28 жовтня 2016 року Житомир справа № 295/17908/15-а
категорія 12.3
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Сичової О.П.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом
Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області до ОСОБА_1 про стягнення суми матеріальної заборгованості 796,65 грн.,-
встановив:
Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області звернулося до суду з вимогою про стягнення з ОСОБА_1 на рахунок Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області суму матеріальної заборгованості - 796,65 грн.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ОСОБА_1 наказом начальника Управління від 01.12.2015 №994 звільнено зі служби цивільного захисту. Крім того, позивач зазначив, що у відповідача перед Управлінням існує матеріальна заборгованість за 3 дні використаної щорічної основної відпустки за 2015 рік, також за 14 днів прогулів, що підтверджується вищевказаними наказами Управління та особовою карткою №186 (а.с.25-26), розрахунковими відомостями №2590, 2591 (а.с.27-28) та довідкою від 30.12.2015 №01-4/3169 (а.с.23-24).
Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги. Просив суд позов задовольнити.
Відповідач у судовому засіданні не з'явився. Про дату та час проведення судового засідання повідомлявся вчасно та належним чином. Причини неявки суду не відомі. Клопотань, доповнень на адресу суду не надходило.
Зважаючи на відсутність перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні та приймаючи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд вважає за можливе розглянути справу у письмовому провадженні, відповідно до частини 6 статті 128 КАС України, на підставі наявних у ній доказів.
В силу приписів ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав.
Комісією Житомирського міського відділу (далі - комісією) було проведено службове розслідування за інформацією, викладеною в рапорті начальника 1 державної пожежно-рятувальної частини (м. Житомир) майора служби цивільного захисту Куликівського С. М. про невихід на службу без поважних причин 23.11.2015 пожежного-рятувальника частини старшого сержанта служби цивільного захисту ОСОБА_1.
В ході службового розслідування комісією було доведено вину ОСОБА_1 у невиході на службу без поважних причин в період з 17 по 30 листопада 2015 року.
З 16 по 20 листопада поточного року на виконання розпорядження Голови обласної державної адміністрації від 05.03.2015 №67 "Про затвердження плану комплектування Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Житомирської області слухачами з функціонального навчання у сфері цивільного захисту на 2015 рік" на базі зазначеного центру проводився семінар з категорії "хімік- розвідник, дозиметрист".
Відповідно до наказу начальника Управління ДСНС України у Житомирській області (по особовому складу) від 12.11.2015 №946 "Про направлення на семінар Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Житомирської області" (а.с.9-11) для участі у зазначеному семінарі була направлена група слухачів із числа рядового і начальницького складу підрозділів Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту області, до складу якої був включений ОСОБА_1
Даний семінар з 17.11.2015 по 20.11.2015 ОСОБА_1 не відвідував, мотивуючи тим, що перебував на лікуванні у відділенні щелепно-лицьової хірургії Житомирського обласного стоматологічного медичного об'єднання Житомирської обласної ради. На звернення посадових осіб частини до реєстратури стоматологічного медичного об'єднання було повідомлено, що за період з 17 по 19 листопада ОСОБА_1 за медичною допомогою не звертався.
Також після закінчення вищезазначеного семінару, ОСОБА_1 умисно не з'являвся на службі з 20.11.2015 по 30.11.2015. На підставі рапорта начальника 1 державної пожежно-рятувальної частини від 23.11.2015 (а.с.12), згідно наказу Управління (з основної діяльності) від 23.11.2015 №170 про призначення службового розслідування, було розпочато службове розслідування, що підтверджується висновком службового розслідування та доданих матеріалів до службового розслідування (а.с.13-14).
Вина ОСОБА_1 полягає в тому, що він умисно, в порушення вимог Присяги служби цивільного захисту (стаття 108 Кодексу цивільного захисту України), пункту 3 Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту, пункту 31 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою КМУ від 11.07.2013 №593, неодноразово, а саме з 17.11.2015 по 30.11.2015 не виходив на службу без поважних причин.
Основними причинами скоєння ОСОБА_1 зазначених порушень службової дисципліни є його особиста недисциплінованість та безвідповідальне ставлення до виконання своїх службових обов'язків.
На підставі вищевказаного був виданий наказ начальника Управління (по особовому складу) від 30.11.2015 №988 про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту (а.с.6-7).
Наказом начальника Управління від 01.12.2015 №994 ОСОБА_1 звільнений зі служби цивільного захисту (а.с.8).
Про звільнення зі служби було неодноразово попереджено відповідача поштовими відправленнями листів від 02.12.2015 №01-6/8369 та повторним від 07.12.2015 №01-6/8596 (а.с.20-22), в яких вказано про необхідність прибути до відділу персоналу Управління для отримання документів про звільнення та надати декларацію про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2015 рік.
Також, у ОСОБА_1 перед Управлінням існує матеріальна заборгованість в сумі 796,65 грн. (сімсот дев'яносто шість гривень шістдесят п'ять копійок) за 3 дні використаної щорічної основної відпустки за 2015 рік, також за 14 днів прогулів, що підтверджується вищевказаними наказами Управління та особовою карткою №186, розрахунковою відомістю №2590, відомістю №2591 та довідкою від 30.12.2015 №01-4/3169.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною першою статті 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до розділу І пункту 3 Наказу МВС України від 23.04.2015 №475 "Про затвердження Інструкції про виплату грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту" до грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу належать: посадовий оклад, оклад за спеціальним званням, щомісячні види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, що мають постійний характер, премії) та одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Згідно п. 8 розділу І Наказу за час відсутності особи рядового чи начальницького складу на службі без поважних причин (прогул) грошове забезпечення не виплачується.
Підставою припинення виплати грошового забезпечення особі рядового чи начальницького складу є матеріали службового розслідування на підставі мотивованого рапорту безпосереднього керівника про обставини невиходу на службу та наказ начальника (керівника) органу управління (підрозділу), у якому вказується, за який період припиняється виплата грошового забезпечення.
У пункті 11 розділу І Наказу вказано, що виплата особам рядового і начальницького складу грошового забезпечення проводиться один раз за поточний місяць у період з 20 по 25 числа.
Згідно п. 6 розділу XV вказаного Наказу у разі звільнення особи рядового чи начальницького складу зі служби цивільного захисту до закінчення календарного року, за який вона уже використала щорічну основну відпустку (крім звільнених за віком, станом здоров'я та у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів), проводиться відрахування із грошового забезпечення за дні відпустки, що були використані в рахунок тієї частини календарного року, яка залишилася після звільнення особи рядового чи начальницького складу .
Розрахунок суми грошового забезпечення, яка підлягає відрахуванню з грошового забезпечення, здійснюється, виходячи з грошового забезпечення, яке отримала особа рядового чи начальницького складу за дні щорічної основної відпустки, пропорційно дням, що були використані в рахунок тієї частини календарного року, яка залишилася після її звільнення.
Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Проаналізувавши викладені обставини, суд визнає заявлені позовні вимоги Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області, обґрунтованими, такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 86, 158 - 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
постановив:
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на рахунок Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області суму матеріальної заборгованості - 796,65 грн.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя О.П. Сичова