Провадження №2/235/2629/16
Справа №235/5811/16-ц
(заочне)
25 жовтня 2016 року м.Покровськ
Красноармійський міськрайонний суд Донецької області
в складі : головуючого судді Хмельової С.М.
за участю: позивача ОСОБА_1
секретаря судового засідання Соловйової М.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду №7 м. Покровська цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, суми пені за договором позики та моральної шкоди,-
До Красноармійського міськрайонного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення боргу, суми пені за договором позики та моральної шкоди. В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що 11 квітня 2016 року він склав договір позики з ОСОБА_2 строком до 01 серпня 2016 року.
На підтвердження укладеного договору позики відповідач видав позивачу розписку.
Зазначені обставини підтверджуються доданою до заяви, підписаною відповідачем власноруч розпискою від 11.04.2016року, згідно якої, Відповідач зобов'язувався повернути Позивачу позику суми коштів в розмірі: 8000,00 грн. (вісім тисяч гривень 00 копійок).
На зазначеній розписці Відповідача присутній напис Позивача про отримання розписки, які відповідно є офертою (пропозицією укласти договір) і відповіддю на оферту - акцептом. За загальною нормою цивільного права, договір вважається укладеним в належній формі, тільки якщо сторони домовилися з приводу всіх суттєвих умов договору (ст. 638 ЦК України). А відповідно до ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений на письмі, якщо його зміст зафіксовано в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений на письмі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ст.1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Борговий документ (розписка) позичальника є підтвердженням передання йому позикодавцем коштів у зазначеній сумі в борг. П.1 статті 1049 діючого Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Однак, ОСОБА_2 відмовляється виконати належним чином свої грошові зобов'язання передбачені договором щодо повернення позики, ігнорує заяви позивача щодо повернення суми позики, при особистих зустрічах за участі свідків відмовляється виконувати умови позики та взяті на себе зобов'язання та всіма можливими способами ухиляється від виконання зобов'язань щодо повернення позики і до теперішнього часу не виконав свій обов'язок, порушивши строки повернення суми коштів, передбачених 4.1 ст. 1049 ЦК України, чим порушив взяті на себе зобов'язання. При цьому, факт наявності зобов'язання повернути позивачу гроші за договором позики ОСОБА_2 не заперечує і постійно обіцяє виконати його пізніше.
Відповідно до статей 525 та 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов позики та Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається.
Оскільки відповідач на момент пред'явлення цього позову не виконав своє грошове зобов'язання за договором та не повернув відповідачу грошову суму позики в розмірі 6000,00 гривень, з нього на користь позивача необхідно стягнути вказану суму заборгованості за договором позики.
Крім того, у відповідності до ч.І ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно укладеного договору при складенні розписки між позивачем та ОСОБА_2 було передбачено, що в разі несвоєчасного виконання умов договору на відповідача нараховується пеня в розмірі 10% від несплаченої суми за кожен день просрочки. В їх випадку відповідачем не виконані умови договору частково на суму 6000,00 грн.
Відповідно п.З ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Розрахунок пені згідно умов договору від 11.04.2016 року з невиплаченої суми 6000,00 грн.
10% з невиплаченої суми згідно умов розписки на кожен день просрочки складають 600 гривень пені.
За період з 01.08.2016 року по 08.09.2016 року - (день подання позову до суду) сума складає:
600 грн х 39 дн. = 23400 грн.
Крім майнової позивачу було заподіяно також і моральну шкоду, яку він оцінює в 1000 грн. Вона полягає у душевних стражданнях, яких він зазнав у зв'язку із небажанням відповідача виконати свої зобов'язання згідно укладеного між ними договору (розписки), а саме відповідач навмисно ухиляється від повернення позичений в нього грошової суми, на телефонні дзвінки не відповідає, не має наміру повернути позивачу гроші, чим ставить його в скрутне матеріальне становище.
У відповідності з ч. 1 ст. 1166, ч. 1 ст. 1167 Цивільного кодексу України майнова і моральна шкода, завдана фізичній особі, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, якщо вона не доведе, що шкода завдана не з її вини.
З наведених норм чинного законодавства України та фактичних обставин справи випливає наступне. Позивач з відповідачем 11 квітня 2016 року письмово уклали договір позики на суму 8000 грн., з остаточним строком повернення боргу до 01 серпня 2016 року. У визначений договором строк та пізніше відповідач борг, якій зобов'язувався повернути, не повернув в розмірі 6000,00 гривень. Позивач має право вимагати повернення боргу у судовому порядку, яке реалізував, звернувшись до суду.
Позивач просить суд стягнути з ОСОБА_2 на його користь суму боргу за договором позики у розмірі 6000 (шість тисяч) гривень 00 копійок, стягнути суму пені за договором позики у розмірі 23400 (двадцять три тисячі чотириста) гривень 00 копійок, стягнути суму моральної шкоди у розмірі 1000 (одна тисяча) гривень 00 копійок.
Позивач в судовому засіданні підтримав заявлені позовні та просив їх задовольнити.
Відповідач до судового засідання не з'явився, про день та час слухання справи повідомлявся належним чином шляхом надіслання судової повістки рекомендованим листом, причини неявки до суду не повідомив, заперечень проти позовних вимог не висунув.
Частина 1 статті 224 ЦПК України передбачає, що у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи. З огляду на це, суд вважає за можливе здійснювати заочний розгляд цивільної справи за правилами глави 8 розділу ІІІ ЦПК України.
Суд, вислухавши позивача, свідків, дослідивши матеріали цивільної справи, з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до розписки від 11.09.2016 р. ОСОБА_2, який мешкає за адресою: м. Родинське, вул.. Нова, 8, зобов'язується повернути ОСОБА_1 борг в сумі 8000,00 гривень до 01.08.2016р. У випадку несвоєчасного виконання домовленості по поверненню заборгованості нараховується пеня в розмірі 10% від несплаченої суми за кожен день прострочки. Розписка підписана ОСОБА_2, копію розписки отримав 11.04.2016р. ОСОБА_1 (а.с.6). 11.04. сплачено 2000,00 гривень, таким чином несплачений борг становить 6000,00 гривень.
Свідок ОСОБА_3, який є знайомим позивача, суд показав, що був з позивачем у м. Покровськ, коли повертались додому заїхали до м. Родинське. З будинку вийшов чоловік, з яким балакав ОСОБА_1 про повернення боргу. Чоловік обіцяв борг повернути у розмірі 6000,00 гривень, але до цього часу не повернув.
Свідок ОСОБА_4, суду показав, що у серпні 2016 року він з позивачем заїжджали до м. Родинське до відповідача, який мешкає по вулиці Нова. Пзивач ОСОБА_1 розмовляв з ОСОБА_2 про повернення боргу, останній обіцяв повернути, але до цього часу не повернув.
Згідно до ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону і одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.2 ст.1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Відповідно до ст..611 ЦК України у разі порушення зобов»язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно зі ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов'язання у строк, встановлений договором або законом.
В судовому засіданні встановлено, що відповідач отримав позику, але не виконав свої обов'язки за договором.
Враховуючи що відповідачем до теперішнього часу сума боргу не повернута суд вважає, що з відповідача необхідно стягнути на користь позивача борг позики в розмірі 6000,00 грн.
Крім того, розпискою передбачена відповідальність у разі невиконання договору позики, а саме у випадку несвоєчасного виконання домовленості по поверненню заборгованості нараховується пеня в розмірі 10% від несплаченої суми за кожен день прострочки.
Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Розрахунок пені згідно умов договору від 11.04.2016 року з невиплаченої суми 6000,00 грн.
10% з невиплаченої суми згідно умов розписки на кожен день просрочки складають 600 гривень пені.
За період з 01.08.2016 року по 08.09.2016 року - (день подання позову до суду) сума складає:
600 гривень х 39 днів = 23400 гривень, ця сума також підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Щодо позовних вимог про стягнення моральної шкоди.
Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Оскільки в судовому засіданні встановлено, що відповідач не виконав зобов'язання щодо повернення суму боргу позивачу у належному розмірі та у встановлений строк, чим спричинив позивачу моральні страждання, позовна вимога про стягнення моральної шкоди також підлягає задоволенню.
Позивач відповідно до Закону України « Про судовий збір» при подачі позовної заяви був звільнений від сплати судового збору, оскільки відповідно до посвідчення № 026867 є інвалідом 2 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни та інвалідів війни.
Відповідно до ч.3 статті 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Тому з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір.
Таким чином, з урахуванням викладеного позовні вимоги законні, обґрунтовані та підлягають задоволенню.
На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 57, 60, 88, 213-218, 224-232 ЦПК України, суд, -
Позовні ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, суми пені за договором позики та моральної шкоди, задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, на користь ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_2, суму боргу за договором позики у розмірі 6000 (шість тисяч) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, на користь ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_2, суму пені за договором позики у розмірі 23400 (двадцять три тисячі чотириста) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, на користь ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_2, суму моральної шкоди у розмірі 1000 (одна тисяча) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, на користь держави судовий збір в сумі 551 (п'ятсот п'ятдесят одну) гривню 20 копійок.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
В судовому засіданні 25 жовтня 2016 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення виготовлено протягом п'яти днів.
Суддя