Ухвала від 26.10.2016 по справі 817/3334/15

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Жуковська Л.А.

Суддя-доповідач:Євпак В.В.

УХВАЛА

іменем України

"26" жовтня 2016 р. Справа № 817/3334/15

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Євпак В.В.

суддів: Капустинського М.М.

Мацького Є.М.,

за участю секретаря судового засідання Гунько Л.В.,

представників позивача Горюнова І.М., Пейка А.Б.,

представника відповідача Довгалюк І.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Міната" на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "03" серпня 2016 р. у справі за позовом Приватного підприємства "Міната" до Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Міната» звернулось до Рівненського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.04.2015 року № 0000512200, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 751549, 00 грн., в тому числі 601239,00 грн. за основним платежем та 150310,00 грн. за штрафною санкцією.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2016 року у задоволенні адміністративного позову Приватному підприємству "Міната" відмовлено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду та прийняти нову про задоволення позову. В апеляційній скарзі зазначив, що підприємства, які займаються закупівлею товарів сільськогосподарської продукції, проведення розрахунків за які не врегульовано законодавством України, можуть проводити видачу готівки здавальникам такої сільськогосподарської продукції за відомостями, в яких зазначаються прізвища здавальників, їх адреси, обсяги зданої продукції і сума виплаченої готівки, що засвідчується підписом здавальника. ПП «Міната» були розроблені та використовувались з метою контролю за касовими операціями Відомості про проведення розрахунків із здавальниками. Підтвердженням виплати компенсації сільськогосподарським товаровиробникам компенсації є відомості про виплачені компенсації сільськогосподарським товаровиробникам. Ними не були порушені вимоги пп. 12 п. 1 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України та п.2.8, п.2.9 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні. Суд першої інстанції не звернув уваги на зазначені обставини та ухвалив незаконне рішення.

Представники позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримали в повному обсязі.

Представник відповідача апеляційну скаргу не визнав. Вважає судове рішення таким, що винесено у відповідності до вимог Закону. Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Переглянувши судове рішення, доводи апеляційної скарги, розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що Приватне підприємство «Міната» є суб'єктом господарювання, взято на податковий облік 18.04.08р. в Радивилівському відділенні Дубенської ОДПІ під №709.

Також ПП «Міната» зареєстроване як платник податку на додану вартість, про що свідчить свідоцтво 100119154 від 03.06.2008р. серії НБ №005073, видане Радивилівським відділенням Дубенської ОДПІ.

Встановлено, що згідно направлень від 12.12.2014р. №449, №450, №451 на підставі ст.20, ст. 75, п.п. 78.1.1 п.78.1 ст.78, ст. 82 глави 8 розділу ІІ Податкового кодексу України та відповідно до наказів Дубенської ОДПІ ГУ Міндоходів у Рівненській області №518 від 12.12.2014 року, №530 від 18.12.2014 року проведена позапланова виїзна перевірка Приватного підприємства «Міната» (скорочено ПП «Міната») з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.10.2011р. по 31.12.2013р., про що складено акт від 29.12.2014 р. №1409/22/33380612.

Перевіркою встановлено порушення позивачем:

- пп. 12 п. 1 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України, внаслідок чого компенсація в сумі 601239 грн, не виплачена сільськогосподарським товаровиробникам або виплачена з порушенням встановленого терміну вважається такою, що використана не за призначенням і підлягає стягненню до державного бюджету; відповідно до вимог пп. 13 п. 1 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України;

- п.2.8, п.2.9 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. №637, а саме перевищення встановленого ліміту залишку готівки в касі на суму 601239,18 грн.

Встановлено, що до перевірки позивачем надано відомості не встановленого зразка без підтвердження фактів виплати компенсації, а саме: відсутні реквізити дати виплати та документа, що підтверджує таку виплату. Крім того, до перевірки не надано відповідні касові та інші документи (видаткові касові ордери - при видачі готівки з каси безпосередньо фізичним особам або видаткові касові ордери та авансові звіти - при видачі готівки з каси підзвітній особі підприємства), які підтверджують виплату компенсації населенню за м'ясо в живій вазі.

За наслідками проведеної перевірки Дубенською ОДПІ було прийнято податкові повідомлення-рішення:

від 16.01.2015 року №0000162202, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 1202478,36 грн.;

від 08.04.2015 року №0000512200, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 751549, 00 грн., в тому числі 601239,00 грн. за основним платежем та 150310,00 грн. за штрафною санкцією.

За наслідками адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень, скарги платника податків залишені без задоволення.

Не погоджуючись із прийнятими податковим органом рішеннями, позивач звернувся з позовом до суду.

Суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та не погоджується з доводами позивача, як апелянта, з огляду на наступне.

Встановлено, що ПП «Міната» за період з 01.10.2011 року по 31.12.2013 року проводило закупівлю у населення м'яса в живій вазі.

Відповідно до підпункту 3 пункту 1 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України переробні підприємства ведуть окремий облік операцій з постачання власно виробленої продукції (молока, молочної сировини, молочних продуктів, м'яса, м'ясопродуктів, іншої продукції переробки тварин (шкур, субпродуктів, м'ясо-кісткового борошна), виготовленої з поставлених молока або м'яса в живій вазі сільськогосподарськими товаровиробниками (далі - готова продукція).

Переробне підприємство операції з постачання готової м'ясомолочної продукції, виготовленої з поставлених молока або м'яса в живій вазі сільськогосподарськими товаровиробниками, відображає в податковій декларації з податку на додану вартість переробного підприємства (код 0140), інші операції, в тому числі постачання м'ясо-молочної продукції, яка виготовлена з імпортованої сировини, із сировини, що не є сировиною власного виробництва сільськогосподарського товаровиробника чи фізичної особи - в податковій декларації з податку на додану вартість, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом (код 0110).

Таким чином, операції з постачання переробним підприємством м'ясо-молочної продукції, виготовленої з сировини (молока та м'яса в живій вазі), закупленої у будь-яких інших осіб, ніж її виробники, відображаються в декларації з податку на додану вартість, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом, а суми податку на додану вартість, нараховані на вартість такої продукції, не можуть виступати джерелом для виплати компенсації сільськогосподарським товаровиробникам.

Сума податку на додану вартість, визначена переробним підприємством у декларації з податку на додану вартість щодо діяльності з постачання готової продукції (код 0140), підлягає перерахуванню у відповідних розмірах на спеціальний рахунок, відкритий ним в органі державної казначейської служби, до 15-го числа місяця, наступного за звітним (податковим) періодом, для подальшої виплати компенсації сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними молоко і м'ясо в живій вазі.

Розрахунок розподілу суми компенсації між сільськогосподарськими товаровиробниками за поставлені ними переробному підприємству молоко або м'ясо в живій вазі здійснюється переробним підприємством щомісячно виходячи з суми податку на додану вартість, визначеної у податковій декларації з податку на додану вартість щодо діяльності з постачання готової продукції, та вартості закуплених у звітному періоді переробним підприємством молока або м'яса в живій вазі (код 0140).

Відповідно до вимог підпункту 12 пункту 1 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України виплата компенсації сільськогосподарським товаровиробникам (юридичним особам за платіжними дорученнями шляхом перерахування на їх окремі рахунки, відкриті в обслуговуючих банках, фізичним особам - готівкою безпосередньо з каси переробного підприємства або згідно з договорами доручення) здійснюється переробним підприємством до 20 числа місяця, наступного за звітним (податковим) періодом.

Підтвердженням виплати сільськогосподарським товаровиробникам компенсації є відомості про виплачені суми компенсації сільськогосподарським товаровиробникам.

Форму Відомості про виплачені суми компенсації сільськогосподарським товаровиробникам затверджено наказом Мінагрополітики України від 02.03.2012р. №101, зареєстровано в Міністерстві юстиції України15.03.12р. за №395/20708.

У відповідності до пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Для підтвердження зазначеного факту до перевірки було надано відомості закупівлі сільськогосподарської продукції, корінці приймальних квитанцій, паспорти та ветеринарні картки до них та ін. Також в ході перевірки позивачем посадовим особам контролюючого органу було надано відомості про виплачені суми компенсації сільськогосподарським товаровиробникам (копії містяться в матеріалах справи).

Встановлено, що як підчас проведення перевірки, подання заперечень на висновки акту перевірки, оскарження рішень в адміністративному порядку, так і під час судового розгляду позивачем не було надано Відомості про виплачені суми компенсації сільськогосподарським товаровиробникам за формою, що затверджена наказом Мінагрополітики України від 02.03.2012р. №101, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.03.12р. за №395/20708 за перевіряє мий період з 01.10.2011 р. по 31.12.2013 р.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що надані відомості не містять дати виплати такої компенсації та посилань на документ, що підтверджує таку виплату з каси підприємства, а тому не можуть слугувати підтвердженням дотримання позивачем вимог підпункту 12 пункту 1 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України, згідно якого виплата компенсації сільськогосподарським товаровиробникам (юридичним особам за платіжними дорученнями шляхом перерахування на їх окремі рахунки, відкриті в обслуговуючих банках, фізичним особам - готівкою безпосередньо з каси переробного підприємства або згідно з договорами доручення) здійснюється переробним підприємством до 20 числа місяця, наступного за звітним (податковим) періодом.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України від 16.07.99 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення.

Пунктом 3.5. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України № 637 від 15.12.2004 р. встановлено, що у разі видачі окремим фізичним особам готівки (у тому числі працівникам підприємства) за видатковим касовим ордером (сторонні фізичні особи) або видатковою відомістю (працівники підприємства) касир вимагає пред'явити паспорт чи документ, що його замінює, записує його найменування і номер, ким і коли він виданий. Фізична особа розписується у видатковому касовому ордері або видатковій відомості про одержання готівки із зазначенням одержаної суми (гривень - словами, копійок - цифрами), використовуючи чорнильну або кулькову ручку з чорнилом темного кольору. Якщо видаткова відомість складена на видачу готівки кільком особам, то одержувачі також пред'являють паспорти чи документи, що їх замінюють, і розписуються у відповідній графі документа.

Абзацом першим пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстровано у Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за № 168/704) визначено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Згідно з п. 2.16 зазначеного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що здійснення видачі готівки у такий спосіб, як видача коштів під назвою «операція» не передбачено нормами чинного законодавства, а тому в силу вимог п. 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, записи в касовій книзі підприємства про видачу коштів під назвою "операція" не може бути прийнято до виконання, так як суперечить нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів.

Крім того судом першої інстанції були досліджені пояснення свідків, частина з яких не змогла підтвердити отримання ними сум компенсації за здане м'ясо в живій вазі.

Інші свідки зазначили, що додатково отримували від позивача через місяць-півтора ще певну суму коштів, яка була значно меншої ніж сума, що відразу сплачувалась заготівельником при купівлі худоби.

Зазначене підтверджує, що позивачем не надавались документи, які засвідчують проведення такої виплати безпосередньо з каси підприємства.

Також встановлено, що в матеріалах справи також відсутні документи, в яких би було засвідчено підписом особи дату отримання компенсації з каси.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем не надано доказів виплати суми компенсації сільськогосподарським товаровиробникам у передбачені законом строки.

Оскільки санкція пп. 12 п. 1 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України, передбачає відповідальність платника у вигляді стягнення до державного бюджету суми компенсації сільськогосподарським товаровиробникам не лише щодо не виплаченої суми, а й виплаченої з порушенням встановленого терміну, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо правомірності донарахування позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 751549, 00 грн., в тому числі 601239,00 грн. за основним платежем та 150310,00 грн. за штрафною санкцією.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції. Постанова суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Міната" залишити без задоволення, постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "03" серпня 2016 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя В.В. Євпак

судді: М.М. Капустинський

Є.М. Мацький

Повний текст cудового рішення виготовлено "28" жовтня 2016 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: Приватне підприємство "Міната" вул.Набережна,б.52,с.Башарівка,Радивилівський район, Рівненська область,35550

3- представник позивача Горюнов І.М.вул. Міцкевича, 14, оф. 103, м.Рівне, 33000

4- відповідачу/відповідачам: Дубенська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Рівненській області вул. Грушевського,134,м.Дубно,Дубенський район, Рівненська область,35604

- ,

Попередній документ
62345937
Наступний документ
62345939
Інформація про рішення:
№ рішення: 62345938
№ справи: 817/3334/15
Дата рішення: 26.10.2016
Дата публікації: 03.11.2016
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Житомирський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі:; податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість)