136, 188, 223 СК України, керуючись ст. ст. 10, 66, 88, 212-215 ЦПК України, суд,
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Лиманський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного теріторіального управління юстиції у Донецькій області, про виключення запису про батька з актового запису народження дитини - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Краснолиманський міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст рішення виготовлений 31.10.2016 року.
Суддя