Справа № 263/11171/16-а
Провадження № 2-а/263/327/2016
31.10.2016 року м. Маріуполь
Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області в складі:
головуючого судді - Скрипниченко Т.І.
при секретарі Марцині Д.С.
у відкритому судовому засіданні розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора патрульної поліції Управління патрульної поліції в м.Маріуполі Павлова Денисе Геннадійовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-
Позивач звернувся до суду із позовом про визнання дій інспектора протиправними та скасування постанови від інспектора патрульної поліції Павлова Дениса Геннадійовича ДР №074167 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП. Позовні вимоги обґрунтовує наступним.
Постановою про адміністративне правопорушення серії ДР №074176 складеною інспектором патрульної поліції Павловим Денисом Геннадійовичем 27.07.2016 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.1 КУпАП та накладено штраф у розрізі 255 гривень. З зазначеною постановою позивач не згоден, оскільки вважає, що інспектор розглянувши справу на місці зупинки транспортного засобу - суттєво порушив права ОСОБА_1, позбавив можливості скористатись у повному обсязі права передбачені ст. 268 КУпАП, порушив порядок ст.278, ст. 279 КУпАП.
Також позивач, посилаючись на ст. 268, ст.276-285 КУпАП та рішення Конституційного суду України від 26 травня 2015 року №5-рп/2016 №1-11/2015, вважає, що особа яка розглядала справу про адміністративне правопорушення, не має право розглядати його та виносити відповідні постанови на місці вчинення правопорушення.
У судовому засіданні позивач не заперечував, що скоїв правопорушення за ч.1 ст. 122 КупАП, але зазначив, що працівники поліції не мали права складати постанову на місці правопорушення, тому вважає дії відповідача неправомірними, позовні вимоги просив задовольнити, у подальшому надав заяву про розгляд справи у його відсутність, на задоволенні позовних вимог наполягає на підставах викладених у позові.
Відповідач інспектор патрульної поліції Управління патрульної поліції в м.Маріуполі Павлов Д.Г. у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, зазначивши, що постанова була складено відповідно до вимог законодавства, заяв щодо підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення від позивача на місці складання постанови не надходило. У подальшому надав заяву про розгляд справи у його відсутність у зв'язку з службовою зайнятістю. Заперечує з наступних підстав: 1. ОСОБА_1 27.07.2016 здійснив порушення п.п.15.9 Е) ПДР України. Даний факт він не заперечує та підтверджує це у судовому засіданні. 2. Рішення Конституційного суду України від 26.05.2015 р. №5-рп2015 стосується старої редакції КУпАП. у діючих нормах закону передбачено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, чю2 ст. 258 КУпАП. Згідно ст.222 КУпАП порушення ч.1 ст. 122 КУпАП. Згідно ст. 222 КУпАП порушення ч.1 ст. 122 КУпАП, а саме порушення правил зупинки стоянки п.15.9 е) ПДР відноситься до компетенції Національної поліції, тому адміністративний протокол не складався - винесена постанова відповідно до інструкції 1395 від 07.11.2015, яка передбачає розгляд справи на місці вчинення адміністративного правопорушення, розділ ІІІ п.1. Вважає, що справа на місці зупинки автомобіля була розглянута законно, ОСОБА_1 був ознайомлений з його правами за ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП. На місці ОСОБА_1 висловлював свої заперечення щодо порушення ним п.15.9 е) ПДР України. Письмових клопотань від ОСОБА_1 не надходило, тому на місці були оцінені докази порушення та винесено постанову за ч.1 ст. 122 КУпАП.
Суд, вивчивши матеріали справи, давши аналіз та оцінку наданим доказам, встановив наступне.
Згідно ч. 3 ст. 288 КУпАП постанову про накладення адміністративного стягнення іншого органу (посадової особи) може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Відповідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 ст. 71 КАС України визначає особу, на яку покладається тягар доказування в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Постановою серії ДР №074167 від 27.07.2016 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Позивач не заперечував, що скоїв правопорушення передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП.
Відповідно ч.3 ст.72 КАС України, обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.
Що стосується вимоги позивача про визнання дій інспектора відносно винесення на місці скоєння адміністративного правопорушення постанови про адміністративне правопорушення від 27.07.2016 року серії ДР №074167 відносно ОСОБА_1 за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КупАП - протиправними, то зазначена вимога не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 222 КУпАП , органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення, в тому числі, про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, ( частини перша, друга, третя, п'ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1 - 126, ) тощо. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративністягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
У відповідності до правил ст.258 КУпАП у передбачених цією статтею випадках протокол про адміністративне правопорушення не складається, а на місці вчинення правопорушення уповноваженими органами ( посадовими особами ) виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 КУпАП.
Згідно Рішення Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року по справі №25-рп/2015 положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яке передбачає, що "справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення", в аспекті порушеного у конституційному поданні питання необхідно розуміти так, що використане в ньому словосполучення "за місцем його вчинення" визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.
Разом із тим, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» від 14 липня 2015 року № 596-VIII, який був прийнятий після винесення Рішення Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року по справі №25-рп/2015, внесено зміни до ст. 258 КУпАП та передбачено, що скорочене провадження у справах про адміністративні правопорушення, а саме відсутність необхідності складати адміністративний протокол, застосовується і до правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції. Крім того, даної статтею, передбачено, що протокол про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху не складається навіть у разі заперечення порушника проти його вчинення.
Відповідно до ст.11, ч.2 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Відповідно п.4 розділу І Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 №1395 «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП.
Згідно з п.2 розділу ІІІ Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 №1395 «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятоюстатті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Таким чином, постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху за ст.122 ч.1 КУпАП, може бути винесена на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Виходячи з наведеного, постанова про накладення адміністративного стягнення за ст. 122 ч.1 КУпАП серії ДР №074167, яка складена інспектором роти №2 батальйону Управління патрульної поліції в м.Маріуполі Павловим Д.Г. 27.07.2016, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.1 КУпАП складена відповідно до вимог законодавства та не порушено Рішення Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року по справі №25-рп/2015, в частині місця розгляду справи про адміністративне правопорушення, тому вимоги позивача не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 14, 100, 159, 160-161, 163, 167КАСУкраїни, суд,-
У задоволенні позову ОСОБА_1 до інспектора патрульної поліції Управління патрульної поліції в м.Маріуполі Павлова Денисе Геннадійовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Жовтневий районний суд м.Маріуполя Донецької області протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Т.І. Скрипниченко