Справа: № 369/8817/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Пінкевич Н.С. Суддя-доповідач: Петрик І.Й.
Іменем України
25 жовтня 2016 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Петрика І.Й.,
Суддів: Лічевецького І.О.,
Мельничука В.П.,
За участю секретаря: Гуменюк Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 вересня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Голови Києво-Святошинської районної ради Київської області VII скликання ОСОБА_3 про скасування розпорядження,-
ОСОБА_4 пред'явив позов до Голови Києво-Святошинської районної ради Київської області VII скликання ОСОБА_3 про визнання протиправними та скасування розпорядження № 131 від 22 вересня 2016 року.
Разом з адміністративним позовом, позивачем подано клопотання про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного розпорядження № 131 від 22 вересня 2016 року.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 вересня 2016 року клопотання про вжиття заходів забезпечення позову задоволено.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу та прийняти нове рішення, яким у задоволені клопотання відмовити.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно вимог ст. 117 КАС України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
З аналізу вищенаведеного вбачається, що обов'язковою умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та охоронюваним законом інтересам позивача, захист яких стане неможливим без вжиття таких заходів. При цьому, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову, у зв'язку із чим, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Вказаний інститут є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права.
Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Колегія суддів звертає увагу на те, що матеріали справи не містять жодних переконливих доказів наявності ознак, які вказували б на очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень
Таким чином, позивачем не доведено існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, а тому клопотання про забезпечення позову є необґрунтованим.
Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду від 06.03.2008 року № 2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» висвітлено позицію щодо вжиття заходів забезпечення позову в адміністративних справах, зокрема зазначено, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Колегія суддів наголошує, що суд першої інстанції забезпечуючи позов, у визначений в ухвалі суду спосіб, не зазначив, яким чином такий захід забезпечення позову спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірність утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала постановлена з неповним з'ясування обставин, що мають значення для справи, а тому підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволені клопотання про забезпечення позову.
Керуючись ст. ст. 117, 118, 160, 196, 199, 202, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 вересня 2016 року задовольнити.
Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 вересня 2016 року скасувати та ухвалити нову, якою в задоволені клопотання ОСОБА_4 про вжиття заходів забезпечення позову відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає, оскільки не перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Головуючий суддя Петрик І.Й.
Судді: Лічевецький І.О.
Мельничук В.П.
.
Головуючий суддя Петрик І.Й.
Судді: Мельничук В.П.
Лічевецький І.О.