Справа: № 749/732/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Чигвінцева М.С. Суддя-доповідач: Мельничук В.П.
Іменем України
27 жовтня 2016 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючий суддя: Мельничук В.П.
Судді: Лічевецький І.О.,
Мацедонська В.Е.,
при секретарі судового засідання Сергійчук Л.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу представника Міністерства оборони України - Андрєєва Дмитра Віталійовича на постанову Щорського районного суду Чернігівської області від 23 серпня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа: Щорський районний військовий комісаріат про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України, третя особа Щорський районний військовий комісаріат про визнання протиправним дій Міністерства оборони України та зобов'язання вчинити певні дії щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю.
Постановою Щорського районного суду Чернігівської області від 23 серпня 2016 року позов задоволено частково. Визнано неправомірними дії Міністерства оборони України щодо повернення на доопрацювання заяви ОСОБА_1 про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби. Зобов'язано Міністерство оборони України розглянути заяву ОСОБА_1 про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби та прийняти відповідне рішення. В іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову з мотивів неповного з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як свідчать обставини справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 в період з 03.07.1987 року по 02.04.1989 року проходив строкову службу в лавах Збройних сил, під час служби - проходив інтернаціональну військову службу та перебував в країнах де велись бойові дії (Афганістан), за що нагороджений Медаллю “Воину интернационалисту от благодарного афганского народа”.
За даними висновку спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи № 312/Ж від 24.02.2015 року, у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 маються в надбрівній ділянці зліва доверху від тіла брови 0,8 х 0,2 см, в лобній ділянці дещо справа 0,5 х 0,2 см., в проекції голівки правої брови 0,9 х 0,2 см, у правій виличній ділянці 1 х 0,2 см, на долонній поверхні лівого передпліччя у нижній третині 1,2 х 0,2 см, лівої кисті в проекції підвищення 1 пальця її 1 х 0,2 см, розташовуються м'які, білесуваті, звивистої форми, западаючі по відношенню до оточуючої шкіри рубці є наслідком загоєння ран, що могли утворитися внаслідок осколочних поранень, які виникли внаслідок розривної дії снаряду, могли бути спричинені в період проходження служби під час виконання бойових дій в 1987 році.
Згідно з довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серія АВА № 019832 , ОСОБА_1 , первинно призначено інвалідність ІІІ групи, дата огляду 24.12.2015 року, причина інвалідності: поранення (контузія) та захворювання, так пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії
В грудні 2015 року позивачу видано посвідчення серія НОМЕР_1 про те, що він є інвалідом 3 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни та інвалідів війни.
Згідно копії витягу із протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузії, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця № 687 від 02 березня 2015 року та згідно висновку спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи Київського міського бюро СМЕ № 312/Ж від 24.02.2015 року, у рядового у відставці ОСОБА_1 1969 року народження, наявні множинні вогнепальні осколкові поранення голови, лівої руки (контузія головного мозку у 1987 році) наслідком яких стали шкіряні рубці в зазначених анатомічних областях, що підтверджено висновком спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи Київського міського бюро СМЕ № 312/Ж від 24.02.2015 року, що в подальшому призвело до розвитку “ Стійких залишкових явищ перенесеної ЗЧМТ у вигляді післятравматичної та дисциркуляторної енцефалопатії ІІ ст., прогресуючого перебігу з вираженим церебростенічним синдромом, вестибулокоординаторними розладами, емоційно - вольовою нестійкістю, мнестичним зниженням, лікворо динамічними порушеннями, вегето - судинною дисфункцією. Післятравматичного церебрального арахноїдиту з розсіяною пірамідною симптоматикою, стійко вираженим цефалічним синдромом, центральною вестибуляторною дисфункцією ІІІ ст. ГХ ІІ ст..2, ризику 2 ІХС. Дифузного кардіосклерозу. Аорто склерозу. СН ІІ А зі збереженою систолічною функцією лівого шлуночку. ФК ІІ. Гіпертонічної ангіопатії сітківки обох очей”, що підтверджено медичними документами, поранення ( контузія) і захворювання, так, пов'язані з виконанням обовязків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до Військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_2 з заявою та документами, необхідними для отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із отриманням ІІІ групи інвалідності, пов'язаної із виконанням обов'язків військової служби.
Відповідно до протоколу засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби №36 від 20 травня 2016 року, комісія дійшла висновку про необхідність повернення на доопрацювання документів, в тому числі ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , дата звільнення 02.04.1989 року, дата встановлення інвалідності -16.12.2015 року), що свідчать про причину та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, як це передбачено п.11 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 р. №975.
Листом від 27 травня 2016 року №5/2248с Чернігівський обласний військовий комісаріат повідомив ОСОБА_1 , що подані ним документи для призначення одноразової грошової допомоги були йому повернуті для доопрацювання, відповідно до протоколу від 20 травня 2016 року за № 36 засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, оскільки в наданих матеріалах відсутні документи, що свідчать про причину чи обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, що передбачено п.11 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 (а.с.25).
Враховуючи вищенаведене, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Законом, що визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі, є Закон “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” (Закон № 2012-ХІІ).
Так, колегія суддів звертає увагу, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до пункту 3.12 Інструкції про встановлення інвалідності, яка затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України № 561 від 05.09.2011 року, датою встановлення інвалідності та ступеня втрати професійної працездатності потерпілому від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання (у відсотках) вважається день надходження до комісії документів, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлене захворюваннями, наслідками травм або вродженими вадами, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності особи.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності 16 грудня 2015 року.
Враховуючи, що право на грошову допомогу у звільненого військовослужбовця наступає в момент встановлення інвалідності, суд вважає, що позивач має право на виплату одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку, затвердженого Постановою КМУ № 975 від 25.12.2013 року.
Таким чином, 16.12.2015 року позивач набув право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до ст. 16 “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей” та постанови Кабінету Міністрів України № 975.
Розглядаючи апеляційну скаргу колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на наступне:
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
Згідно частини 1 статті 3 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” встановлено, що дія цього Закону поширюється на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби.
Одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання (ч. 1 ст. 16 даного Закону).
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 16 Закону “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.
Згідно з положенням підпункту “б” пункту 1 статті 16-2 Закону “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи.
Пункт 9 статті 16-3 Закону “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначає, що порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
Оскільки, ІІІ група інвалідності позивачу була встановлена 16.12.2015 року, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, який затверджений постановою КМУ № 975 від 25.12.2013 року.
Пунктом 6 Порядку передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується: військовослужбовцю, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі: 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності IIІ групи.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що починаючи з 16.12.2015 року позивач набув право на отримання одноразової грошової допомоги військовослужбовцю, якому встановлено інвалідність внаслідок виконання обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії закріплене у статті 16 Закону “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” та у Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, який затверджений постановою КМУ № 975 від 25.12.2013 у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності.
Відповідно до пункту 12 Порядку призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).
Пунктом 13 Порядку передбачено, що керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку. Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.
Згідно пункту 15 Порядку рішення про відмову у призначенні грошової допомоги може бути оскаржено в установленому порядку. Із наведеного випливає, що отримавши заяву ОСОБА_1 відповідач зобов'язаний був прийняти рішення і це рішення може бути предметом оскарження в судовому порядку.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, про те, що поскільки Міністерством оборони не прийнято відповідне рішення, то у суду були відсутні підстави для зобов'язання відповідача здійснити нарахування і виплату одноразової грошової допомоги, тому суд першої інстанції правильно відмовив в задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання відповідача прийняти рішення про призначення та виплату вищевказаної грошової допомоги.
Також колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що посилання представника відповідача що справа підсудна відповідному окружному адміністративному суду, є безпідставним, виходячи з того, що усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.
На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 2, 159, 160, 167, 195, 196, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника Міністерства оборони України - Андрєєва Дмитра Віталійовича - залишити без задоволення, а постанову Щорського районного суду Чернігівської області від 23 серпня 2016 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: В.П.Мельничук
Судді: І.О. Лічевецький
В.Е.Мацедонська
Повний текст ухвали виготовлено 31.10.2016 року
Головуючий суддя Мельничук В.П.
Судді: Лічевецький І.О.
Мацедонська В.Е.