04 серпня 2016 р. Справа № 804/3392/16
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Борисенко П.О., одноособово розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ізмаїлметсервіс» до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання дій та бездіяльності протиправними,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Ізмаїлметсервіс» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, з урахуванням їх уточнень, про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області щодо розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів від 01.03.2016 року №010320161 з товариством з обмеженою відповідальністю «Ізмаїлметсервіс»; визнання протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області щодо невиконання зобов'язань за договором про визнання електронних документів від 01.03.2016 року №010320161, у зв'язку з чим поновити договір про визнання електронних документів від 01.03.2016 року №010320161 (реєстраційний номер документа НОМЕР_1), що був розірваний в односторонньому порядку Державною податковою інспекцією у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області.
В обґрунтування адміністративного позову позивачем зазначено, що ТОВ «Ізмаїлметсервіс» була направлена податкова накладна до Єдиного реєстру податкових накладних, проте згідно квитанції №3 стало відомо, що така податкова звітність не прийнята ДПІ у Красногвардійському районі ГУ ДФС у Дніпропетровській області, вказано про те, що у зв'язку із порушенням вимог Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої Наказом ДПА України від 10.04.2008 року №233, із позивачем розірвано Договір про визнання електронної звітності. На думку позивача такі, дії відповідача є протиправними та порушують усі законні його права та інтереси, оскільки відомості податкового органу про відсутність ТОВ «Ізмаїлметсервіс» за місцем реєстрації не відповідають дійсності, з огляду на те, що єдиним доказом зміни юридичною особою місцезнаходження є дані з Єдиного державного реєстру.
Позивач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи явку свого представника у судове засідання не забезпечив. Надав суду заяву про розгляд справи без участі представника.
Відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи явку свого представника у судове засідання не забезпечив. Надав до суду письмові заперечення на позов, в яких просив у задоволенні позову відмовити.
У відповідності до ч. 4 ст.122, ч. 6 ст. 128 КАС України, справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Дослідивши наявні в справі докази та оцінивши їх у сукупності, суд вважає необхідним задовольнити позов з наступних підстав.
01 березня 2016 року між ТОВ «Ізмаїлметсервіс» (код ЄДРПОУ 35855456) та Державною податковою інспекцією у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області було укладено договір № 010320161 про визнання електронних документів, предметом якого є визнання електронних податкових документів (податкової звітності, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних з податку на додану вартість та інших звітних податкових документів), поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органів ДФС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу.
Позивачем було направлено податкову накладну до Єдиного реєстру податкових накладних, проте ДПІ у Красногвардійському районі ГУ ДФС у Дніпропетровській області податкова звітність не прийнята, що підтверджується квитанцією № 3.
Відповідно змісту квитанції №3 податкова звітність не прийнята у зв'язку з порушенням вимог Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 року №233, із ТОВ «Ізмаїлметсервіс» розірвано Договір про визнання електронної звітності.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Порядок подання податкової звітності до органів державної податкової служби регулюється Податковим кодексом України.
Відповідно до абз. 2 п.49.4 ст. 49 Податкового кодексу України позивач зобов'язаний подавати податкову звітність з ПДВ у електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначену законодавством.
Пунктом 49.10 статті 49 Податкового кодексу України, визначено, що відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється.
Згідно з п. 49.13 ст. 49 Податкового кодексу України, у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом.
Відповідно до ч.1 ст.14 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22.05.2003 №851-IV електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства України або на підставі договорів, що визначають взаємовідносини суб'єктів електронного документообігу.
Наказом ДПА України від 10.04.2008 р. № 233 затверджено Інструкцію з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку.
Вказаною інструкцією визначені загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису.
Пунктом 2 розділу 2 Інструкції встановлено, що для подання податкових документів до органів ДПС в електронному вигляді платник податків повинен мати: спеціалізоване програмне забезпечення для формування податкових документів в електронному вигляді у затвердженому форматі (стандарті); доступ до мережі Інтернет та можливість відправлення/приймання електронних повідомлень по електронній пошті; засіб КЗІ (сумісний за форматами даних із засобами КЗІ, що використовуються в органах ДПС); чинні посилені сертифікати відкритих ключів, сформованих акредитованим центром сертифікації ключів для платника податків та уповноважених посадових осіб платника податків, підписи яких є обов'язковими для податкової звітності у паперовій формі.
Пунктом 4 розділу 2 Інструкції визначено, що податкові документи в електронному вигляді з обов'язковими реквізитами (у тому числі з електронним цифровим підписом платника податків (його посадових осіб)), подані відповідно до цієї Інструкції, згідно із законодавством є оригіналами, мають юридичну силу, повинні зберігатися та можуть використовуватися під час судового або досудового вирішення спорів.
У відповідності до п.7 розділу 2 Інструкції, підставою для прийняття податкового документа в електронному вигляді є: його відповідність затвердженому формату (стандарту); підтвердження ЕЦП платника податків та його посадових осіб, підписи яких є обов'язковими для звітів в паперовій формі за умов встановлених статтею 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис"; чинність відповідного посиленого сертифіката ключа під час накладання ЕЦП (підтверджується за допомогою позначки часу, отриманої від акредитованого центру сертифікації ключів, або якщо до моменту одержання електронного документа строк дії відповідного сертифіката не був закінчений або відповідний сертифікат не був скасований/блокований).
Згідно п. 5-6 розділу 3 Інструкції, договірну основу здійснення електронного документообігу між платниками податків та податковими органами.
Із змісту пункту 4 розділу 6 договору про визнання електронних документів вбачається, що орган державної податкової служби має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку не надання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником податків місця реєстрації.
З огляду на умови договору про визнання електронних документів відповідач має право розірвати договір в односторонньому порядку виключно у двох випадках: 1) не надання позивачем нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих; 2) зміна позивачем місця реєстрації.
Відповідно до п. 45.2 ст. 45 ПК України визначено, що податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Податковою адресою підприємства, переданого у довірче управління, є місцезнаходження довірчого власника.
Згідно ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
У відповідності до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» відомості про юридичну особу або фізичну особу-підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.
Разом з тим, ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» визначено, що в Єдиному державному реєстрі, містяться відомості, зокрема й щодо місцезнаходження юридичної особи.
Відповідно до ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.
З огляду на викладене, чинним законодавством України визначено, що дані про місцезнаходження юридичної особи містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Судом встановлено, що станом на момент розірвання Договору про визнання електронних документів від 01.03.2016 року №010320161 (реєстраційний номер документа НОМЕР_1), Товариство з обмеженою відповідальністю «Ізмаїлметсервіс» не вносило відомості до Реєстру, про зміну місцезнаходження, що підтверджується матеріалами справи.
Таким чином, посилання відповідача в обґрунтування підстав неприйняття податкової звітності, на розірвання договору про визнання електронних документів від 01.03.2016 року №010320161 є необґрунтованими, оскільки підприємство знаходилось за місцем реєстрації, про що містились підтверджені відомості в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
В силу ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України.
Проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно частини 4 статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України якщо у задоволенні вимог позивачеві буде відмовлено, вжиті заходи забезпечення адміністративного позову зберігаються до набрання постановою суду законної сили. Проте суд може одночасно з прийняттям постанови або після цього постановити ухвалу про скасування заходів забезпечення адміністративного позову або заміну одного способу забезпечення адміністративного позову іншим.
За таких обставин, суд вважає за необхідне скасувати заходи забезпечення адміністративного позову.
Керуючись ст.ст. 122,128,158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ізмаїлметсервіс» до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання дій та бездіяльності протиправними - задовольнити.
Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області щодо розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів від 01.03.2016 року №010320161 з Товариством з обмеженою відповідальністю «Ізмаїлметсервіс» (ідентифікаційний код юридичної особи 35855456).
Визнати протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області щодо невиконання зобов'язань за договором про визнання електронних документів від 01.03.2016 року № 010320161 укладеним з товариством з обмеженою відповідальністю «Ізмаїлметсервіс» (ідентифікаційний код юридичної особи 35855456).
Поновити договір про визнання електронних документів від 01.03.2016 року №010320161 (реєстраційний номер документа НОМЕР_1) укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ізмаїлметсервіс» (ідентифікаційний код юридичної особи 35855456) та Державною податковою інспекцією у Красногвардійському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ізмаїлметсервіс» витрати по сплаті судового збору в загальному розмірі 1378,00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень нуль копійок).
Скасувати заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.06.2016 року.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 КАС України.
Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили 04.08.2016р. Суддя З оригіналом згідно Помічник судді ОСОБА_1 ОСОБА_1 ОСОБА_2