263/9111/16-а
2-а/263/249/2016
27 жовтня 2016 року Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі головуючого судді Шатілової Л.Г., при секретарі Маслюк К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Маріуполі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Донецькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним адміністративним позовом, посилаючись на те, що 30.06.2016 року Маріупольською ОДПІ ГУДФС у Донецькій області було винесено постанову серії АА № 185416 від 30.06.2016 року про притягнення його як керівника - генерального директора Публічного акціонерного товариства «Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд» (код 01237193), (далі ПАТ «БМФ «Азовстальбуд») до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 165-1 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 2550,00 гривень. Підставою для винесення даної постанови була несплата ПАТ «БМФ «Азовстальбуд» (ЄДРПОУ 01237193) єдиного внеску за квітень 2016 року (термін сплати 20.05.2016р., фактично не сплачено), передбаченого п. 11 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464. Вважає дану постанову неправомірною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки згідно п. 94 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою ст. 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", на період з 14.04.2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану. Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції. Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14.04.2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються. Так, згідно розпоряджень КМУ від 02.12.2015 року № 1275-р та № 1053-р від 30.10.2014 року, до населених пунктів на території яких здійснюється антитерористична операція належить і м. Маріуполь.Заяви про звільнення від виконання своїх обов'язків, визначених ч. 2 ст. 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", на період з 14.04.2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану були подані до Маріупольської об'єднаної державної податковою інспекції ГУ ДФС у Донецькій області 19.06.2015 року, 25.12.2016 року та 01.03.2016 року. Таким чином, ПАТ «БМФ» «Азовстальбуд» звільнене від зобов'язання по сплаті ЄСВ, тому просив суд скасувати постанову Маріупольської ОДПІ ГУДФС у Донецькій області про накладення адміністративного стягнення серії АА № 185416 від 30.06.2016 року.
Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3 надали до суду спільну заяву про розгляд справи за їх відсутністю, в якій позовні вимоги підтримали повністю.
Представник відповідача Садікова М.А. надала до суду письмові заперечення, в яких просила у задоволенні позову відмовити.
Суд, дослідивши надані докази, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що 30.06.2016 року Маріупольською ОДПІ ГУДФС у Донецькій області було винесено постанову серії АА № 185416 від 30.06.2016 року про притягнення ОСОБА_1 як керівника - генерального директора Публічного акціонерного товариства «Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд» (код 01237193), (далі ПАТ «БМФ «Азовстальбуд») до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 165-1 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 2550,00 гривень. Підставою для винесення даної постанови була несплата ПАТ «БМФ «Азовстальбуд» (ЄДРПОУ 01237193) єдиного внеску за квітень 2016 року (термін сплати 20.05.2016р., фактично не сплачено), передбаченого п. 11 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464.
Частиною 3 ст. 165-1 КУпАП передбачено покарання за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у тому числі авансових платежів, у сумі, що не перевищує трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, - у вигляді штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичну особу - підприємця або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від сорока до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до загальних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку, та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб па отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
На підставі п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачу ваги єдиний внесок.
Згідно ч. 8 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця.
Згідно пункту 12 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
До 01.01.2016 року, згідно п. 94 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», було передбачено, що платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року N 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану. Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції. Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14.04.2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.
Дана норма втратила чинність з 01.01.2016 року, коли визнано чинним Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 р. № 911-VІІІ, яким внесені зміни до Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014 року № 1669-VII.
Згідно ст. 1 Закону «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України. Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 року № 405/2014.
Так, Закон № 1669 продовжує свою дію в часі, оскільки 13.04.2014 року було видано Указ Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України», а Указ про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України Президентом України не видавався.
Пунктом 5 ст. 11 Закону № 1669 передбачено обов'язок Кабінету Міністр України у десятиденний строк з дня опублікування цього Закону затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки оборони України від 13.04.2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 року № 405/2014 у період з 14.04.2014 року до її закінчення.
На виконання абзацу 3 н. 5 ст. 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону №1669, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 року № 1053 затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.
Згідно з додатком до розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 року № 1053-р до зазначених населених пунктів належить м. Маріуполь .
В подальшому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 року 1079-р зупинено дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 року 1053-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювала антитерористична операція».
Кабінет Міністрів України від 02.12.2015 року розпорядженням № 1275 затвердив перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, і пунктом 3 вказаного розпорядження визнав такими, що втратили чинність, розпорядження КМУ від 30.10.2014 року, 1053-р та від 05.11.2014 року № 1079-р.
Таким чином, суд приходить до висновку про безпідставність посилання позивача на положення Закону України «Про тимчасові заходи па період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014 року №1669, щодо можливості несплати ПАТ «БМФ «Азовстальбуд» єдиного соціального внеску.
Крім того, відповідно до вимог ст. 10 Закону України від 02.09.2014 р. № 1669- VII "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.
Листом Торгово-промислової палати України від 09.01.2015 р. № 106/05-5.4 визначено, що повноваження Торгово-промислової палати України щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) визначено ст. 14 Закону України від 02.12.97 р. N 671/97-ВР "Про торгово-промислові палати України" в редакції Закону України від 02.09-.2014 р. N 1669 "Про тимчасові заходи па період проведення антитерористичної операції", зокрема пунктом 1 статті 14 1 передбачено: "Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видасться безкоштовно". У пункті 2 вказаного Закону зазначено: "форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи, але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув фунту, інші стихійні лиха тощо.
Порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) встановлено Регламентом (нова редакція) засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженим Рішенням Президії ТПП України від 18.12.2014 р. № 45(5).
Судом встановлено, що ОСОБА_1 не надавався до податкового органу Сертифікат торгово-промислової палати України.
Таким чином, оцінивши всі надані сторонами докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позивач дійсно скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 165-1 КУпАП, за яке був притягнутий до адміністративної відповідальності.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає необхідним у задоволенні позовних вимог позивача відмовити у зв'язку з необґрунтованістю.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 11, 71, 94,159,161-163, 171-2 КАС України, ст. 165-1, 251, 254, 256, 283 КУпАП, Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", Законом України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", суд -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Донецькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії АА № 185416 від 30.06.2016 року - відмовити.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області протягом 10 днів з дня отримання її копії.
Суддя Л.Г. Шатілова