19.10.2016 227/3656/16-ц
19 жовтня 2016 року м. Добропілля
Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Здоровиці О.В.,
при секретарі Сисенко Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, заочно, в залі суду м. Добропілля цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи - ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням,-
Представник позивача, ОСОБА_5, який діє на підставі довіреності, звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, треті особи - ОСОБА_3, ОСОБА_4.
В обґрунтування свого позову позивач вказав, що він, його мати ОСОБА_3 та його сестра ОСОБА_4 є співвласниками квартири АДРЕСА_1 (50 років Жовтня - стара назва вулиці) м. Білозерське Донецької області, яка їм належить на праві свідоцтва про реєстрацію права власності на нерухоме майно серія ССМ № 421219. 24.02.2010 року у даній квартирі було зареєстровано відповідача ОСОБА_2, яка на даний час є колишньою дружиною позивача. Починаючи з 2010 року відповідач припинила мешкати у даній квартирі, цей факт підтверджується актом з місця мешкання. На теперішній час позивач вимушений сплачувати комунальні послуги з врахування того, що у квартирі прописаний відповідач, хоча фактично там не проживає, що завдає позивачу зайвих витрат та негативно відображується на його матеріальному становищі. Тому позивач на підставі ст. 391 ЦК України, просить суд усунути перешкоду у здійсненні ним права власності на квартиру за адресою: м. Блозерське, Донецька область, вул.. Східна, 10/45, шляхом позбавлення відповідача, права користування житловим приміщенням за вищевказаною адресою. Отримання такого рішення необхідне позивачу для зняття з реєстрації відповідача, щоб мати право на отримання субсидії.
Представника позивача ОСОБА_5, який діє на підставі довіреності, в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, в якій зазначив, що позовні вимоги позивача підтримує в повному обсязі, не заперечує проти винесення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, про час і місце розгляду справи була письмово належним чином повідомлена, про що в матеріалах справи маються поштові повідомлення. Причину своєї неявки суду не повідомила.
Відповідно до ч.1 ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлений ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Третя особа, ОСОБА_3, в судове засідання не з'явилась, надала до суду заяву про розгляд справи без її участі через сімейні обставини, позовні вимоги позивача підтримує в повному обсязі.
Третя особа, ОСОБА_4, в судове засідання не з'явилась, надала до суду заяву про розгляд справи без її участі через сімейні обставини, позовні вимоги позивача підтримує в повному обсязі.
Суд, відповідно до ст. 224 ЦПК України дійшов до висновку про можливість ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів, проти чого позивач та представник позивача не заперечують.
Дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно із ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до частини першої статті 383 ЦК України власник житлового будинку має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб.
Згідно положень статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Статтею 156 ЖК УРСР передбачено, що члени сім'ї власника жилого будинку, які проживають разом із ним у будинку, що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. До членів сім'ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу. Припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням. У разі відсутності угоди між власником будинку (квартири) і колишнім членом його сім'ї про безоплатне користування жилим приміщенням до цих відносин застосовуються правила, встановлені статтею 162 цього Кодексу.
В судовому засіданні встановлено, що відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 26 листопада 2008 року, яке зареєстровано в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 17.12.2008 року, вбачається, що квартира за адресою АДРЕСА_2 дійсно належить на праві приватної спільної часткової власності: гр. ОСОБА_3 - 1/3 частина квартири та членам її сім'ї ОСОБА_1 - 1/3 частина квартири, ОСОБА_4 - 1/3 частина квартири (а.с.10), що також підтверджується витягом Добропільського бюро технічної інвентаризації від 17.12.2008 року про реєстрацію права власності на нерухоме майно, серії ССМ № 421219 (а.с.9)
Відповідно до копії рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 05 червня 2015 року, яке набрало законної сили 16.06.2015 року, розірвано шлюб між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2
З домової книги (а.с.11-12) вбачається, що у квартирі за адресою АДРЕСА_2 ОСОБА_2 зареєстрована з 24.02.2010 року.
Таким чином з наведеного вбачається, що з 16.06.2015 року ОСОБА_2 є зареєстрованою у вказаній квартирі як колишній член сім'ї позивача, ОСОБА_1
Відповідно до ст.162 ЖК України, Плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.
З позовної заяви позивача вбачається, що відповідач фактично не мешкає у його квартирі з 2010 року і з цього часу до квартири взагалі не з'являлась.
Вказані обставини підтверджуються актом ПП «БРЕС «Прогрес» від 29.12.2015 року, який складено зі слів мешканців за адресою: м. Білозерське, вул. 50 років жовтня (Східна), 10/45 та з я кого вбачається, що на даний час ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 зареєстрована за вищевказаною адресою, але не проживає там з 2010 року по теперішній час.
Відповідно до довідки про склад сім'ї ПП «БРЕС «Прогрес» від 22.12.2015 року, яка надана ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, вбачається що за адресою м. Білозерське, вул. 50 років жовтня, 10/45, зареєстровані донька - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, син - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3
Відповідно до відомостей виконавчого комітету Білозерської міської ради № 02/02-740 від 03.10.2016 року вбачається, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6 зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7, з 24.02.2010 року по теперішній час.
Відповідно до п.72 Правових позицій щодо розгляду судами окремих категорій судових справ (Житлове право), які викладені в листі Верховного Суду України від 26.05.2001 року, тимчасова відсутність члена сім'ї (в тому числі колишнього) власника жилого будинку чи квартири не позбавляє його права користування жилим приміщенням. Він втрачає це право тільки в разі вибуття на інше постійне місце проживання і припинення внаслідок цього сімейних стосунків із власником.
За правилами ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, а також те, що відповідач вибула з квартири за адресою вул.Східна, 10/45, м.Білозерське, на інше постійне місце проживання, керуючись правилами ЦК України, суд вважає необхідним визнати відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: вул.Східна, 10/45, м.Білозерське, Донецька область.
Доводи представника позивача, щодо визнання відповідача такою, що втратила право користування зазначеною квартирою на підставі ст..405 ЦК України, суд не приймає до уваги, оскільки дана норма може бути застосована лише до членів сім'ї власника, а відповідач після розірвання шлюбу з позивачем з 16.06.2015 року не є його членом сім'ї.
Керуючись ст.391 ЦК України, ст. ст. 213-215, 224 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи - ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням - задовольнити.
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженку ІНФОРМАЦІЯ_9, визнати такою, що втратила право користування житловим приміщенням за адресою: Донецька обл. м. Білозерське, вул. Східна, 10/45.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення суду може бути оскаржено позивачем до Апеляційного суду Донецької області через Добропільський міськрайонний суд Донецької області протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку в загальному порядку У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Копію рішення направити відповідачу, для відома.
Надруковано в нарадчій кімнаті у одному примірнику.
Головуючий суддя О.В. Здоровиця