19 жовтня 2016 року 810/2593/16
Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради Київської області,
третя особа - ОСОБА_2
про скасування реєстрації декларації,
позивачка звернулась до суду із вимогами до інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради Київської області, третя особа ОСОБА_2 про скасування реєстрації декларації про готовність об?єкта до експлуатації. Вимоги позовної заяви обґрунтовано тим, що третьою особою були проведені будівельні роботи з добудови і надбудови частини будинку, належного їй на праві часткової власності, із штучним збільшенням площі фундаменту частина якого, територіально розташована на земельній ділянці, яка перебуває у власності позивачки, відтак вважає свої права землевласника порушеними у зв?язку з чим просить скасувати зареєстровану декларацію №КС НОМЕР_1.
У судовому засіданні представник позивачки заявлені вимоги підтримав з підстав, викладених у позові, просив їх задовольнити.
Представники третьої особи проти задоволення позову заперечували та пояснили, що ОСОБА_2 та вони є родичами позивачки. На протязі тривалого часу ОСОБА_3 не може продати належну їй частину будинку, тому заявляє безпідставні позови з метою створити нестерпні умови для спільного існування. Стверджували, що жодним чином не перешкоджають у користуванні правом власності на належне майно ОСОБА_1
Допитана у якості свідка ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснила, що вона є матір?ю позивачки, з третьою особою-ОСОБА_2 перебуває у конфліктних стосунках та засвідчила, що відповідачем при здійсненні реєстрації декларації № КС НОМЕР_1 було допущено порушення: не перевірено зазначені у декларації дані, не проведено виїзд за місцезнаходженням об?єкта будівництва та не перевірено його на відповідність дотримання будівельних норм та правил. Свідок також стверджувала, що ОСОБА_2 самочинно добудувала свою частину будинку таким чином, що це створило перешкоди для користування позивачкою належною їй частиною земельної ділянки.
Допитана у якості свідка ОСОБА_2 відмовилась давати відповіді на запитання представника позивачки.
Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, заяв чи клопотань про розгляд справи за його відсутності, не надав. Суд, на підставі ч.6 ст.128 КАСУ, здійснив розгляд даної справи в порядку письмового провадження.
Заслухавши покази свідків та пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справи докази та матеріали, з наданням їм відповідної правої оцінки, встановивши фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні заявлених вимог, з урахуванням наступного:
рішенням Ірпінського суду Київської області від 04.12.2014 р., яке на момент розгляду даної справи набуло законної сили, було відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_5, треті особи- виконавчий комітет Ірпінської міської ради, державна інспекція сільського господарства у Київській області, інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Київській області, ГУ ДСНС України в Київській області про усунення перешкод в користуванні майном та стягнення моральної шкоди.
Як було встановлено цим рішенням позивачка ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є співвласниками спільного сумісного майна- будинку АДРЕСА_1. Вказаний будинок розташований на земельній ділянці площею 0,0296 га.
В липні 2009 р., ОСОБА_2, без погодження з нею, та органами архітектури і містобудування розширила та перебудувала належну їй частину будинку. У зв? язку із здійсненням самочинного будівництва інспекція ДАБК притягнула її до відповідальності за ч.3 ст.96 КУпАП та надала припис від 02.12.2009 р. №92 про припинення будівельних робіт. ОСОБА_6 вважала, що зі здійсненням відповідачкою самочинного будівництва її частина будинку втратила свою комерційну привабливість, що свідчить про порушення її прав власниці частини будинку. На підставі наведеного просила суд зобов?язати ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні належним їй майном , а саме ? частиною будинку АДРЕСА_1, шляхом знесення за рахунок відповідачки самочинного будівництва квартири АДРЕСА_1.
При розгляді справи суд встановив, що ОСОБА_2 дійсно допустила самочинне будівництво -добудову і надбудову до своєї частини будинку АДРЕСА_1, яка не відповідає будівельним і технічним нормам. Проте, у задоволенні заявлених вимог суд відмовив, із цим погодилась колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області, з огляду на те, що знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише за умови неможливості перебудови нерухомості відповідно до норм і правил, чи відмови від такої перебудови. При цьому, суд послався на висновок судової будівельно- технічної експертизи від 09.09.2014 р. №СЕ01/1405-51, проведеної ТОВ «Київське бюро судових експертиз та досліджень «Константа» , згідно якого можливе проведення ? частини будинку по АДРЕСА_1, належних ОСОБА_2 до технічного стану у відповідності із будівельними нормами та правилами та згодою ОСОБА_5 на перебудову .
Рішенням суду було встановлено, що ОСОБА_2 проводила реконструкцію спірного будинку без експертизи проектно-кошторисної документації та, в порушення вимог п. 1.1 ДБН В. 1.1-7-2002, п.2.7, 4.2.2, 8.4.4 ДБН 360-92, СниП 11-89, ДБН Б.2.4-1, ДБН Б.24-3, СНип 2.11.06.
В подальшому ОСОБА_5 було виготовлено проект добудови з надбудовою існуючого житлового будинку по АДРЕСА_1, який 12.05.2010 р. погоджено заступником головного архітектора м. Ірпеня, а відділом державного пожежного нагляду та державним закладом «Ірпінська міська СЕС» надано висновки експертиз від 20.07.2010 р. №648 та від 01.09.2010 р. №05.03.02-07/61484 про відповідність проекту вимогам законодавства.
Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 25.03.2015 р. у справі №367/444/14-ц (абз.6 а.с.24) також було встановлено безпідставність вимог ОСОБА_1 стосовно того, що здійснена ОСОБА_5 прибудова порушує її право користування земельною ділянкою та зазначено, що на підтвердження цього факту не було надано доказів.
Апеляційним судом встановлено, що згідно зведеного плану земельних ділянок сторін не вбачається, що самовільним будівництвом відповідачка ОСОБА_2 захопила частину земельної ділянки ОСОБА_1 Інші докази на підтвердження цієї обставини відсутні.
Згідно ч.1 ст. 72 КАСУ обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Таким чином, ухвалою Апеляційного суду Київської області встановлено безпідставність вимог ОСОБА_1 про порушення її прав землевласника за відсутності належних та допустимих доказів. Такі докази не були представлені позивачкою і при розгляді справи даним судом.
Загальні засади прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів визначені статтею 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) площею до 300 кв. метрів, господарських будівель і споруд, зокрема гаражів, які розташовані на присадибних, дачних і садових земельних ділянках та споруджувались на підставі будівельного паспорта здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про готовність об'єкта до експлуатації. Процедура подання декларації про готовність об'єкта до експлуатації та її форма визначені Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів (далі -Порядок), який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №461.
Замовнику (його уповноваженій особі) необхідно заповнити бланк декларації спеціальної форми. Після заповнення два примірники декларації подаються до територіального органу Держархбудінспекції особисто, їх можна надіслати рекомендованим листом з описом вкладення або подати через дозвільний центр за місцезнаходженням об'єкта будівництва. Інспекція протягом десяти робочих днів з дати надходження до неї декларації перевіряє повноту зазначених у ній даних та на безоплатній основі реєструє подану декларацію.
Після проведення реєстрації один примірник залишається в Інспекції, яка її зареєструвала, а другий примірник з відміткою Інспекції повертається замовнику. Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації. Зареєстрована декларація є підставою для укладення договорів про постачання на прийнятий в експлуатацію об'єкт необхідних для його функціонування ресурсів -води, газу, тепла, електроенергії, включення даних про такий об'єкт до державної статистичної звітності та оформлення права власності на нього.
У разі втрати або пошкодження декларації передбачено можливість отримання дубліката.
Прийняття в експлуатацію об'єктів, що належать до I-III категорії складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органами державного архітектурно-будівельного контролю поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.
У разі прийняття в експлуатацію об'єктів IV - V категорій складності будівництва органи ДАБК можуть проводити огляд об'єкта, додаткові експертизи тощо. Строк для перевірки та прийняття рішення обмежено ст. 39 Закону про містобудування і становить 10 робочих днів, при цьому не може бути продовжений.
У випадку визнання права власності на самочинно збудований об'єкт за рішенням суду згідно п. 10 Порядку від 08.09.2015 р. №750 він приймається в експлуатацію за умови можливості його надійної та безпечної експлуатації за результатами проведення технічного обстеження такого об'єкта. Технічне обстеження проводиться суб'єктом господарювання, який має у своєму складі відповідних виконавців, що згідно із Законом України «Про архітектурну діяльність» одержали кваліфікаційний сертифікат, або фізичною особою - підприємцем, яка згідно із зазначеним Законом має кваліфікаційний сертифікат. Технічне обстеження включає такі етапи: попереднє (візуальне) обстеження об'єкта та детальне (інструментальне) обстеження об'єкта. Не дозволяється проведення технічного обстеження виключно за фотографіями, відеозаписами, кресленнями чи іншими документами без візуального огляду об'єкта.
На підставі інформації, отриманої під час технічного обстеження, з урахуванням виду, складності, технічних та інших особливостей об'єкта, проведених заходів, передбачених цим пунктом, а також даних технічного паспорта, проектної та іншої технічної документації на об'єкт (за наявності) виконавець проводить оцінку технічного стану об'єкта та складає звіт про проведення технічного обстеження за формою, наведеною в додатку 1 до Порядку.
Пронумерований, прошнурований звіт підписується та скріплюється особистою печаткою виконавця і затверджується суб'єктом господарювання, який проводив технічне обстеження.
Датою прийняття в експлуатацію об'єкта є дата реєстрації декларації або видачі сертифіката.
Відповідно до матеріалів адміністративної справи (а.с.126-165) наявний звіт ТОВ «Столичне бюро незалежних будівельних експертиз та технічного нагляду» про проведення технічного обстеження на відповідність будівельних конструкцій та інженерних мереж добудови з надбудовою до існуючого житлового будинку НОМЕР_2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Висновок звіту свідчить, що добудова з надбудовою до існуючого житлового будинку НОМЕР_2 відповідають державним стандартам, будівельним нормам і правилам, нормативним актам з пожежної безпеки, санітарному законодавству, що діяли на момент закінчення будівництва, згідно ДБН 360-92 «Планування та забудова міських та селищних поселень». Загальний технічний стан добудови та надбудови оцінюється, як добрий. Будівельні, технічні, санітарні та протипожежні норми не порушені.
Виходячи із завдань адміністративного судочинства, судом були перевірені дії відповідача на предмет їх відповідності нормам чинного законодавства, за наслідком чого суд дійшов висновку, що здійснення відповідачем реєстрації декларації №КС НОМЕР_1 було проведено у відповідності з вимогами Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 р. №3038-VI, Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об?єктів від 13.04.2011 р. №461, порушень при проведенні реєстрації судом не виявлено.
При ухваленні рішення судом була надана оцінка показам свідка ОСОБА_7, які не прийняті до уваги, позаяк свідок не приховувала своїх неприязних стосунків із третьою особою, є зацікавленою у вирішенні справи на користь позивачки, крім того її свідчення спростовуються наявними письмовими доказами, - звітом про проведення технічного обстеження добудови та надбудови, які здійснені третьою особою.
Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до ч.2 КАС до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
За приписами ч.1 ст.6 КАСУ в адміністративному суді підлягає захисту порушене або не визнане право суб?єкта звернення. Реєстрація декларації про готовність певного об?єкта до експлуатації фактично є встановленням юридичного факту щодо технічного стану об?єкта будівництва та підставою для укладення договорів про постачання води, газу, тепла, електроенергії, включення даних про такий об'єкт до державної статистичної звітності та оформлення права власності на нього, тому не стосується прав та інтересів позивачки.
Судова форма захисту цивільних прав є найефективнішою та найбільш досконалою формою захисту прав, свобод і законних інтересів суб'єктів цивільних правовідносин. Наведене зумовило визнання ст. З ЦК України захисту цивільних прав та інтересів судом як загальну засаду цивільного законодавства. Судовий захист цивільних прав та інтересів є юрисдикційною формою захисту порушених або оспорюваних суб'єктивних прав та інтересів. Суть такої форми захисту полягає в тому, що особа, яка вважає, що її права й законні інтереси порушені неправомірними діями інших осіб чи органів, звертається за захистом до суду як державного органу, уповноваженого вирішувати спори з метою відновлення порушеного права й припинення правопорушення. Одна з визначальних складових принципу захисту цивільних прав та інтересів судом полягає в забезпеченні гарантій права кожної людини на ефективний судовий захист.
Судовий захист права власності здійснюється шляхом розгляду справ за позовами про визнання права власності; про витребування майна з чужого незаконного володіння; про визначення порядку володіння та користування майном; про усунення перешкод в користуванні власністю і т.д.
Як слідує із описової частини позову ОСОБА_3 вважає порушеним своє право землевласника тим, що третьою особою було збільшено площу фундаменту, частина якого територіально розташована (побудована) на земельній ділянці позивачки та зазначає, що вона не може бути позбавлена права власності. Отже, у даному випадку позивачкою не вірно обрано спосіб захисту її права.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову,-відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Брагіна О.Є.