Справа: № 826/2335/16 Головуючий у 1-й інстанції: Мазур А.С.
Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.
Іменем України
25 жовтня 2016 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Мацедонської В.Е.,
суддів Лічевецького І.О., Мельничука В.П.,
при секретарі Горяіновій Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 25 травня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,-
Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 25 травня 2016 у задоволенні позову ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії відмовлено у повному обсязі.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів невірного застосування норм матеріального права та винести рішення про задоволення позовної заяви ОСОБА_1 . Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що він має право на отримання одноразової грошової допомоги військовослужбовця, якому встановлено інвалідність внаслідок виконання обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , виданим 06 квітня 2015 року Управлінням праці та соціального захисту населення Броварської міської ради.
Відповідно до довідки №34, виданої військовою частиною польова пошта-81432 24 червня 1988 року (№241), позивач 19 травня 1988 року отримав контузію головного мозку, струс головного мозку, вогнепальне осколкове поранення голови, правої сідничної області під час виконання наказів командування у зв'язку з участю в бойових діях при виконанні обов'язку військової служби.
Як вбачається з виписки із акту огляду МСЕК до довідки серії КИО-1 №0386397, ОСОБА_2 за наслідками первинного огляду 31 липня 2012 року встановлено з 26 липня 2012 року ІІІ групу інвалідності. Причина інвалідності: поранення, контузія, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.
Згідно довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ №0199466 на підставі повторного огляду ОСОБА_1 01 квітня 2015 року йому встановлено ІІ групу інвалідності з 01 квітня 2015 року. Причина інвалідності - травма, контузія, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.
З наявної в матеріалах справи копії витягу з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв №3095 від 19 серпня 2015 року вбачається, що вогнепальні осколкові поранення голови (контузія 1988 року), правої сідничної ділянки колишнього військовослужбовця ОСОБА_1 , що підтверджуються довідкою №241 від 24 червня 1988 року з військової частини НОМЕР_2 , які в подальшому призвели до розвитку: «Стійких залишкових явищ перенесеної важкої ЗЧМТ (1988 рік) у вигляді післятравматичної та дисциркулярної енцефалопатії ІІ ступеня прогресуючого перебігу, з вираженим церебростенічним синдромом, розсіяною пірамідною симптоматикою, вегето-судинною дисфункцією, частими судинними кризами змішаного характеру (лікворо-гіпертензивні, вертебро-базилярні), мнестичним зниженням, емоційно-вольовою нестійкістю. Післятравматичного церебрального арохноїдиту з вираженим лікворо-гіпертензивним синдромом, центральною вестибулярною дисфункцією ІІ-ІІІ ст., стійко вираженим цефалгічним синдромом», що підтверджуються записами у військово-облікових та медичних документах - поранення, травма, контузія та захворювання, так, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.
За наслідками звернення позивача до Броварського об'єднаного міського військового комісаріату із заявою щодо виплати йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю ІІ групи військовим комісаріатом документи на розгляд були направлені до Міністерства оборони України.
Листом Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 09 жовтня 2015 року №248/3/6/2681 позивача повідомлено, що після розгляду документів ОСОБА_1 підстав для подання пропозицій Міністру оборони України щодо призначення одноразової грошової допомоги немає, оскільки дія Закону України «Про внесення змін до деяких законів України з питань соціального захисту військовослужбовців», яким змінено редакцію Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (на підставі якого було прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975), на ОСОБА_1 не поширюється, права на виплату одноразової допомоги він не має.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, дійшов висновку, що позивач не має права на отримання одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності внаслідок виконання військового обов'язку у розмірах, що передбачені ст.ст.16, 16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законів України з питань соціального захисту військовослужбовців» та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 013 року №975, так як право на таку допомогу виникає на момент встановлення інвалідності вперше.
За наслідками перегляду судового рішення в порядку апеляційного провадження колегія суддів приходить до наступних висновків.
Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Законом України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», який відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема, встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.
Згідно п.«б» ч.1 ст.16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі: 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи (підпункт 4 пункту 2 статті 16 цього Закону).
У відповідності до ч.9 ст.16-3 вищезазначеного Закону порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, який визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.
Підпунктом 1 п.6 вказаного Порядку передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується військовослужбовцю, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи.
При цьому, згідно п.3 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є, зокрема, у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.
Наведені норма не містять посилань на встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин під час первинного чи повторного огляду медико-соціальною експертною комісією.
Як вбачається з матеріалів справи, ІІ група інвалідності встановлена ОСОБА_1 за наслідками повторного огляду з 01 квітня 2015 року та причиною інвалідності є травма, контузія, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.
Відповідно до ч.4 ст.16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов'язаному або резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено вищу групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми.
Зазначене положення відображено також в п.8 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.
Разом з тим, матеріали справи не містять, а відповідачем всупереч ч.2 ст.71 КАС України не надано до суду доказів, що позивач звертався до уповноважених органів із заявою щодо отримання одноразової грошової допомоги при встановленні йому інвалідності ІІІ групи з 26 липня 2012 року та отримав її, на вимогу суду апеляційної інстанції такі докази відповідачем не надано, а в судовому засіданні представник відповідача повідомив, що позивач за виплатою грошової допомоги при встановленні йому інвалідності ІІІ групи не звертався, рішення щодо такої допомоги не приймалось та виплата не проводилась.
Відповідно до п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 установлено, що особам, які до набрання чинності Порядком, затвердженим цією постановою, мають право на отримання одноразової грошової допомоги:
допомога, що була призначена, виплачується відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №499, Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, що сталися у 2006 році, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2007 року №284, і Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності співробітників кадрового складу розвідувальних органів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2007 року №1331;
допомога, що не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги.
Крім того, у відповідності до ч.1 ст.244-2 КАС України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.
Згідно правової позиції Верховного Суду України у справі №21-563а14 від 10 березня 2015 року, у разі встановлення військовослужбовцю більшого відсотка втрати працездатності або у разі встановлення групи інвалідності, яка дає право на отримання одноразової грошової допомоги у більшому розмірі, у нього виникає право на отримання відповідної допомоги, яка виплачується йому з урахуванням виплаченої раніше суми обов'язкового особистого державного страхування або одноразової грошової допомоги.
За таких обставин, враховуючи відсутність доказів звернення позивача з заявою щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги на момент встановлення йому ІІІ групи інвалідності з 26 липня 2012 року, встановлення ОСОБА_1 ІІ групи інвалідності під час повторного огляду з 01 квітня 2015 року з підстав травми, контузії, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, та дії в цей період постанови Кабінету Міністрів України №975 від 25 грудня 2013 року, яка набрала чинності 24 січня 2014 року, колегія суддів приходить до висновку, що позивач має право на призначення йому одноразової грошової допомоги у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, на дату встановлення інвалідності у відповідності до вимог Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.
Згідно витягу з Протоколу засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, №24 від 08 квітня 2016 року, комісія дійшла висновку про необхідність повернення на доопрацювання документів, поданих на розгляд особами з числа колишніх військовослужбовців строкової служби, яким установлено інвалідність до 1 січня 2014 року, оскільки в наданих матеріалах немає підтверджень настання інвалідності під час проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення з такої служби, як це передбачено пп.4 п.2 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №499, у зв'язку з чим документи, зокрема, ОСОБА_1 повертаються обласним військовим комісаріатам.
Відповідно до ч.6 ст.16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.
Пунктами 13, 15 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві встановлено, що керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку. Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови. Рішення про відмову у призначенні грошової допомоги може бути оскаржено в установленому порядку.
Як вбачається з матеріалів справи, звернення ОСОБА_1 про виплату одноразової грошової допомоги відповідач не розглянув та відповідного рішення у визначеному законодавством порядку не прийняв, у зв'язку з чим колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправними дій Міністерства оборони України щодо відмови в призначенні та виплаті позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності внаслідок виконання обов'язків військової служби та зобов'язання відповідача розглянути у встановленому порядку та строки заяву та документи ОСОБА_1 щодо нарахування та виплати одноразової грошової допомоги як інваліду ІІ групи з 01 квітня 2015 року внаслідок травми, контузії, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, відповідно до Порядку №975 з прийняттям відповідного рішення та з урахуванням викладених обставин у даній справі.
При цьому, позовні вимоги ОСОБА_1 щодо зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу, а також щодо стягнення цієї допомоги з Міністерства оборони України не підлягають до задоволення, оскільки суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади. З огляду на те, що відповідач наділений дискреційними повноваженнями з питань призначення та виплати одноразової грошової допомоги або прийняття рішення про відмову у призначенні та виплаті, то суд не вправі перебирати на себе функції вказаного суб'єкта владних повноважень. При цьому, суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення) з урахуванням встановлених судом обставин.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи та порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, тому постанова Окружного адміністративного суду м.Києва від 25 травня 2016 року підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 25 травня 2016 року скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Міністерства оборони України щодо відмови в призначенні та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності внаслідок травми, контузії, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби.
Зобов'язати Міністерство оборони України розглянути у встановленому порядку та строки заяву та документи ОСОБА_1 щодо нарахування та виплати одноразової грошової допомоги як інваліду ІІ групи з 01 квітня 2015 року внаслідок травми, контузії, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженому постановою Кабінету Міністрів №975 від 25 грудня 2013 року, з прийняттям відповідного рішення та з урахуванням викладених обставин у даній справі.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст постанови виготовлено 31 жовтня 2016 року.
Головуючий суддя В.Е.Мацедонська
Судді І.О.Лічевецький
В.П.Мельничук
Головуючий суддя Мацедонська В.Е.
Судді: Мельничук В.П.
Лічевецький І.О.