Справа: № 810/2564/16 Головуючий у 1-й інстанції: Кушнова А.О., Суддя-доповідач: Кобаль М.І.
26 жовтня 2016 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Кобаля М.І.,
суддів: Епель О.В., Карпушової О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження матеріали апеляційної скарги Карлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2016 року у справі за поданням Карлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Надра Геоцентр», як уповноваженої особи за договором про спільну діяльність від 19.11.2007 №265-12, Товариства з обмеженою відповідальністю «Надра Геоцентр», Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» про стягнення коштів платника податків, який має податковий борг з рахунків в банках, обслуговуючих такого платника податків, -
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2016 року зазначене подання - залишено без розгляду.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу в якій просить ухвалу суду першої інстанції про залишення без розгляду подання скасувати, та прийняти нове рішення, яким зазначене подання задовольнити в повному обсязі (за текстом апеляційної скарги).
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.
Апеляційний розгляд справи здійснюється без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, оскільки сторони у судове засідання не з'явились.
Відповідно до ч.1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно із ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що в даному випадку строк для звернення до суду податкового органу із поданням пропущений, адже граничні строки сплати суми податкового боргу настали раніше, ніж у день, що передував дню звернення до суду із цим поданням, в залежності від настання граничних строків сплати податкових зобов'язань за розстроченими грошовими зобов'язаннями та податковим боргом, але в будь-якому випадку раніше 31.05.2016, коли вся сума податкового боргу у загальному розмірі 23786593,59 грн. відображена у зворотному боці інтегрованої картки як недоїмка, тоді як із поданням заявник звернувся до суду 16.08.2016.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з такою позицією суду першої інстанції, зважаючи на наступне.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 16.08.2016 об 11:23 год. Карлівська ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області звернулась до Київського окружного адміністративного суду з поданням до ТОВ «Надра Геоцентр», як уповноваженої особи за договором про спільну діяльність від 19.11.2007 №265-12, ТОВ «Надра Геоцентр», ПАТ «Укргазвидобування» про стягнення коштів у сумі податкового боргу з рентної плати за користування надрами для видобування природного газу у розмірі 23 786 593,59 грн. з поточних рахунків ТОВ «Надра Геоцентр», як уповноваженої особи за договором про спільну діяльність від 19.11.2007 №265-12, ТОВ «Надра Геоцентр», ПАТ «Укргазвидобування».
В поданні контролюючий орган посилається на податкову вимогу №312-17 від 16.06.2016, яка виставлена платнику податків ТОВ «Надра Геоцентр», яка є уповноваженою особою за нарахування та сплату податків по Договору про спільну діяльність від 19.11.2007 №265-12, на суму 23 786 593,59 грн. (Т.1, а.с.22).
ТОВ фірма «Надра Геоцентр» (ідентифікаційний код 34763705, місцезнаходження 08800, Київська область, Миронівський район, місто Миронівка, вулиця Леніна, будинок 48) зареєстровано в якості юридичної особи, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань від 14.08.2016 (Т.1, а.с.118).
ТОВ «Надра Геоцентр» є Оператором Спільної діяльності за договором №265-12 про спільну діяльність від 19.11.2007 (далі по тексту - договір №265-12), сторонами якого є філія Дочірньої компанії «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» - газопромислове підприємство «Харківгазвидобування» (Сторона-1) та ТОВ «Надра Геоцентр» (Сторона-2) (Т.1, а.с.13-15).
Згідно з п. 6.10 договору №265-12, ТОВ «Надра Геоцентр» як оператор спільної діяльності - уповноважена особа, визначена договором, яка здійснює ведення спільних справ, поточне керівництво Спільною діяльністю та ведення балансу Спільної діяльності, зобов'язане сплачувати податки у повному обсязі.
Відповідно до пп. 14.1.139 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України) облік результатів спільної діяльності ведеться платником податку, уповноваженим на це іншими сторонами згідно з умовами договору, окремо від обліку господарських результатів такого платника податку.
Згідно із п. 64.6 ст. 64 ПК України на обліку в органах державної податкової служби повинні перебувати, зокрема, договори про спільну діяльність на території України без створення юридичних осіб, на які поширюються особливості податкового обліку та оподаткування діяльності за такими договорами, визначені цим Кодексом. Взяття на облік договору здійснюється шляхом додаткового взяття на облік учасника договору про спільну діяльність як платника податків - відповідального за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору.
Відповідно до повідомлення про взяття на облік за неосновним місцем обліку уповноважена особа ТОВ «Надра Геоцентр» (34763705) перебуває на податковому обліку у Карлівській ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області - як платник податків за неосновним місцем обліку (Т.1, а.с.210).
Як вбачається з матеріалів справи, податкова вимога №312-17 від 16.06.2016 направлена на адресу ТОВ «Надра Геоцентр», як уповноваженої особи за договором №265-12, рекомендованим листом 16.06.2016 року, що підтверджується квитанцією від 16.06.2016 (Т.1, а.с.22).
Отже, під час відкриття провадження в даній адміністративній справі судом першої інстанції було перевірено питання дотримання заявником строку звернення до суду із поданням за вищенаведеною податковою вимогою, адже податкова вимога №312-17 від 16.06.2016 направлена платнику податків 16.06.2016, відтак початок перебігу 60-денного календарного строку розпочався 17.06.2016, а сплив даного строку припав на 15.08.2016. Відповідно, право на звернення до суду із поданням про стягнення податкового боргу виникло у податкового органу 16.08.2016 з 00 год. 00 хв., відтак виходячи з цих обставин заявник звернувся до суду впродовж 24 годин з дня, наступного за тим, у який сплинули 60 днів із дня надіслання податкової вимоги №312-17 від 16.06.2016.
Між тим, як вірно встановлено судом першої інстанції, 31.07.2015 Карлівською ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області винесена податкова вимога форми «Ю» №37-23, адресована ТОВ «Надра Геоцентр», як уповноваженій особі за договором про спільну діяльність №265-12, на суму 7 207 366,37 грн.
В судовому засіданні судом першої інстанції оглянуто оригінал податкової вимоги форми «Ю» №37-23 від 31.07.2015, адресованої ОТВ «Надра Геоцентр», як уповноваженій особи за договором про спільну діяльність №265-12, на суму 7 207 366,37 грн., до матеріалів справи долучена її копія (Т.2, а.с.45).
Також встановлено, що податкова вимога від 31.07.2015 №37-23 на суму 7 207 366,37 грн. направлена на адресу ТОВ «Надра Геоцентр» рекомендованим листом 31.07.2015 року (штрих-кодовий ідентифікатор Укрпошти 3950493289763), що підтверджується квитанцією від 31.07.2015.
В судовому засіданні суду першої інстанції представник заявника підтвердив, що податкова вимога від 31.07.2015 №37-23 на суму 7 207 366,37 грн. дійсно виносилась та була направлена ТОВ «Надра Геоцентр», як уповноваженій особи за договором №265-12.
Крім того, судом першої інстанції встановлено, що вказана податкова вимога не була відкликана, а сума податкового боргу за цією податковою вимогою не погашена.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 95.1 ст. 95 ПК України визначено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Відповідно до п. 95.2 ст. 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Термін «надіслання» податкової вимоги в контексті вищезазначеної податкової норми означає відправлення податкової вимоги платникові податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення на адресу такого платника податків.
Відповідно в разі використання поштового способу інформування платника податків про наявність у нього податкового боргу право на звернення до суду із поданням про стягнення податкового боргу виникає у податкового органу на наступний день після закінчення 60 днів з дня відправлення платнику податків податкової вимоги рекомендованим листом із повідомленням про вручення, незалежно від дати фактичного отримання цієї податкової вимоги платником податків, вказаної в повідомленні про вручення.
Аналогічна правова позиція викладена в листах Вищого адміністративного суду України від 09.04.2012 № 1017/11/13-12 та від 22.04.2011 № 571/11/13-11.
Строк у 24 години, протягом яких згідно з ч.3 ст. 183-3 КАС України до суду повинно бути подано подання про стягнення коштів за податковим боргом, починає перебіг з нуля годин дня, наступного за тим, у який сплинули 60 днів із дня надіслання податкової вимоги.
Аналогічна правова позиція викладена, в листі Вищого адміністративного суду України від 22.04.2011 № 571/11/13-11.
Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.
Згідно із п.59.3 ст. 59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Як вбачається з п. 59.4 ст. 59 ПК України, податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до п.59.5 ст. 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
Відповідно до п.60.1 ст. 60 ПК України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо:
60.1.1. сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення;
60.1.2. контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов'язання або податкову вимогу;
60.1.3. контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі;
60.1.4. рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі;
60.1.5. рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов'язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.
Відповідно до п.60.2 ст. 60 ПК України у випадках, визначених п.п. 60.1.1 п. 60.1 цієї статті, податкова вимога вважається відкликаною у день, протягом якого відбулося погашення суми податкового боргу в повному обсязі.
Механізм формування, надсилання, вручення та відкликання податкових вимог органами державної податкової служби визначений у Порядку направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків, затвердженому наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 576, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31 жовтня 2013 за № 1840/24372 (далі по тексту - Порядок №576).
Відповідно до п.3.3 Порядку №576 податкова вимога, окрім загальних реквізитів, повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Пунктом 3.5 Порядку №576 передбачено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Отже, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що ані Податковий кодекс України, ані наказ Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 576 «Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків» не містять норми про необхідність повторного відправлення платнику податків податкової вимоги у разі збільшення податкового боргу. А тому, податковий орган не має повноважень, відповідно до чинного законодавства, повторно надсилати податкову вимогу платнику податків у разі збільшення податкового боргу.
У разі якщо сума податкового боргу, зазначеного у поданні про стягнення коштів за податковим боргом, більша, ніж сума податкового боргу, зазначеного в податковій вимозі, яка була надіслана платнику податків, орган державної податкової служби повинен надати суду документальне підтвердження того, що податковий борг збільшився після надсилання (вручення) платнику податків податкової вимоги.
Моментом виникнення обставин, які зумовили звернення до суду з поданням про стягнення коштів за податковим боргом у порядку ст. 183-3 КАС України, у разі збільшення суми податкового боргу після надсилання (вручення) податкової вимоги, є момент збільшення суми податкового боргу, але за умови, що таку податкову вимогу було надіслано платнику податків не менше ніж за 60 календарних днів з дня утворення первинної суми податкового боргу.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, зі зворотного боку інтегрованої картки платника податків з рентної плати за користування надрами для видобування природного газу вбачається, що станом на 31.07.2015 загальна сума податкового боргу ТОВ «Надра Геоцентр» як уповноваженої особи по договору №265-12 з урахуванням несплаченої пені складає 7 207 366,37 грн., що відповідає сумі податкового боргу, вказаній в податковій вимозі від 31.07.2015 №37-23.
При цьому моментом збільшення суми податкового боргу є день, що настає за останнім днем строку, протягом якого підлягає сплаті сума податкового зобов'язання платника податку. Строк сплати податкового зобов'язання визначається ст. 57 ПК України, відповідно до якого, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Передбачений ч.3 ст. 183-3 КАС України строк у 24 години, протягом яких податковий орган у разі збільшення податкового боргу після надсилання податкової вимоги має право звернутися з відповідним поданням, слід обчислювати з нуля годин дня, що настає за останнім днем сплати суми податкового зобов'язання, визначеного за правилами ст. 57 ПК України.
Аналогічна правова позиція викладена в листі Вищого адміністративного суду України від 12.04.2012 № 1044/11/13-12.
Отже, як свідчать матеріали справи, податкова вимога форми «Ю» №37-23 від 31.07.2015 року винесена контролюючим органом не відкликалась, а сума податкового боргу за такою податковою вимогою не погашалась, а на день звернення заявника із поданням навпаки збільшилась, а тому у апелянта не було законних підстав для винесення нової податкової вимоги №312-17 від 16.06.2016.
Крім того, податковий борг у загальній сумі 23 786 593,59 грн., який є предметом стягнення у даній справі, включає самостійно визначені податкові зобов'язання з рентної плати за користування надрами для видобування природного газу та вуглеводної сировини за період з 30.01.2015 по 30.05.2016, пеню з рентної плати за користування надрами для видобування природного газу у сумі 252 365,58 грн. за період з 01.05.2015 по 19.06.2015, з 21.05.2015 по 20.08.2015, з 20.06.2015 по 20.08.2015, а також пеню, нараховану у зв'язку з розстроченою сумою податкового боргу за період з 21.08.2015 по 29.09.2015 та з 02.06.2015 по 12.08.2015, що підтверджується розрахунками суми податкового боргу та пені (Т.1, а.с.167-169).
Відповідно до п.100.1 ст. 100 ПК України розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному п. 129.4 ст. 129 цього Кодексу.
Відповідно до п.100.6 ст. 100 ПК України розстрочені суми грошових зобов'язань або податкового боргу (в тому числі окремо - суми штрафних (фінансових) санкцій) погашаються рівними частками починаючи з місяця, що настає за тим місяцем, у якому прийнято рішення про надання такого розстрочення.
Аналіз вищезазначених обставин справи дає підстави колегії суддів апеляційної інстанції дійти висновку, що податковий борг ТОВ «Надра Геоцентр» як уповноваженої особи по договору №265-12 у сумі 23 786 593,59 грн. виник не одномоментно 31.05.2016, а збільшувався поступово, починаючи з 31.07.2015, залежно від настання граничних строків сплати сум податкових зобов'язань за розстроченими грошовими зобов'язаннями та податковим боргом.
Відтак, в даному випадку строк для звернення до суду із поданням податковим органом пропущений, адже граничні строки сплати суми податкового боргу настали раніше, ніж у день, що передував дню звернення до суду із цим поданням, в залежності від настання граничних строків сплати податкових зобов'язань за розстроченими грошовими зобов'язаннями та податковим боргом, але в будь-якому випадку раніше 31.05.2016, коли вся сума податкового боргу у загальному розмірі 23 786 593,59 грн. відображена у зворотному боці інтегрованої картки відповідача як недоїмка, тоді як із поданням заявник звернувся до суду 16.08.2016.
Стаття 183-3 КАС України не передбачає спеціальних наслідків пропущення строків звернення до суду, визначених цією нормою. Тому недотримання заявником строків звернення до суду, визначених цією статтею, тягне за собою застосування приписів ст.100 КАС України.
Правовими положеннями ст. 100 КАС України передбачено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про пропущення позивачем строку звернення до адміністративного суду відповідно до правових положень адміністративного судочинства та відсутність законних підстав для його поновлення.
Колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що інші доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому судом до уваги не приймаються.
Зважаючи на наведене, колегія суддів вважає, що порушень судом першої інстанції норм процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин по справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 99, 100, 160, 183-3, 195, 196, 199, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу Карлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області - залишити без задоволення, а ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2016 року - без змін.
Стягнути з Карлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області за рахунок бюджетних асигнувань на платіжні реквізити Київського апеляційного адміністративного суду (Отримувач коштів УДКСУ у Печерському районі м. Києва; код отримувача: (код за ЄДРПОУ) 38004897; Банк отримувача: ГУДКCУ у м. Києві; Код банку отримувача (МФО): 820019; Рахунок отримувача: 31211206781007; Код класифікації доходів бюджету 22030101) судовий збір за подачу апеляційної скарги на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2016 року в розмірі - 1378 грн.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.
Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Головуючий - суддя М.І. Кобаль
судді: О.В. Епель
О.В. Карпушова
Головуючий суддя Кобаль М.І.
Судді: Епель О.В.
Карпушова О.В.