25 жовтня 2016 рокум. Ужгород№ 807/800/16
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Шешеня О.М.
при секретарі Кречко Л.В.
за участю:
позивача: Приватне підприємство "ОСОБА_5", представник - ОСОБА_1;
відповідача: Мукачівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС України у Закарпатській області, представник - ОСОБА_2;
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Приватного підприємства "ОСОБА_5" до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС України у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлення-рішень, -
Приватне підприємство "ОСОБА_5" (далі - позивач) звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС України у Закарпатській області (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000751202 від 03.06.2016 року, яким зобов'язано ПП "ОСОБА_5" сплатити штраф у розмірі 11815,56 грн. та податкового рішення № 0000761202 від 03.06.2016 року, яким зобов'язано ПП "ОСОБА_5" сплатити штраф у розмірі 3938,80 грн.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позов та просив задовольнити позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заяві, мотивуючи наступним. 24.05.2016 року відповідачем було проведено перевірку позивача, за результатами якої складено Акт №1306/12-02/35685199 та прийнято податкові повідомлення-рішення, а саме: за № 0000751202 від 03.06.2016 року, яким зобов'язано позивача сплатити штраф у розмірі 11815,56 грн. та за № 0000761202 від 03.06.2016 року, яким зобов'язано позивача сплатити штраф у розмірі 3938,80 грн. В судовому засіданні представник позивача наголошував, що відповідач в Акті перевірки від 24.05.2016 року №1306/12-02/35685199 посилається на ст. 126 Податкового кодексу України (далі - ПК України), однак, на думку представника позивача норми даної статті не можуть бути застосовані до позивача. Так, в основній декларації акцизного податку за січень 2015 року позивачем помилково було зазначено суму виручки від реалізації алкогольних напоїв в розмірі 24395,00 грн. (відображена в графах 3 і 5 додатку 6 до декларації) замість суми акцизного податку, яка розрахована у графі 7 додатку 6 в розмірі 1220,00 грн. Така ж помилкова сума в розмірі 24395 грн. була зазначена позивачем в розділі Ґ2 декларації. До бюджету позивачем було сплачено за січень 2015 року 1220,00 грн. акцизного податку. Декларації за лютий та березень 2015 року були подані позивачем з аналогічною помилкою, а саме: в розділі Г1 в графі «Сума акцизного податку» помилково зазначено суму виручки від реалізації алкогольних напоїв. До бюджету позивачем було сплачено суми акцизного податку, зазначені в графі 7 додатку 6 декларацій за лютий і березень 2015 року в розмірі 1513,00 грн. Так, представник позивача в судовому засіданні наголошував, що позивачем було допущено механічну помилку, яка не є ухиленням від виконання податкових зобов'язань зі сплати акцизного податку, не має ознак зниження податкового зобов'язання, оскільки розрахунок суми акцизного податку був проведений правильно, а також, суму акцизного податку позивачем сплачено до бюджету правильно. У зв'язку із допущенням технічних помилок, позивачем було подано уточнюючі декларації за відповідні звітні періоди. Також, на запит відповідача від 02.03.2016 р. за № 998/10/15-02 позивачем було надано документальне підтвердження сум виручки від реалізації алкогольних напоїв (контрольні стрічки, накладна, звіти) за січень-березень 2015 року. Відтак, представник позивача просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
В судовому засіданні представник відповідача заперечив щодо задоволення позову в повному обсязі, з підстав викладених в наданих письмових запереченнях та просив відмовити в задоволенні позовних вимог, мотивуючи наступним. Представник відповідача в судовому засіданні зазначав, що на підставі проведеної відповідачем камеральної перевірки щодо своєчасної сплати позивачем акцизного податку, результати якої відображені в Акті за №1306/12-02/35685199 від 24.05.2016 року, було встановлено порушення строків сплати грошового зобов'язання з акцизного податку за подані декларації за період з січня 2015 року по березень 2016 року, в результаті чого винесено податкові повідомлення-рішення, а саме: за № 0000761202 від 03.06.2016 року, яким застосовано штрафну санкцію в розмірі 3938,80 грн. та за № 0000751202 від 03.06.2016 року, яким застосовано штрафну санкцію в розмірі 11815,56 грн. Зокрема, представник відповідача наголошував, що при поданні декларації, а саме: за січень 2015 року № 9020839038 - позивач самостійно визначив до сплати акцизний податок в розмірі 24395,00 грн., а фактично сплатив до бюджету 1220,00 грн., в декларації за лютий 2015 року №9043114246 - позивач самостійно визначив до сплати акцизний податок в розмірі 30256,00 грн., а фактично сплатив до бюджету 1513,00 грн. та в декларації за березень 2015 року №9073031343 - позивач самостійно визначив до сплати акцизний податок в розмірі 33424,00 грн., а фактично сплатив до бюджету 1671,00 грн. Представник відповідача зазначав, що оскільки позивач в деклараціях відобразив значно більшу суму податкових зобов'язань по акцизному податку ніж ті, які ним фактично були сплачені до бюджету, відтак, в інтегрованій картці платника податків виник податковий борг на різницю не сплаченого податкового зобов'язання. Таким чином, представник відповідача наголошував в судовому засіданні, що при відображенні позивачем суми помилки за подані декларації у січні-березні 2015 року в уточнюючих деклараціях від 20.05.2015року №9101221040, №9101212635, №9101439326, саме дата подання цих декларацій є датою узгодження такої суми помилки, тобто датою погашення грошового зобов'язання у раніше поданих деклараціях. Відтак, при подачі уточнюючих декларацій із зазначенням меншої суми податкових зобов'язань за відповідний період, сума нарахованого податкового зобов'язання зменшується та нараховується штрафна санкція відповідно до п.1 ст. 126.1 ПКУ за несвоєчасне погашення податкового зобов'язання. Таким чином, представник відповідача просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовна заява підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що 24.05.2016 року відповідачем було проведено камеральну перевірку щодо своєчасності сплати позивачем акцизного податку з січня 2015 року по березень 2016 року, результати якої відображено в Акті за № 1306/12-02/35685199 від 24.05.2016 року (а.с. 9).
Згідно Акту за № 1306/12-02/35685199 від 24.05.2016 року, вбачається, що перевіркою встановлено порушення позивачем п. 57.1 ст. 57 ПК України, а саме: несвоєчасно сплачено акцизний податок з січня 2015 року по березень 2016 року, за що передбачена відповідальність відповідно до п. 126.1 ст. 126 ПК України (а.с. 9).
Відповідно до ч. 76.1 ст. 56 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Згідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до пп. 14.1.152 п. 14.1. ст. 14 ПК України погашення податкового боргу - зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.
За наслідками перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення, а саме: за № 0000751202 від 03 червня 2016 року, яким зобов'язано позивача сплатити штраф у розмірі 11815,56 грн., що складає 20% від нарахованого грошового зобов'язання з акцизного податку в розмірі 59077,80 грн. (а.с. 12) та за №0000761202 від 03 червня 2016 року, яким зобов'язано позивача сплатити штраф у розмірі 3938,80 грн., що складає 10% від нарахованого грошового зобов'язання з акцизного податку у розмірі 39388,00 грн. (а.с. 10).
У відповідності до пп. 212.1.11 п. 212.1 ст. 212 ПК України платниками податку є: особа - суб'єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів.
Як вбачається з матеріалів справи, в декларації з акцизного податку за січень 2015 року в розділі Г в графі "Сума акцизного податку" позивачем було зазначено суму акцизного податку в розмірі 24395,00 грн. (а.с.14). Разом з тим, згідно до Додатку 6 до декларації акцизного податку за січень 2015 року позивачем розрахована суми акцизного податку в розмірі 1220,00 грн. (а.с. 15). До бюджету позивачем було сплачено за січень 2015 року акцизний податок в сумі 1220,00 грн., що підтверджується, платіжним дорученням № 561 від 02 березня 2015 року (а.с. 36).
Також, в декларації акцизного податку за лютий 2015 року позивачем в розділі Г в графі "Сума акцизного податку" зазначено суму акцизного податку в розмірі 30256,00 грн., однак згідно до Додатку 6 до декларації акцизного податку за лютий 2015 року позивачем розрахована суми акцизного податку в розмірі 1513,00 грн. (а.с. 21"а" -23). До бюджету було сплачено суму акцизного податку, зазначену в графі 7 додатка 6 декларацій за лютий 2015 року в сумі 1520,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 591 від 30 березня 2015 року (а.с. 37).
В декларації за акцизного податку за березень 2015 року позивачем в розділі Г в графі "Сума акцизного податку" зазначено суму акцизного податку в розмірі 33424,00 грн., однак згідно до Додатку 6 до декларації акцизного податку за березень 2015 року позивачем розрахована суми акцизного податку в розмірі 1671,00 грн. (а.с. 29-30). До бюджету було сплачено суму акцизного податку, зазначену в графі 7 додатка 6 декларацій за березень 2015 року в сумі 1670,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 610 від 29 квітня 2015 року (а.с. 38).
Так, у зв'язку з допущенням помилки, а саме: відображення в деклараціях за січень-березень 2015 року в розділах Г суми виручки від реалізації алкогольних напоїв, позивачем були подані до відповідача уточнюючі декларації акцизного податку від 20.05.2015 року за №9101221040, за №9101212635 та за №9101439326 (17-18, 25-25"а", 32-33).
На адресу позивача був направлений запит від 02.03.2016 року за №998/10/15-02 про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень) у якому було повідомлено про виявлені відповідачем факти, що свідчать про можливі порушення обчислення і своєчасності сплати до бюджету податку з підакцизних товарів, що містяться у поданих деклараціях з акцизного податку № 9020839038 від 23 лютого 2015 року, № 9043114246 від 19 березня 2015 року. № 9073031343 від 19 квітня 2015 року та поданих за відповідні періоди уточнюючих деклараціях з акцизного податку № 9101221040 від 20 травня 2015 року, № 9101212635 від 20 травня 2015 року та 9101439326 від 20 травня 2015 року (а.с. 39).
Відтак, на запит відповідача за № 998/10/15-02 від 02 березня 2016 р. позивачем було надано документальне підтвердження сум виручки від реалізації алкогольних напоїв, а саме: контрольні стрічки, накладна на придбання алкогольних напоїв, звіти про залишки алкогольних напоїв за січень-березень 2015 року (а.с.41-42).
Також, позивачем було направлено до відповідача заперечення на Акт перевірки №1306/12-02/35685199 від 24 травня 2016 року (а.с. 43-44). Позивачеві надійшов висновок про розгляд заперечення на Акт перевірки №1306/12-02/35685199 від 24 травня 2016 року, згідно якого відповідач зазначав, що у зв'язку із тим, що в декларації було відображено обсяг реалізації підакцизних товарів, а не суму податкового зобов'язання, то в інтегрованій картці платника податку (ІКПП) виникає податковий борг на різницю не сплаченого податкового зобов'язання (а.с. 46). Відтак, в наданому висновку на заперечення позивача, відповідач зазначає, що у відповідності до Акту камеральної перевірки №1306/12-02/35685199 від 24 травня 2016 року було встановлено порушення позивачем п. 126.1 ст. 126 ПК України, що сідчить про несвоєчасну сплату акцизного податку з січня 2015 року по березень 2016 року (а.с. 46).
Згідно до п. 223.2 ст. 223 ПК України платник податку з підакцизних товарів (продукції), вироблених або переобладнаних на митній території України; імпортер алкогольних напоїв та тютюнових виробів; суб'єкт господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів; оптовий постачальник електричної енергії подає щомісяця не пізніше 20 числа наступного періоду контролюючому органу за місцем реєстрації декларацію акцизного податку за формою, затвердженою у порядку, встановленому статтею 46 цього Кодексу.
Разом з тим, не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні посилання відповідача на те, що при відображенні суми помилки за подані декларації у січні-березні 2015 року в уточнюючих деклараціях від 20.05.2015року №9101221040, №9101212635, №9101439326, саме дата подання цих декларацій є датою узгодження такої суми помилки, тобто датою погашення грошового зобов'язання у раніше поданих деклараціях, виходячи із наступного.
Згідно до п. 126.1 ст. 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
У відповідності до п. 50.1 ст. 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Таким чином, в судовому засіданні було встановлено, що позивачем помилково було відображено суми виручки від реалізації алкогольних напоїв замість суми акцизного податку, у зв'язку з чим були подані до відповідача уточнюючі декларації від 20.05.2015 року за №9101221040, за №9101212635 та за №9101439326.
Як було встановлено в судовому засіданні, позивачем було здійснено правильний розрахунок суми акцизного податку у додатках 6 до декларацій акцизного податку за січень-березень 2015 року, а також фактично сплачено дані суми акцизного податку, згідно платіжних доручень (а.с. 36-38).
Так, нарахування штрафних санкцій на підставі ст. 126 ПК України залежить від суми погашеного податкового боргу та кількості днів затримки сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Виходячи з вище викладеного суд приходить висновку, що у випадку подання уточнюючої декларації об'єкт застосування штрафних санкцій відсутній, оскільки подання уточнюючої декларації не є сплатою узгодженої суми податкового зобов'язання.
Відтак, суд приходить висновку, що помилки допущені у деклараціях з акцизного податку за січень-березень 2015 року не призвели до несвоєчасної сплати узгодженого податкового зобов'язання з акцизного податку та не свідчать про заниження суми податкового зобов'язання, а подання уточнюючих декларацій на зменшення суми податку не є погашенням податкового боргу.
Згідно до п. 56.21 ст. 56 ПУ України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС УКраїни завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС УКраїни в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відтак, відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх та беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень від 03.06.2016 року за №0000751202 та за №0000761202.
На підставі вище вказаного суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, позовні вимоги підтверджено належними та допустимими доказами.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 19, 94, 104-106, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1.Позов Приватного підприємства "ОСОБА_5" до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС України у Закарпатській області - задовольнити.
2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС України у Закарпатській області №0000751202 від 03.06.2016 року, яким зобов'язано ПП "ОСОБА_5" сплатити штраф у розмірі 11815,56 грн., що складає 20% від нарахованого грошового зобов'язання з акцизного податку в розмірі 59077,80 грн.
3.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС України у Закарпатській області №0000761202 від 03.06.2016 року, яким зобов'язано ПП "ОСОБА_5" сплатити штраф у розмірі 3938,80 грн., що складає 10% від нарахованого грошового зобов'язання з акцизного податку в розмірі 39388,00 грн.
4.Стягнути з Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС України у Закарпатській області (вул. Горького, буд. 21а, м. Мукачево, Закарпатська область, 89600, код ЄДРПОУ 39568154) на користь Приватного підприємства "ОСОБА_5" витрати зі сплати судового збору в сумі 1378,00 (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень) грн.
5.Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.
СуддяО.М. Шешеня
Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 25 жовтня 2016 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано 28 жовтня 2016 року.