Справа № 755/7000/15-ц
"25" жовтня 2016 р. . м. Київ
Дніпровський районний суд міста Києва у складі:
Головуючого - судді САВЛУК Т.В.
при секретарі Костів Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені Дніпровського районного суду міста Києва заяву про прийняття самостійного позову від третьої особи ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна», Страхової компанії «АХА Страхування» про визнання недійсним (нікчемним) договору про фінансовий лізинг транспортного засобу та стягнення коштів, який подано в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна», Страхової компанії «АХА Страхування», третя особа ОСОБА_1 про зобов'язання виконати зобов'язання за договором добровільного страхування наземного транспортного засобу, розірвати договір фінансового лізингу транспортного засобу та стягнути кошти,
В провадженні Дніпровського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна», Страхової компанії «АХА Страхування», третя особа ОСОБА_1 про зобов'язання виконати зобов'язання за договором добровільного страхування наземного транспортного засобу, розірвати договір фінансового лізингу транспортного засобу та стягнути кошти.
На підставі протокольної ухвали Дніпровського районного суду міста Києва від 02 червня 2015 року залучено до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог ОСОБА_1.
17 лютого 2016 року представник третьої особи ОСОБА_3 звернулась до суду з самостійним позовом від імені третьої особи ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна», Страхової компанії «АХА Страхування» про визнання недійсним (нікчемним) договору про фінансовий лізинг транспортного засобу та стягнення коштів.
На підставі ухвали Дніпровського районного суду міста Києва від 04 квітня 2016 року відмовлено у прийнятті самостійного позову третьої особи ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна», Страхової компанії «АХА Страхування» про визнання недійсним (нікчемним) договору про фінансовий лізинг транспортного засобу та стягнення коштів.
Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 16 червня 2016 року , апеляційну скаргу ОСОБА_4 від імені та в інтересах ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 04 квітня 2016 року скасовано з передачею питання на новий розгляд.
Представник третьої особи ОСОБА_1 -ОСОБА_4 в судовому засіданні просила прийняти поданий третьою особою ОСОБА_1 самостійний позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна», Страхової компанії «АХА Страхування» визнання недійсним (нікчемним) договору про фінансовий лізинг транспортного засобу та стягнення коштів.
Представник відповідача - Страхової компанії «АХА Страхування» Бондар Л.О., в судовому засіданні просила залишити позов без руху, у в'язку з відсутністю доказів справи судового збору.
Представник відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» Андрейків О.В. в судовому засідання просив залишити позову без руху, у зв'язку з відсутністю доказів сплати судового збору.
Заслухавши думку сторін у справі, оцінивши наведені сторонами доводи з приводу підстав прийняття самостійного позову третьої особи, суд приходить до наступного.
Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмету спору, можуть вступати у справу до закінчення судового розгляду, пред'явивши позов до однієї чи обох сторін. Ці особи мають усі процесуальні права і обов'язки позивача. (ч.1 ст.34 Цивільного процесуального кодексу України)
Форма і зміст позовної заяви визначена в статі 119 Цивільного процесуального кодексу України, як передбачено нормою даної статті, позовна заява повинна містити: найменування суду, до якого подається заява; ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі; зміст позовних вимог; ціну позову щодо вимог майнового характеру; виклад обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування; перелік документів, що додаються до заяви.
Відповідно до положень п.1 ч.1 ст.80 Цивільного процесуального кодексу України, ціна позову визначається: у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується.
Згідно частини п'ятої ст.119 Цивільного процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору.
Спеціальним нормативно-правовим актом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору є Закон України «Про судовий збір». Закон України «Про судовий збір» визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
З 01 вересня 2015 року Закон України «Про судовий збір» діє у новій редакції. Із статті 5 цього Закону, яка визначає пільги щодо сплати судового збору, виключено пункт, який встановлював, що від сплати судового збору звільняються споживачі за позовами, що пов'язані з порушенням їхніх прав. Отже, з 01 вересня 2015 року позови споживачів оплачуються судовим збором за ставками, встановленими Законом.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, сплачується судовий збір в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати (551,20 грн.) та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати (6890,00 грн.).
За подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, сплачується судовий збір в розмірі 0,4 розміру мінімальної заробітної плати (551,20 грн.).
Згідно положень ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Як роз'яснено у п. 31 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року за №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», у справах про визнання правочину недійсним без застосування наслідків недійсності судовий збір сплачується як із немайнового спору. У справах про застосування наслідків недійсного (нікчемного) правочину судовий збір сплачується залежно від вартості відшукуваного майна, щодо якого заявляються вимоги.
Разом з тим, при зверненні до суду із самостійним позовом третьою особою ОСОБА_1 заявлено дві окремі позовні вимоги, як немайнового характеру (в частині вимог щодо визнання недійним (нікчемним) договору), так і вимоги майнового характеру (щодо застосування наслідків недійсності правочину), однак до заяви не долучено докази, які мали підтвердити сплату судового збору, в розмірі, визначеному ст.4 Закону України «Про судовий збір».
При зверненні з позовом до Дніпровського районного суду міста Києва судовий збір сплачується за наступними реквізитами: рахунок №31216206700005, МФО №820019, відкритий в ГУ ДКСУ в м. Києва, отримувач УДКСУ у Дніпровському районі м. Києва.
Як роз'яснено у п.3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року за №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», порядок звернення до суду за судовим захистом урегульовано ЦПК. Подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов. Зокрема, частиною п'ятою статі 119 ЦПК передбачено, що до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору. Отже, якщо сплата судового збору згідно з вимогами закону є обов'язковою, то наслідком недотримання цієї умови є залишення позовної заяви без руху, а у разі, якщо документ, що підтверджує сплату судового збору (частина п'ята статі 119 ЦПК), не буде поданий у строк, установлений судом, визнання заяви неподаною та її повернення позивачеві (стаття 121 ЦПК) або залишення заяви без розгляду (пункт 8 частини першої статі 207 ЦПК).
За нормами ст.121 Цивільного процесуального кодексу України, передбачено наслідки подання позовної заяви, що не відповідає вимогам ст.ст. 119, 120 Цивільного процесуального кодексу України, в тому числі, якщо не сплачено судовий збір.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 34, 119, 209-210 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Самостійний позов від третьої особи ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна», Страхової компанії «АХА Страхування» про визнання недійсним (нікчемним) договору про фінансовий лізинг транспортного засобу та стягнення коштів залишити без руху та надати строк для виправлення вказаних недоліків до 01 листопада 2016 року.
Роз'яснюю, що у разі невиконання ухвали суду про усунення недоліків у строк визначений судом, самостійний позов третьої особи буде залишена без розгляду на підставі п.8 ч.1 ст.207 Цивільного процесуального кодексу України.
Відповідно до положень ч.2 ст.293 Цивільного процесуального кодексу України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду. У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, суд першої інстанції повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.